Ухвала суду № 121949756, 30.09.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2700/24

Провадження № 1-кс/192/314/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про арешт майна,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, на обґрунтування якого зазначив, що 18 вересня 2024 року до ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 17 вересня 2024 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 вчинив розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості за даним фактом 18 вересня 2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024041570000578 з попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 156 КК України, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

У клопотанні вказано, що з метою збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження та внесення в них непоправних змін, що може негативно вплинути на мету досудового розслідування, а саме: встановлення або спростування обставин, котрі б вказували на вчинення кримінального правопорушення та наявності або відсутності в діях тих чи інших осіб складу кримінального правопорушення слід накласти арешт на вилучене майно мобільний телефон марки «Redmi 7» власником та володільцем якого є ОСОБА_5 та який добровільно надав згоду на огляд телефону та його приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор, слідчий та володілець майна в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою всіх учасників, слідчим суддею здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів згідно ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. ч. 1-8ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майнадопускається зметою забезпечення:1)збереження речовихдоказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні власником мобільного телефону марки «Redmi 7» є ОСОБА_5 , який добровільно надав згоду на огляд телефону та його приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Слідчим суддею також встановлено, що будь-якій особі не повідомлено про підозру в даному кримінальному провадженні, а тому майно, на яке просить накласти арешт слідчий за погодженням з прокурором є майном осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими у даному кримінальному провадженні, а тому є третіми особами.

Згідно вимогст. 64-2 КПК Україниз клопотанням про арешт майна третьої особи до слідчого судді повинен звертатися прокурор.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий за погодженням з прокурором, що суперечить, вимогам ч. 2ст. 64-2 КПК України.

Крім того, ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України - слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Згідно поданого клопотання, слідчим не зазначено підстави для арешту майна відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, оскільки відповідно до положень ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 надав заяву від 25 вересня 2024 року, згідно якої він добровільно надав свій мобільний телефон для огляду та не заперечував проти приєднання його до матеріалів кримінального провадження (а.с.45).

Постановою слідчого від 25 вересня 2024 року вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.

Разом з тим, слідчий в клопотанні не зазначив підстави для арешту майна, яке добровільно було надано стороні кримінального провадження згідно ч. 2 ст. 100 КПК України.

Крім того, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що процесуальні документи в кримінальному провадженні, як і текст клопотання, мають посилання на рік народження ОСОБА_6 «2004».

Проте попередня кваліфікація в клопотанні вказана - ч. 2 ст. 156 КК України, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Тому вказані недоліки слід усунути як щодо клопотання, так і стосовно всіх інших матеріалів кримінального провадження.

У зв`язку з тим, що клопотання не відповідає вимогам ст. ст. 64-2 ,171 КПК України, воно підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в строк встановлений ч. 3 ст. 172 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 64-2 ,171, 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 9 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про арешт майна, повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з часу оголошення ухвали слідчого судді про повернення клопотання для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1