Постанова № 121946095, 25.09.2024, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1288/24

Номер провадження № 3/371/686/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши матеріали справи, яка надійшла від Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 30.06.2024 о 9 год. 48 хв., по вул. Соборності, 17, м. Миронівка, Обухівський район, Київська область, будучи підданий адміністративному стягненню за керування транспортним засобом з технічними неспаравностями, повторно протягом року керував транспортним засобом марки Ford Sierra д.н.з. НОМЕР_1 , у якого відсутній передбачений конструкцією задній бампер, чим повторно протягом року порушив підпункт "е" пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини правопорушення визнав в повному обсязі. Також зазначив, що є багатодітним батьком, має на утриманні дитину з інвалідністю, офіційного доходу не має, просив звільнити від сплати судового збору. Надав посвідчення багатодітної сім`ї та наявності на утримання дитини з інвалідністю.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази у справі, судя дійшов такого висновку.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів

Згідно вимог ч. 4 ст. 121 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Відповідно до п.п. «е» п. 31.4.7 «інші елементи конструкції» Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів, згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Із матеріалів справи вбачається , що ОСОБА_1 був підданий адміністартивному стягненню за ч.1 ст. 121 КУпАП, згідно з постановою від 06.06.2024.

Таким чином суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП підтверджується письмовими матеріалами справи, а саме: даними, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №484582, складеним 01 липня 2024 року, фотокопією, довідкою визначення повторності порушення ПДР (протокол серії ЕНА № 2293148 від 01.06.2024 за ч. 1 ст. 121 КУпАП).

Відповідно до ст. ст. 33 - 35 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує особу порушника, зокрема те, що він є багатодітним батьком, має на утриманні малолітню дитину з інвалідністю, визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення та щире каяття у вчиненому.

Також у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений від сплати судового збору згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки виховує дитину з інвалідністю та є багатодітним батьком.

Щодо дитини з інвладністю суд вказує настпуне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно з ч.1 ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, згідно наведеного положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, які звертаються до суду в інтересах вказаних осіб.

Суд звертає увагу, що основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

За приписами ст. 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Частиною 2 ст. 4 Закону № 875-XII встановлено, що соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей осіб з інвалідністю нарівні з іншими громадянами та полягає у наданні пенсії, державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні

реабілітаційних заходів, встановленні опіки (піклування) або забезпеченні стороннього догляду.

Пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію "дитина з інвалідністю" (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд дійшов висновку, що пільги особам з інвалідністю надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах № 274/6855/20 від 23.03.2021 та № 120/4687/21-а від 27.09.2021.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору, оскільки виховує дитину з інвалідністю ОСОБА_2 , 2017 року народження. На підтвердження вказаної обставини, позивач надав до суду посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.02.2024, згідно якого встановлено державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям інвалідам до 04.10.2029. У посвідченні також вказано, що законним представником є ОСОБА_3 - дружина особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що долучене до матеріалів позову посвідчення не є належним доказом звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки стосується безпосередньо його доньки ОСОБА_2 .

Суд також звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення стосується безпосередньо його прав, а не його дитини з інвалідністю, яка звільнена від сплати судового збору згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, у даній справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору з підстав наявності дитини з інвалідністю, оскільки не діє як законний представник дитини з інвалідністю.

Щодо багатодітного батька, суд звертає увагу на приписи ст. 8 Закону № 3674-VI, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови якщо особа є членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав посвідчення багатодітної сім`ї серії НОМЕР_3 , а також вказав, що розмір судового збору, що підлягає сплаті перевищує 5% розміру його річного доходу, так як він офіційно не працює, доходів немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 є багатодітним батьком, не має доходу, суддя дійшов висновку про можливість звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 40-1, ч. 4 ст. 121, 245, 268, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

2. Штраф підлягає сплаті на рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету:21081300, Банк отримувача:Казначейство України (ел. адм. подат.), Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Отримувач коштів:ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300.

3. У разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання стягненню підлягає подвійна сума штрафу.

4.Звільнити ОСОБА_1 , від сплати судового збору на підставі п.п. «г» п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

5. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ