Постанова № 121942545, 20.09.2024, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5247/24

Провадження №3/333/2333/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2024року,приблизно о21год.46хв., ОСОБА_1 керував транспортнимзасобом «ВАЗ2101»,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,по вул.Новокузнецька,12-ву м.Запоріжжі,у станіалкогольного сп`яніння,чим порушиввимоги п.2.9.аПравил дорожньогоруху України.Огляд настан алкогольногосп`яніння ОСОБА_1 проводився увстановленому законодавствомпорядку:на місцізупинки транспортногозасобу,за допомогоюспеціального технічногоприладу «АlcotestDrager6820»(результат 0,98проміле).

11.06.2024 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

У судові засідання, призначені на 27.06.2024 року, 09.08.2024 року та 20.09.2024 року, не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся у встановленому законом порядку.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд направляв ОСОБА_1 повістки на адресу, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення (м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, буд. 183 А). До суду повернулися конверти з рекомендованим повідомленням із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, судом на номер мобільного телефону, яким користується ОСОБА_1 (вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення) були направлені SMS-повідомлення, які доставлені абоненту.

Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №809374 від 29.05.2024 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але не з`являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду.

Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неодноразова неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч.2 ст.268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Згідно п.2.9а Правил Дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:

- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №809374 від 29.05.2024 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;

- даними результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARHК-0073 від 29.05.2024 року, згідно яких тест на стан алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 є позитивним і складає 0,98%;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінки, що не відповідає обстановці, було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820». Результат позитивний 0,98%. ОСОБА_1 погодився із результатами огляду на стан сп`яніння і у відповідній графі поставив свою підпис;

- даними відеозаписів (відеофайл «ААД№809374_ААД№621835») з нагрудної камери поліцейського, дослідженими під час судового розгляду, з яких вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння через порушення мови, тому останньому було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 на вказану пропозицію погодився, тому працівники поліції за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» провели огляд на стан сп`яніння, результат 0,98 проміле і ОСОБА_1 погодився із вказаним результатом (відеозапис: 0:11:00 0:11:50).

Досліджені матеріали справи про адміністративне правопорушення, а також дані оглянутого у судовому засіданні відеозапису підтверджують, що у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 29.05.2024 року перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ознаки сп`яніння, виявлені у ОСОБА_1 були зазначені працівником поліції у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Оцінюючи вказанідокази,суддя дійшоввисновку,що вонине суперечатьодин одному,а навпакидоповнюють тапідтверджують обставинипорушення ОСОБА_1 вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху України. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення та на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху України, а саме: водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.

Суд звертаєувагу,що ОСОБА_1 є неповнолітньоюособою (17років)і відповіднодо ч.2ст.13КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачениху т.ч. ст.130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Згідно довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 04.09.2023 року, викладеній у постанові по справі №702/301/20 особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей286,286-1КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Враховуючи, що це провадження суд вважає з «кримінальним обвинуваченням», тому в даному випадку вважаю за можливе застосовувати вказану правову позицію Верховного Суду до цих правовідносин і відповідно на ОСОБА_1 накласти таке адміністративне стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів притягнення його до адміністративної відповідальності у сфері безпеки руху у т.ч. за ст.130 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5ст.4Закону України«Про судовийзбір»суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1ст.307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст.308КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цьогоКодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод