Рішення № 121948448, 07.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17081/15-ц

пр. 2-506/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Владіміровій О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулась до суду з позовом до ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання. В обґрунтування позову зазначила, що 22.05.2013 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець придбає майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , на умовах та в порядку, що визначені у цьому Договорі. При цьому, згідно п. 6.1. і 6.2. Договору купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф, відповідач зобов`язався здійснити спорудження та ввести в експлуатацію у ІV кварталі 2013 року об`єкт будівництва, а саме: житловий будинок АДРЕСА_2 . Проте, у визначені строки відповідач не виконав свої зобов`язання, не завершив будівництво та не ввів у експлуатацію будинок АДРЕСА_2 , а також не отримав щодо нього сертифікат відповідності закінченого будівництва. Разом з цим позивач зазначила, що вона виконала належним чином свої зобов`язання відповідно до п. 2.5.1 і п. 3.2. Договору купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф та оплатила відповідачу 99% вартості майнових прав у сумі 728793,45 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 28.05.2013 та Кредитного договору № 4-Ф-ДЖ/60-13 від 28.05.2013. На підставі викладеного, позивач просила суд визнати право власності на відшкодування пені за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013.

Згідно протоколу про автоматизований розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 19.05.2015 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання передано судді Печерського районного суду м. Києва Писанцю В.А.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. від 21.05.2015 позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27.08.2015 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21.05.2015 року скасовано та передано питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2015 цивільну справу передано судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. 25.09.2015 на адресу суду, для приєднання до матеріалів справи, позивачкою надано позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

Ухвалою від 09.10.2015 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

30.10.2015, під час судового засідання, позивачкою було надано клопотання про уточнення позовних вимог, в яких міститься прохання стягнути з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» суму пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013 у розмірі 50287,20 грн.

Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Зазначає, що за договором купівлі-продажу майнових прав інвестор купує право набути у власність об`єкт інвестування після здачі будинку в експлуатацію. Компанія не зобов`язувалась виконати ні роботи, ні послуги на користь позивача. Вказує на те, що твердження позивача про порушення його прав відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів не знаходять свого підтвердження, адже в даному спорі відсутні правовідносини між позивачем та відповідачем, що виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги. Зазначає, що позивач отримав за актом майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , більше того, прийняв і саму квартиру за актом приймання-передачі квартири покупцю від 14.08.2015. В зв`язку з чим відповідач свої зобов`язання за договором виконав.

18.11.2015 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивачка не погоджується з доводами відповідача про те, що відсутні підстави для стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання, оскільки стягнення пені можливе лише за невиконання грошового зобов`язання, тому що дане твердження відповідача суперечить положенням ст. 509, 546, 549 ЦК України, відповідно до яких неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення будь-якого, а не тільки грошового зобов`язання. Просить стягнути з відповідача суму пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013 у розмірі 42999,20 грн.

В судовому засіданні від 23.11.2015 року представником відповідача надано письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2014 року відмовлено в задоволенні позову про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання. Рішення набрало законної сили та не було оскаржено. Більше того, було встановлено, що зобов`язання відповідача за договором не має грошового вираження, з якого можливо було б вирахувати пеню. Також, вказує на те, що згідно ст. 258 ЦК України, щодо нарахування пені застосовується позовна давність у один рік. Позивач у позовній заяві здійснює розрахунок пені, починаючи з 01.01.2014 по 14.08.2015, а рішенням Голосіївського районного суду м. Києва вже відмовлено у стягненні пені за період з 01.01.2014 по 08.09.2014.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 08.02.2016 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання закрито.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2016 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2016 скасовано, а питання закриття провадження у справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2016, цивільну справу передано судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В.

25.09.2015 на адресу суду, для приєднання до матеріалів справи, позивачкою надано позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

Ухвалою від 09.10.2015 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

30.10.2015, під час судового засідання, позивачкою було надано клопотання про уточнення позовних вимог, в яких міститься прохання стягнути з ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» суму пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013 у розмірі 50287,20 грн.

Представником відповідача подано заперечення на позовну заяву, в яких просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Зазначає, що за договором купівлі-продажу майнових прав інвестор купує право набути у власність об`єкт інвестування після здачі будинку в експлуатацію. Компанія не зобов`язувалась виконати ні роботи, ні послуги на користь позивача. Вказує на те, що твердження позивача про порушення його прав відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів не знаходять свого підтвердження, адже в даному спорі відсутні правовідносини між позивачем та відповідачем, що виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги. Зазначає, що позивач отримав за актом майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , більше того, прийняв і саму квартиру за актом приймання-передачі квартири покупцю від 14.08.2015. В зв`язку з чим відповідач свої зобов`язання за договором виконав.

18.11.2015 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивачка не погоджується з доводами відповідача про те, що відсутні підстави для стягнення пені за неналежне виконання зобов`язання, оскільки стягнення пені можливе лише за невиконання грошового зобов`язання, тому що дане твердження відповідача суперечить положенням ст. 509, 546, 549 ЦК України, відповідно до яких неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення будь-якого, а не тільки грошового зобов`язання. Просить стягнути з відповідача суму пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013 у розмірі 42999,20 грн.

В судовому засіданні від 23.11.2015 представником відповідача надано письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначає, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2014 відмовлено в задоволенні позову про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання. Рішення набрало законної сили та не було оскаржено. Більше того, було встановлено, що зобов`язання відповідача за договором не має грошового вираження, з якого можливо було б вирахувати пеню. Також, вказує на те, що згідно ст. 258 ЦК України, щодо нарахування пені застосовується позовна давність у один рік. Позивач у позовній заяві здійснює розрахунок пені, починаючи з 01.01.2014 по 14.08.2015, а рішенням Голосіївського районного суду м. Києва вже відмовлено у стягненні пені за період з 01.01.2014 по 08.09.2014.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В. від 08.02.2016 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконання зобов?язання закрито.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.03.2016 ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2016 року скасовано, а питання закриття провадження у справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2016, цивільну справу передано судді Печерського районного суду м. Києва Новаку Р.В.

01.06.2016 року на адресу суду надійшла заява про зміну позовних вимог, з якої вбачається, що у Голосіївському районному суді м. Києва розглядалися вимоги про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання у сумі 728793,45 грн. за строк 251 день, яка становить суму розміром 18292,88 грн. Предметом розгляду позовних вимог в Печерському районному суді м. Києва є стягнення пені в розмірі 42999,20 грн. за період з 01.01.2014 по 14.08.2015 за строк 590 днів. В зв`язку з тим, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва набрало законної сили, позивач просить змінити позовні вимоги та стягнути з відповідача 0,01% пені від оплаченої вартості майнових прав у сумі 728793,45 грн. за строк 339 днів з 09.09.2014 по 14.08.2015.

04.03.2017 на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача.

16.03.2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені. Зазначив, що якби позивач і мала право на пеню, то нарахування мало б бути з 01.01.2014, а не з 09.09.2014.

Строк позовної давності (в один рік) для позовної вимоги про стягнення неустойки (пені) за неналежне виконання зобов`язання сплинув 02.01.2015.

16.03.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, в якому зазначено, що договірні відносини, що склались між сторонами відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав №2705/РН-К від 02.09.2013, не дають підстав для застосування до них розрахунку пені на підставі ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тому що відповідач ПАТ «ХК» Київміськбуд» в цьому договорі не є виконавцем в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказує на те, що завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єктів будівництва не є грошовим зобов`язанням. Підписавши договір, позивачу було відомо про ймовірний термін введення в експлуатацію - ІV квартал 2013 року. Тобто, 01.01.2014 позивач знав про порушення його прав і міг звернутися до суду з вимогою до 01.01.2015.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Ухвалою суду від 02.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.04.2018 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача, в якій зазначено, що позивачем не пропущено строку позовної давності при зверненні з позовною заявою до суду, посилаючись на ч. 2, ч. 3 ст. 264 ЦК України. В зв`язку з чим позовна давність переривається та перебіг позовної давності починається заново.

27.04.2018 на адресу суду надійшли заперечення від представника відповідача, в яких зазначено, що зобов`язання відповідача за договором не має грошового вираження, з якого можливо було б вирахувати пеню.

14.05.2018 на адресу суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 57496,89 грн., яка складається з основної суми боргу - пені за прострочення виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав №20/Ф від 22.05.2013 у розмірі 24706,32 грн., три відсотки річних, що в розрахунку становить 5662,07 грн., інфляційне збільшення суми боргу, що в розрахунку становить 27128,50 грн.

21.05.2018 на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.

21.05.2018 на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

11.03.2019 на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи у його відсутність.

Врахувавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 22.05.2013 між ОСОБА_1 та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» укладено договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого ОСОБА_1 придбала у товариства майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», на підставі пункту 6.1. вказаного договору, зобов`язалося у строк до IV кварталу 2013 року ввести до експлуатації зазначений вище житловий будинок.

Позивачкою, згідно платіжного доручення № 1 від 28.05.2013 та Кредитного договору № 4-Ф-ДЖ/60-13 від 28.05.2013 внесено грошові кошти у розмірі 728793,45 грн., що відповідає оплаті 99 % вартості майнових прав на квартиру.

Пунктом 4.2. договору купівлі-продажу майнових прав від 22.05.2013 сторони передбачили, що у разі неналежного виконання своїх зобов`язань, компанія сплачує покупцю пеню в розмірі 0,01 % від суми неналежно виконаного зобов?язання.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2014 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконане зобов`язання. Рішення набрало законної сили.

Згідно зі статтею 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами частини третьої статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Частиною 1 ст. 549, ч. 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 6.2. договору купівлі-продажу майнових прав, ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» зобов?язується передати майнові права після отримання сертифікату відповідності закінченого будівництвом об?єкта в експлуатацію.

Пункт 1.4 зазначеного договору передбачає, що компанія зобов?язана передати позивачу майнові права на квартиру за актом приймання-передачі майнових прав після отримання сертифікату відповідності закінченого будівництвом об?єкта.

Зазначені умови договору погоджені сторонами, не оспорені.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов?язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно ст. 526 ЦК України, зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з цим, положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 614 ЦК України визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов?язання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного виконання відповідачем зобов?язання щодо введення в експлуатацію у ІV кварталі 2013 року квартири АДРЕСА_1 , щодо отримання стосовно неї Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об?єкта, а також стосовно відсутності вини відповідача у порушенні свого зобов?язання за Договором купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф.

Разом з цим, положеннями ст. 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

При цьому, відповідно до п. 4.2. Договору купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф, за неналежне виконання своїх зобов?язань відповідач сплачує покупцю пеню у розмірі 0,01% від суми неналежно виконаного зобов?язання.

В свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, строк прострочення, про який зазначає позивач, є період з 09.09.2014 по 14.08.2015.

Проте, як зазначено представником відповідача у своїх поясненнях та не спростовано позивачем, 100% оплата вартості майнових прав на квартиру була здійснена 29.07.2015, коли позивачем ще не були виконані умови договору в повному обсязі.

Враховуючи зазначене вище, оскільки позивачкою виконано взяті на себе зобов?язання по сплаті вартості майнових прав лише 29.07.2015 року, тобто, за період, коли позивачка не виконала своє зобов?язання по сплаті вартості майнових прав, внаслідок чого й у відповідача зобов?язання перед нею щодо передачі майнових прав на квартиру не виникло, оскільки відсутні докази сукупного настання вищевказаних подій, в зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення пені.

Також слід зазначити, що визначене положеннями п. 2.2.2, 6.1. і 6.2. Договору купівлі-продажу майнових прав № 20/Ф, зобов?язання відповідача ввести в експлуатацію у ІV кварталі 2013 року житловий будинок АДРЕСА_2 , отримання стосовно нього Сертифікату відповідності закінченого будівництвом об?єкта, не передбачає за своїм змістом обов?язок відповідача сплатити на користь позивача грошові кошти, а також не містить свого вираження у грошовій сумі, від якої можливо розрахувати пеню, тобто, не є грошовим зобов?язанням за порушення якого може нараховуватися пеня.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в зв`язку з чим не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 549, 551, 611, 614, 626 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконане зобов?язання - відмовити.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , в/ч

відповідач: ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 23527052.

Суддя Новак Р.В.