Рішення № 121955002, 24.09.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/637/24

Провадження № 2/938/220/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засіданння Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчого комітету Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування),

про позбавлення батьківських прав,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: Атаманюка Р.І. ;

відповідач: не з`явилась;

представника третьої особи: Кітлярук О.Д .

Обставини справи.

Неповнолітня ОСОБА_1 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідачку батьківських прав, відносно неї.

Ухвалою від 03.07.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду в підготовчому засіданні на 26.07.2024.

У зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю у суду відомостей про вручення їй судової повістки про виклик в підготовче засідання, розгляд підготовчого засідання 26.07.2024 було відкладено на 28.08.2024.

Ухвалою суду від 28.08.2024, суд задовольнив клопотання представника позивача про виклик свідків, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.09.2024.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити, з підстав, наведених у позовній заяві та матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка від 30.08.2024. Також, 30.08.2024 відповідач подала до суду заяву (Вх.№3946/24), в якій позовні вимоги визнала, розгляд справи 24.09.2024 просила проводити без її участі.

Представник третьої особи не заперечила проти задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, законодавцем визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи

З огляду на викладене, оскільки судом належним чином повідомлено відповідача про дату, час і місце судового засідання, відповідач подала заяву про розгляд справи без її участі, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

В судовому засіданні 24.09.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що на даний час вона є неповнолітньою і їй виповнилося повних 16 років. Батько, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а мати ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків з часу її народження, не приділяє їй належної материнської уваги через ведення аморального способу життя. Також, в неї є рідна сестра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якими в неї нормальні стосунки.

З 2023 року вона стаціонарно, за рахунок державного замовлення, навчається у Коломийському педагогічному фаховому коледжі Івано-Франківської обласної ради за спеціальністю «Початкова освіта. Хореографія». Мати ОСОБА_2 практично не спілкується з нею, не цікавиться її життям та навчанням в коледжі, не бере участі в її вихованні, не забезпечує матеріально, а тому вона змушена, у вільний від навчання час, працювати, щоб забезпечити себе матеріально. Коли вона намагається поспілкуватися з матір`ю, то остання постійно перебуває у стані алкогольного сп`яніння в сумнівній компанії, де існують зовсім інші пріоритети та цінності. Після смерті батька, вона надіялась, що мати перестане зловживати спиртними напоями та змінить оточення з яким спілкується, однак цього не сталося. Вважає, що відповідач свідомо, протягом тривалого часу ухиляється від своїх обов`язків з її виховання, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, не забезпечує матеріально, не створює умов для отримання нею освіти, а тому просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі. Додатково зазначила, що вона є неповнолітньою, батько помер, а мати самоусунулася від її виховання. Відповідачка, жодної участі у її вихованні ніколи не брала, нею завжди опікувався батько, купляв все необхідне до школи. Після того, як в 2023 році вона пішла навчатися до коледжу, мати жодного разу не була в навчальному закладі та не давала їй жодних коштів на навчання. Вперше до коледжу з нею поїхала сестра, а вдруге вона вже сама. Вона самостійно заробляє кошти на свої потреби, йдучи працювати після пар до 24.00 год. Після роботи, вночі, готується до пар на наступний день. Проживає в гуртожитку, за проживання в якому, оплачує з власних коштів. Інколи в цьому їй допомагають брат та сестра.

Представник позивача, адвокат Атаманюк Р.І. підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позові, просить позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що з боку відповідача є злісне, свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , вона не піклується про неї та веде аморальний спосіб життя. Крім того, в разі позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини, остання отримає більше прав, а саме пільги, які передбачені державою для дітей позбавлених батьківського піклування.

Правова позиція відповідача.

Відповідач письмовий відзив на позов у строк встановлений судом, до суду не подала. 30.08.2024 відповідач подала до суду заяву, в якій позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_1 визнала в повному обсязі. Зазначила, що вона не має можливості опікуватися, турбуватися та забезпечувати фінансово свою дочку, у зв`язку з складними життєвими обставинами. Наслідки визнання позову їй відомі та зрозумілі.

Правова позиція третьої особи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Верховинської селищної ради (орган опіки та піклування), письмових пояснень по суті спору, не подала. В усних поясненнях наданих в судовому засіданні представник третьої особи підтримала заявлені позовні вимоги. Пояснила, що ОСОБА_2 являється матір`ю неповнолітньої ОСОБА_1 . До служби у справах дітей звернулись неповнолітня ОСОБА_1 , а також інші повнолітні діти відповідачки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із заявою в якій повідомили, що з самого народження мати ОСОБА_2 не піклувалася ними та зловживала алкогольними напоями. 25.08.2024 службою було здійснено обстеження умов проживання ОСОБА_2 , де було встановлено, що відповідачкою не створено жодних умов для проживання неповнолітньої ОСОБА_1 . Згідно характеристики від 30.05.2024, ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендувала себе негативно, на неї поступали скарги, в неї низький рівень особистого світогляду. Також вона перебуває на наркологічному обліку. В заяві поданій до служби 28.05.2024, відповідач не заперечила проти позбавлення її батьківських прав відносно дочки. А тому, вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав відносно дочки ОСОБА_1 , оскільки відповідач свідомо, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно з свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , виданого 13.03.2008 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області вбачається, що батьками неповнолітньої являються ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 10).

З свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , серії НОМЕР_2 , виданого 07.08.2023 Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області у віці 61 рік, актовий запис №226 (а.с. 11).

Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 21.06.2024 №389 Кривопільського старостинського округу виданій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка навчається у Коломийському педагогічному фаховому коледжі Івано-Франківської обласної ради, в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані всього семеро осіб, а саме: мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка не працювала і не працює; сестра - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не працює, здійснює догляд за дитиною до трьох років; брат- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не працює; племінниця - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , знаходиться на утриманні батьків; тітка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка не працювала і не працює; дідусь - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який не працював і не працює. Власником житлового будинку, загальною площею 0,30 кв.м., житлова площа 18.0 кв.м. є ОСОБА_2 . Також в користуванні ОСОБА_2 є земельна ділянка, площею 0,85 га. (а.с.12).

Рішенням Виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області №610 від 05.06.2024 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.18-19).

Згідно висновку «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що органом опіки та піклування Верховинської селищної ради розглянуто заяву ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що з часу народження мати ОСОБА_2 не піклується про них, не проявляє заінтересованості до їх подальшої долі, стану здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток, не створює умов для розвитку та виховання, зловживає алкогольними напоями.

А тому, начальником служби у справах дітей ОСОБА_11 спільно з головним спеціалістом служби у справах дітей ОСОБА_12 , фахівцем із соціальної роботи ЦСС ОСОБА_13 , 28.05.2024 обстежено умови проживання ОСОБА_2 за фактичною адресою: АДРЕСА_1 , про що складено акт обстеження умов проживання та встановлено незадовільні умови проживання. В будинку не створені побутові умови для дитини і антисанітарія. Мати часто зловживає алкогольними напоями і веде аморальний спосіб життя. Зі слів пані ОСОБА_2 , дочкою ОСОБА_1 вона не займається і не виховує, не забезпечує її одягом, взуттям та речами першої необхідності, не цікавиться навчанням, не дає коштів на навчання та проживання (а.с.13).

З довідки від 04.08.2024 №143 виданою райнаркологом консультативної поліклініки КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради вбачається, що ОСОБА_2 , 1981 року народження, жителька с.Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області перебуває на наркологічному обліку (а.с.14).

Згідно характеристики Кривопільського старостинського округу Верховинської селищної ради від 30.05.2024 № 356, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 , часто зловживає спиртними напоями, до Кривопільського старостинського округу на неї поступали скарги від сусідів та жителів с.Кривопілля, активної участі у громадському житті села не бере (а.с.15).

З довідки від 30.05.2024 №701, виданої Коломийським педагогічним фаховим коледжом Івано-Франківської обласної ради вбачається, що ОСОБА_1 навчається в Коломийському педагогічному фаховому коледжі Івано-Франківської обласної ради на 1-В курсі, спеціальність «Початкова освіта». Навчання стаціонарне за рахунок державного замовлення (а.с.16).

Згідно характеристики Коломийського педагогічного фахового коледжу Івано-Франківської обласної ради, ОСОБА_1 навчається в Коломийському педагогічному фаховому коледжі Івано-Франківської обласної ради за спеціальністю «Початкова освіта. Хореографія» з 2023 року. За час навчання проявила себе старанно у здобутті знань. Виявляє добрі здібності з гуманітарних дисциплін. Докладає зусилля в опануванні психолого-педагогічних дисциплін. Фізично розвинена, має хороші досягнення у хореографії, встигає зі всіх навчальних дисциплін. За характером тактовна, поміркована, серйозна, стримана, чесна, усвідомлює свої недоліки і прагне їх позбутися. До виконання доручень куратора та старости групи ставиться сумлінно. Вимоглива до себе. Має авторитет серед однокурсників (а.с.17).

Із заяви ОСОБА_2 від 28.05.2024 поданої начальнику Служби у справах дітей Верховинської селищної ради Кітлярук О.Д. вбачається, що вона не заперечує проти позбавлення батьківських прав так як вона немає можливості піклуватися, забезпечувати фінансово та турбуватися про свою дочку у зв`язку з складними життєвими обставинами. Свою відповідальність розуміє та усвідомлює, про що і розписується. Розгляд питання на комісії просить проводити без її участі (а.с.68).

Оцінка суду.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, підписану Українською РСР 21 лютого 1990 року та ратифікованою постановою ВР №789-XII від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини).

Так, відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Аналогічна за змістом норма міститься в ст.27 Конвенції про права дитини.

За змістом ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», ст.141 СК України кожна дитина має право на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.150 СК України на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.155 СК України батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. Відмова батьків від дитини є неправомірною, суперечить моральним засадам суспільства.

Нормою ст.164 ч.1 п.2, ч.ч.2-4 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, в тому числі, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. З цієї підстави мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом, характером та значенням, як для батька (матері), так і для дитини правових наслідків позбавлення батьківських прав, передбачених ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав є винятковою мірою. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини. У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява №10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин. При цьому за положенням ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При вирішенні такої категорії спорів необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, який підлягає застосуванню лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи факти у контексті позбавлення батьківських прав, необхідно також враховувати, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід, як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний наведеному вище правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2020 року по справі №552/2947/19, від 11 вересня 2020 року по справі №357/12295/18, від 11 вересня 2020 року по справі №371/693/18, від 29 квітня 2020 року по справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року по справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року по справі №638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року по справі №461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року по справі №409/1865/17-ц, від 29 січня 2020 року по справі №756/1967/16-ц. Судова практика щодо застосування положень ст.164 СК України є усталеною. Крім того, схожий підхід до вирішення питання про позбавлення батьківських прав роз`яснено в п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

За змістом ст.7 СК України, ст.3 Конвенції про права дитини регулювання сімейних відносин, зокрема судами, має здійснюватися з максимально можливим та першочерговим урахуванням і забезпеченням інтересів дитини.

До суду із позовом про позбавлення відповідача батьківських прав звернулася неповнолітня ОСОБА_1 , якій, як встановлено в судовому засіданні виповнилося 16 років і яка є дочкою відповідача ОСОБА_2 .

Обставини спірних правовідносин, встановлені судом під час розгляду справи та якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, підтверджуються змістом висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області №610 від 05.06.2024, яким визнано за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Представник Органу опіки та піклування - Виконавчого комітету Верховинської селищної ради, в судовому засіданні висновок підтримала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що позивач є її рідною сестрою, а відповідач матір`ю. З 11 років вона проживала у дідуся, однак часто бувала у батьків. З самого народження сестра ОСОБА_1 постійно проживала з батьком, який її утримував і виховував, водив у садочок, до школи, займався її навчанням. Мати постійно вживала алкоголь та не виховувала їх, не допомагала фінансово. Після смерті батька, нічого не змінилося, мати продовжила вживати алкоголь, їй все одно на них, вона не цікавиться навчанням сестри, не допомагає фінансово.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що позивач є його рідною сестрою, а відповідач матір`ю. Мати дійсно не виконує свої батьківські обов`язки, не допомагає сестрі ОСОБА_1 , жодним чином. Вона дуже часто випиває, йому постійно телефонують люди, щоб він прийшов її забрати, бо вона п`яна. Коли мати твереза, то цікавиться їх життям, однак вона періодично випиває і коли п`яна, то їй все одно на них. Мама проходила лікування, однак лікування не допомагає.

Статтею 171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Позивач, яка є неповнолітньою дочкою відповідача в судовому засіданні вказала, що з часу народження, її вихованням та утриманням займався батько, який помер, а мати, яка є відповідачем по справі, самоусунулася від її виховання. Мати жодної участі у її вихованні ніколи не брала. Після того, як в 2023 році вона пішла навчатися до коледжу, мати жодного разу не була в навчальному закладі та не давала їй жодних коштів на навчання. Вперше до коледжу з нею поїхала сестра, а вдруге вона вже сама. Вона самостійно заробляє кошти на свої потреби, йдучи працювати після пар до 24.00 год. Після роботи, вночі, готується до пар на наступний день. Проживає в гуртожитку та самостійно оплачує за проживання. Інколи їй допомагають брат та сестра. Мати єдине що, то це питала як навчання і все.

Отже, як вбачається матеріалів справи, показів учасників справи та свідків, судом не встановлено жодних намагань відповідача виховувати свою дочку, матеріально її забезпечувати, піклуватися про її фізичний стан і духовний розвиток, створювати умови для її освіти, готувати до самостійного життя. На переконання суду, між неповнолітньою ОСОБА_1 та її матір`ю немає психологічного та духовного контакту, який, на думку суду, було втрачено саме з вини відповідача через постійне зловживання нею алкогольними напоями та пасивне відношення останньої до своїх батьківських прав, виконання батьківських обов`язків.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

У відповідності до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, після повного, всебічно та об`єктивно встановлених обставин справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, враховуючи, що на час розгляду справи відповідач не змінила своє відношення до виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої дитини, визнала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав, що викладені у позовній заяві, підтвердила, що у зв`язку з складними життєвими обставинами немає можливості піклуватися, забезпечувати фінансово та турбуватися про свою дочку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає, що наявні всі підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд роз`яснює, що згідно ч.1 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Суд також роз`яснює, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (ч.1 ст.169 СК України), якщо дитина не була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом".

Судові витрати.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; персональний ідентифікаційний номер- НОМЕР_4 .

Третя особа: Виконавчий комітет Верховинської селищної ради, юридична адреса: селище Верховина, вул. І.Франка,3, Верховинського району Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04357294.

Повне рішення суду складено 30.09.2024.

Суддя Роман ДЖУС