Рішення № 121943587, 18.09.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/966/24

Номер провадження 2/585/435/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1

його представника - адвоката Шунька О.Г.

відповідача - ОСОБА_2

її представника - адвоката Маляра М.В.

секретарів судового засідання - Салій О.І. , Шемчук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2024 року представник позивача - адвокат Шунько О.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить: позбавити останню батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлен даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2015 по 2019 рік проживали разом без реєстрації шлюбу, в якому народився син ОСОБА_5 . З 2019 року ОСОБА_2 почала проживати окремо, залишивши сина проживати з батьком. Фактично, з 2019 року мати малолітнього ОСОБА_6 не піклується про свою дитину, не приймає участі у його вихованні та матеріальному утриманні, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, взагалі не телефонує, і не зустрічається з ним, хоча проживає в одному селі з сином, не цікавиться шкільним успіхами ОСОБА_7 , станом його здоровя, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, тобто покладених законом на батьків обов`язків не виконує. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідачки. Позивач забезпечує сина всім необхідним, підтримує постійний зв`язок зі школою та класним керівником, постійно відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Дитина знаходиться на його повному утриманні. У зв`язку з цим, позивач звернувся до Служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області з проханням позбавити відповідача батьківських прав, на що йому було рекомендовано звернутися до суду та після проведення перевірки надано висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . В свою чергу ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується з негативного боку, зловживає спиртними напоями, відносини в її сім`ї не добрі, сімейні сварки, сімейне насильство.

Ухвалою суду від 26 березня 2024 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання.

20.06.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на безпідставність доводів позивача, підставою звернення якого до суду з вказаним позовом є його бажання уникнути мобілізації до ЗСУ та отримати статус одинокого батька, який самостійно виховує малолітню дитину.

Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року по справі закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, пояснили обставини, викладені в позові, просили їх задовольнити.

Відповідач та її представник заперечили проти позову, просили відмовими в задоволенні позовних вимог. Відповідач додатково пояснила, що вона спілкується з сином і надалі буде спілкуватись та піклуватись про нього, відповідач в такий спосіб хоче уникнути від мобілізації, тому подав позов до суду, коли син був на лікуванні в м. Харків, вона у зв`язку з пологами потрапила у лікарню, тому не могла дзвонити сину, дати грошей на лікування.

Представник служби у справах дітей Роменської міської ради Сумської області до суду не з`явився, проте належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження є : батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 .

Відповідно до характеристики № 01-21/162 від 11.10.2023 р. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 2 класу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з бабусею та татом. Хлопчика виховує батько - ОСОБА_1 , на відміну від мами, ОСОБА_2 , він відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, вдома створено всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини, батько підтримує постійний зв`язок зі школою та класним керівником, постійно відвідує батьківські збори та шкільні заходи, мати успіхами дитини не цікавиться, на батьківських зборах та шкільних заходах присутня не буває.

Згідно довідки виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 30 від 19.01.2024 ОСОБА_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2024 року утримує у своєму підсобному господарстві 2 голови ВРХ, свині 2 шт., 40 шт. (бджолосімей) пасіки, має у власності та користуванні 0,8505 га земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з листа Рогинської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 01-21/182 від 31.10.2023 у зв`язку з вирішенням питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шкільним психологом ОСОБА_8 була проведена бесіда в ході якої було виявлено наступне: з матір`ю ОСОБА_7 не спілкується взагалі, через її антисоціальну поведінку, ставиться до неї негативно, мати матеріальну допомогу синові у вигляді грошових коштів не надає, окрім подарунків на день народження, проживати ОСОБА_7 хоче з батьком і бабусею.

Згідно акту обстеження умов проживання від 21.11.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умови проживання задовільні, для дитини відведено окрему кімнату, хлопчик забезпечений всім необхідним згідно віку та потреб.

Відповідно до листа т.в.о. начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області М.Ільницького № 26367/69-23 від 22.11.2023 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_2 , протягом 2022-2023 років до адміністративної відповідальності притягувалась 18.06.2023 року за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 18.06.2023 року за ст. 183 КУпАП.

Згідно характеристики виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 341 від 11.10.2023 ОСОБА_2 зареєстрована у приватному будинку в АДРЕСА_3 , разом з сином ОСОБА_10 та громадянським чоловіком ОСОБА_11 , але за вищевказаною адресою не проживає, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відносини в сім`ї не добрі (сімейні сварки та сімейне насильство), побутові умови не обстежувались. На територію старостинського округу прибула в 2015 році, на роботу в ПСП «Слобожанщина Агро», працювала охоронцем в МТП, з 2015 року по 2019 рік проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_1 , в 2016 році народився син ОСОБА_5 , який на даний час проживає з батьком. В 2019 році ОСОБА_2 розійшлась з ОСОБА_1 , придбала будинок, жила окремо, сина залишила з батьком, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина ОСОБА_7 не приймає. На даний час ніде не працює, знаходиться в відпустці по догляду за дитиною до досягнення трьох років. За місцем проживання характеризується з негативного боку, зловживає алкогольними напоями.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, що підтверджується листом т.в.о. начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області М.Ільницького від 22.01.2024 р. № 1896/52/Ш-ЗАЗ.

Відповідно до характеристики № 342 від 11.10.2023 р., виданої виконавчим комітетом Роменської міської ради Сумської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає у приватному будинку в АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_9 та сином ОСОБА_5 . Відносини в сім`ї добрі, побутові умови задовільні, не одружений, на даний час працює в лісовому господарстві, за період проживання за вказаною адресою скарг, заяв, вимог до ОСОБА_1 , як в письмовій, так і в усній формі не надходило. За місцем проживання характеризується з позитивного боку, за характером спокійний, врівноважений, до кримінальної та адміністративної відповідальності під час мешкання не притягувався, до алкогольних напоїв підходить як людина із здоровим глуздом, ставлення до наркотичних засобів виключно негативне. У випрадках, котрі дискредитують людську гідність, у ОСОБА_1 не помічено.

12.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до міського голови ОСОБА_12 з заявою, в якій просив обстежити умови проживання та надати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати не виконує батьківські обов`язки у відношення сина.

Згідно висновку № 2.1-23/31 від 04.01.2024 орган опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської раи Сумської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно її малолітнього сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з акту обстеження умов проживання від 17.05.2024 р. за адресою: АДРЕСА_2 , де проживають: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в родині створені всі умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що по селу ходять слухи, що ОСОБА_2 вживає спиртні напої, він живе на іншій стороні села, а приїздить, має пасіку, як і ОСОБА_1 , бачив, що ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю та сином ОСОБА_7 , ні разу не бачив щоб ОСОБА_2 спілкувалась з сином у ОСОБА_20, відомо, що ОСОБА_1 вчить з сином уроки, піклується про останнього. Мати ОСОБА_1 постійно вдома, а він або працює, або займається по господарству.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що три року тому почав жити з ОСОБА_2 , ОСОБА_14 ходив до них додому, так як вони проживають поряд, ОСОБА_15 робила з ним уроки, між ними нормальні відносини, вона дає йому гроші по можливості із декретних, бо не працює. По селу з ОСОБА_16 зробили алкоголічку, але це не правда. У тому році почали носити повістки по мобілізації, тому ОСОБА_1 шукає привід щоб не призвали, тому заборонив ОСОБА_7 спілкуватись з матір`ю. Він з цього приводу сварився з ОСОБА_1 , щоб той дозволяв приходити до їх додому синові.

Так, частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Згідно Положень, зазначених в Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, ч.1 ст.3 під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008 року в п.8 зазначається, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють. На підставі рішення … виконавчого органу міської, районної у місті ради служба у справах дітей разом з уповноваженим підрозділом органів Національної поліції, представниками закладу охорони здоров`я вживають заходів до відібрання дитини у батьків та тимчасово влаштовують її відповідно до пункту 31 цього Порядку. Якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Частиною 1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не відповідає інтересам дитини ОСОБА_5 , який потребує піклування матері і якого можливо позбавити родинних стосунків з мамою лише в крайньому випадку, з метою забезпечення його інтересів.

Суд критично відноситься до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Роменської міської ради Сумської області № 2.1-23/31 від 04.01.2024, оскільки ОСОБА_1 12.10.2023 року було подано заяву на ім`я міського голови щодо обстеження умов проживання та надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , при цьому органом опіки та піклування в основу вказаного висновку покладено характеристики від 11.10.2023 року на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші довідки, які безпосереднього були отримані позивачем по справі за вказівкою представника орагу опіки та піклування, що підтверджено в судовому засіданні позивачем.

Таким чином слід вважати, що уповноваженим працівником Служби у справах дітей або органу опіки та піклування Роменської міської ради Сумської області не було вчинено жодних дій по перевірці обставин за зверненням ОСОБА_1 від 12.10.2023 р., а також для збирання та перевірки обставин щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки в обгрунтування висновку покладено інформацію з документів невідомого походження, отриманих безпосередньо позивачем у справі поза межами наявної у нього цивільної компетенції, у незаконний спосіб.

Зокрема, такими документами є характеристика на ОСОБА_2 від 11.10.2023 № 341, видана старостою ОСОБА_17 , письмові пояснення без дати ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_9 від 11.10.2023 р., ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_13 від 11.10.2023 р.

За змістом п.п.15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.17 Закону України 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

11 липня 2017 році Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України, у якому йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому Європейський Суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною: по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей, що мають місце виняткові обставини в розумінні положень Декларації прав дитини, Закону України "Про охорону дитинства", які дають підстави дійти безумовного висновку про доцільність позбавлення батьківських прав і що це буде відповідати саме інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року при розгляді справи № 753/2025/19, де предметом позовних вимог було позбавлення батьківських прав, тлумачення п. 2 ч.1 ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Водночас Верховний Суд послався на те, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Проаналізувавши докази, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, а також надані відповідачкою документи на підтвердження своїх заперечень проти позову, суд приходить до висновку, що певний період часу відповідачка дійсно не виконувала свої батьківські обов`язки відносно дитини ОСОБА_5 , що було зумовлено певними життєвими обставинами, а саме перебування в пологовому будинку, ускладненим станом здоров`я, необхідності невідкладної операції тощо.

Суд приймає до уваги, те що ОСОБА_2 не виявляє винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_5 , має стійке бажання займатися його вихованням і утриманням.

За таких обставин на цей час не встановлено передбачених ст.164 СК України обставин, які б слугували підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав, що є крайньою мірою, та з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, а тому в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

На підставі положень ст. ст.164, 165, 166 СК України, ст. ст. 258-259,263,264,265, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Роменської міської ради Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись у приміщенні Роменського міськрайонного суду Сумської області 27 вересня 2024 року, на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за електронною адресою: https://reyestr.court.gov.ua, за № справи 585/966/24, або у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС у кабінеті користувача.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ