Постанова № 12194643, 05.08.2010, Київський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5633/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2010 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Музиченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень від 26 січня 2010 року № 0000031701/0/334, 18 лютого 2010 року № 0000031701/1/1355 та 25 травня 2010 року № 0000031701/2/1786, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 26.01.2010 року № 0000031701/0/334 та від 18.02.2010 року № 0000031701/1/1355.

Ухвалою від 1 червня 2010 року провадження у справі відкрито і призначено до судового розгляду на 9 липня 2010 року.

7 червня 2010 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить збільшити позовні вимоги вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 25.05.2010 року № 0000031701/2/1786.

9 липня 2010 року позивачем подана заява про зміну позовних вимог, у якій позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення рішення від 26.01.2010 року № 0000031701/0/334, 18.02.2010 року № 0000031701/1/1355 та 25.05.2010 року № 0000031701/2/1786.

В судовому засіданні представником позивача підтримані заяви про зміну позовних вимог та їх збільшення, представником відповідача подані письмові заперечення на адміністративний позов, у звязку з чим була оголошена перерва в судовому засіданні до 4 серпня 2010 року.

Позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення і зміни, обґрунтовані тим, що постановлені відповідачем податкові повідомлення рішення від 26.01.2010 року № 0000031701/0/334, 18.02.2010 року № 0000031701/1/1355 та 25.05.2010 року № 0000031701/2/1786, якими зобовязано позивача сплатити до бюджету податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 150149 (сто пятдесят тисяч сто сорок девять) гривень 00 копійок за основним платежем та штрафні фінансові санкції на суму 75074 (сімдесят пять тисяч сімдесят чотири) гривні 50 копійок, всього на суму 225223 (двісті двадцять пять тисяч двісті двадцять три) гривні 50 копійок, є неправомірними, безпідставними і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, вважає що вказані податкові повідомлення рішення винесені на підставі і в межах діючого законодавства України.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 03.10.2001 року, номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_3.

30 червня 2005 року зареєстрований Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області як платник податку на додану вартість.

11 січня 2010 року Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області було складено Акт № 2/2759309635 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року» (надалі Акт перевірки), в якому зроблено висновки, про порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.5.1. п. 7.5. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон № 168) та п. 4.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1997 року за № 702/10982 і це, за висновками вказаного вище Акту, призвело до заниження мною суми податкового зобовязання по податку на додатну вартість.

На підставі висновків, зроблених в Акті перевірки, відповідач 26 січня 2010 року постановив податкове повідомлення рішення № 0000031701/0/334, яким зобовязав ФОП ОСОБА_1 сплатити додатково до бюджету податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 150149 (сто пятдесят тисяч сто сорок девять) гривень 00 копійок за основним платежем та штрафні фінансові санкції на суму 75074 (сімдесят пять тисяч сімдесят чотири) гривні 50 копійок, всього на суму 225223 (двісті двадцять пять тисяч двісті двадцять три) гривні 50 копійок.

Вказане вище податкове повідомлення рішення було оскаржене до Державної податкової інспекції в Обухівському районі, яка 18 лютого 2010 року постановила нове податкове повідомлення рішенням № 0000031701/1/1355, яким повторно зобовязала сплатити до бюджету податкове зобовязання з податку на додану вартість всього на суму 225223 (двісті двадцять пять тисяч двісті двадцять три) гривні 50 копійок.

Не погодившись із податковим повідомленням рішенням Відповідача від 18 лютого 2010 року № 0000031701/1/1355 позивач повторно оскаржив його 05.03.2010 року до Державної податкової адміністрації у Київській області.

20 травня 2010 року до позивача поштою надійшло рішення ДПА у Київській області від 7 травня 2010 року № 169/М/25-017/53-54-391 про залишення без змін повторного податкового повідомлення рішення відповідача від 18.02.2010 року № 0000031701/1/1355.

25 травня 2010 року відповідач втретє зобовязав позивача податковим повідомленням рішенням № 0000031701/2/1786 сплатити до бюджету податкове зобовязання з податку на додану вартість всього на суму 225223 (двісті двадцять пять тисяч двісті двадцять три) гривні 50 копійок.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями рішеннями, оскільки вважає, що скористався своїм правом на податковий кредит по податковим накладним, отриманих від:

- СГД ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) податкова накладна № 6 від 23.04.2009 року на загальну суму 600000,00 грн. в т.ч. ПДВ 100000,00 грн.;

- ВАТ Завод «Цегла Трипілля» (код 05474949) податкова накладна № 36 від 13.04.2009 року на загальну суму 259954,00 грн. в т.ч. ПДВ 49992,33 грн.;

- ВАТ Завод «Цегла Трипілля» (код 05474949) податкова накладна № 65 від 31.05.2009 року на загальну суму 940, 42 грн. в т. ч. ПДВ 156,74 грн.

Позивач вважає, що у відповідача не було підстав постановляти вказані спірні податкові повідомлення рішення.

Також, на обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що в Акті перевірки відповідач не вказав у чому саме полягає порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.5.1. п. 7.5. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 4.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ.

Судом встановлено, що фактично в період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року ФОП ОСОБА_1 здійснював операції з оптової торгівлі цеглою, та в періоді, що перевірявся, включив до податкового кредиту суму податку на додану вартість, нараховану у звязку із придбанням товарів згідно податкових накладних отриманих від:

СГД ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_2) податкова накладна № 6 від 23.04.2009 року на загальну суму 600000,00 грн. в т.ч. ПДВ (включено в червні 2009 року в реєстрі отриманих податкових накладних позиція №2) дата списання коштів з розрахункового рахунку 23.04.2009 року;

ВАТ Завод «Цегла Трипілля» (код 05474949) податкова накладна № 36 від 13.04.09 року на загальну суму 299954,00 грн. в т.ч. ПДВ 100000, 00 грн. (включено в червні 2009 року в реєстрі отриманих податкових накладних позиція №3), дата списання коштів з розрахункового рахунку 13.04.2009 року;

ВАТ Завод «Цегла Трипілля» (код 05474949) податкова накладна № 65 від 31.05.09 року на загальну суму 940, 42 грн. в т.ч. ПДВ (включено в червні 2009 року в реєстрі отриманих податкових накладних позиція № 1), дата списання коштів з розрахункового рахунку 31.05.2009 року.

Відповідно до поданих матеріалів, а саме до копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних у розділі І «Отримані податкові накладні», стоять дати отримання податкових накладних накладна № 6 від 23.04.2009 року зазначено, що отримана 01.06.2009 року, накладна № 36 від 13.04.2009 року отримана 01.06.2009 року, накладна № 65 від 31.05.2009 року отримана 01.06.2009 року.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата першої із подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобовязань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань зі сплати податків.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою цивільно правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

На день складення Акту перевірки від 11.01.2010 року субєктом господарської діяльності ОСОБА_1 до ДПІ в Обухівському районі Київської області зави зі скаргою на постачальників у звязку із не наданням податкових накладних не подавалося.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 2.1. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (зі змінами і доповненнями) (далі Порядок) звітний (податковий) період визначається в порядку, встановленому пунктом 7.8 статті 7 Закону № 168, і може дорівнювати одному календарному місяцю (з урахуванням особливостей, викладених у пункті 2.2 цього Порядку) або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів.

Пункт 2.2. Порядку передбачає, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць (за винятком випадків, указаних у пункті 2.3 цього Порядку). У разі, якщо особа зареєстрована платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. У разі, якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 2.3. платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних звітних (податкових) періодів не перевищував 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), може вибрати квартальний звітний (податковий) період. Як вже вказувалось, п.п. 7.2.3. п. 7.2. статті 7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця і видається покупцю на його вимогу та є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платником самостійно виявлені помилки в податковому обліку (в тому числі ПДВ, не включені до податкового кредиту), такий платник відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ має право подати уточнюючий розрахунок.

Порядок подання уточнюючого розрахунку з ПДВ передбачено п. 4.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.1997 року за № 702/10982.

Відповідно до п.п. 9.2 п. 9 Порядку ведення реєстру отримання та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244, зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної ), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

У разі отримання податкових накладних, що виписані у різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних (далі - Реєстр), затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 року № 244 «Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», із змінами та доповненнями (далі порядок № 244) та за умови виконання норм п.п. 7.4.1 п. 7.4. статті 7 Закону № 168 має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість у поточному періоді.

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість. В податковій декларації за червень 2009 року поданій СПД ОСОБА_1 20.07.2009 року за № 26912 до ДПІ вказані рядки відсутні.

Оскільки податкова накладна згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 року № 799, звіти, розрахункові документи із оголошеною цінністю з позначкою «Звіт» та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку ( п. 11 Порядку № 799).

Таким чином, документальним підтвердженням у ФОП ОСОБА_1 платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від покупця.

Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Посилання позивача на те, що в Акті перевірки відповідач не вказав, у чому саме полягає порушення вимог п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.5.1. п. 7.5. та п.п. 7.4.1. п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 4.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, не беруться судом до уваги, оскільки в Акті перевірки чітко вказано, що підприємцем ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит за червень 2009 року на суму ПДВ 150149 (сто пятдесят тисяч сто сорок девять) гривень 00 копійок у звязку з чим було занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 150149 (сто пятдесят тисяч сто сорок девять) гривень 00 копійок.

Відповідно до додатку № 2 до Акту перевірки податковим органом розраховано фінансові санкції і вказано, що податок на додану вартість у сумі 150149 (сто пятдесят тисяч сто сорок девять) гривень 00 копійок до нараховується згідно з п. б п.п. 4.2.2. п. 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, а фінансова санкція у сумі 75074 (сімдесят пять тисяч сімдесят чотири) гривні 50 копійок застосована відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ.

За наведених обставин суд вважає, що податкові повідомлення рішення від 26 січня 2010 року № 0000031701/0/334, 18 лютого 2010 року № 0000031701/1/1355 та 25 травня 2010 року № 0000031701/2/1786 прийняті відповідачем правомірно, а позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26 січня 2010 року № 0000031701/0/334, 18 лютого 2010 року № 0000031701/1/1355 та 25 травня 2010 року № 0000031701/2/1786 відмовити .

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та в межах строків, передбачених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 6 серпня 2010 року.

Суддя А.В. Музиченко