Ухвала суду № 121948982, 30.09.2024, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2359/24

Провадження № 2/932/1181/24

УХВАЛА

30 вересня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Кондрашова І.А., за участі секретаря судового засідання Підопригори Р.А., розглянувши у залі суду у м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 року справу передано на розгляд судді Овчинніковій О.С.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.04.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.04.2024, суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2024 р., справу передано на розгляд судді Кондрашову І.А.

Ухвалою суддіБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська від10липня 2024року прийнятоцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Державноїказначейської службиУкраїни,Прокуратури Дніпропетровськоїобласті,Головного управлінняМіністерства внутрішніхсправ Українив Дніпропетровськійобласті,Головне управлінняНаціональної поліціїв Дніпропетровськійобласті,про відшкодуванняморальної таматеріальної шкоди,завданої громадяниновінезаконними рішеннями,діями табездіяльністю органівдосудового розслідування,прокуратури ісуду,до провадження, визначено справу розглядати у загальному позовному провадженні.

Під час підготовки зазначеної справи до розгляду було встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджає розгляду справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 11 ст. 187ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог. Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідачів повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно положень статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані вимоги закону позивачем не виконані, оскільки прохальна частина позовної заяви, наряду з позовними вимога, містить клопотання про витребування доказів, проте нормами цивільного законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються лише позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Проте, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежить від неї.

Частиною 2 статті 116ЦПК України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ст. 84, 116 ЦПК України позивач, має право подати до суду окремо оформлене клопотання про забезпечення (витребування) доказів.

Отже, позивачу необхідно звернути увагу на прохальну частину позовної заяви та привести її у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам діючого законодавства, а також позивач має право подати до суду окремо оформлене клопотання.

Також відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї, та для відповідача і третіх осіб.

В зв`язку з цими обставинами, суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження по справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів досудового розслідування, прокуратури і суду - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ