Рішення № 121942129, 30.09.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/614/24

Провадження № 2/139/249/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі головуючої судді Тучинської Н.В.

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"ДІДЖИФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 788157. Відповідно до умов договору споживачу надається кредит у безготівковій формі у розмірі 20000 гривень. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 30.12.2024 (включно). Втім, ОСОБА_1 боргові зобов`язанняперед Товариством щодоповернення кредитузі сплатоювідсотків належнимчином невиконувала.

28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та «Товариством з обмежено відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржників, зокрема, і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 788157 від 30.12.2021 у сумі 44632 гривні 86 копійок, з яких 19258 гривень 24 копійки заборгованість за тілом кредиту, 25374 гривні 62 копійки сума заборгованості за відсотками.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 21 серпня 2024 року судом отримано інформацію (а.с. 54), що ОСОБА_1 має своїм зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 22 серпня 2024 року (а.с. 57) позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецького районного суду, відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвала про відкриття провадження була врученена відповідачу 24 серпня 2024 року (а.с. 59). Відзиву на позов відповідач не подала.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України). За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у заявленому об`ємі з врахуванням такого:

Судом встановлено,що 30грудня 2021року між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «СлонКредит» та ОСОБА_1 булоукладено Договірпро наданняспоживчого кредиту№ 788157(а.с.26-28).На умовах,встановлених договором,товариство надаєспоживачу кредиту гривні,а споживачзобов`язується одержатита повернутикошти кредиту,сплатити процентиза користування(п.1.2.);сума кредиту(загальнийрозмір) складає25000гривень (п.1.3.); строккредиту 1096днів,з кінцевимтерміном повернення30.12.2024(включно), детальні терміни повернення зазначені в Графіку платежів, що є додатком № 1 до цього Договору (п. 1.4.) (зворот а.с. 31-а.с. 32); орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 190,35% річних (п. 1.7.); кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування (утримання): - у розмірі 20000 гривень на користь споживача; - у розмірі 5000 гривень на користь товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом (п. 2.1.); нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку надання кредиту на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів (п. 3.1.); сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (п. 5.1.); підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що перед укладанням цього договору їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», б) вказана у ч.ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті, він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Слон Кредит», які розміщені на Веб-сайті (п. 9.8.); підписанням цього договору споживач підтверджує, що свій примірник укладеного договору вона отримала (п. 9.11.)

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 516 ЦК Українивизначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

28 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 2808-23 (а.с. 17-20), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» зобов`язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» права вимоги зазначені в реєстрі прав вимоги, а Товариств з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» зобов`язується їх прийняти та сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1. перехід права вимоги: право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку № 1 до цього Договору, за умови виконання фактором вимоги перерахування сум грошових коштів фінансування передбачених Розділом 3 Договору.

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 (а.с. 12) боржником за яким є ОСОБА_1 в сумі 44632 гривні 86 копійок, з яких: 19258 гривень 24 копійки сума заборгованості за тілом кредиту, 25374 гривні 62 копійки - сума заборгованості за відсотками.

Отже, враховуючи наведені вище норми цивільного законодавства та умови Договору, на теперішній час ТОВ «Діджи Фінанс» є кредитором у зобов`язанні за Договором про надання споживчого кредиту № 788157 від 30 грудня 2021 року і саме йому належить право вимоги за цим договором до ОСОБА_1 .

Позивач заявив вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості, яка існувала у неї станом на момент отримання від відповідної кредитної установи права вимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 788157 від 30 грудня 2021 року. Будь-яких інших нарахувань позивач не здійснював, що вбачається із витягу з Додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 (а.с. 12) та розрахунку заборгованості (а.с. 38).

Одним із загальних принципів цивільного процесу є змагальність сторін, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.

Позивач належними доказами довів виконання первісним кредитором свого обов`язку перерахувати 20 тисяч гривень (платіжне доручення № 14124 від 30.12.2021 на а.с. 37), факт неналежного виконання ОСОБА_1 свого зобов`язання з повернення кредиту і процентів та наявність у неї заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 788157 від 30 грудня 2021 року із ТОВ "Слон Кредит" 44632 гривні 86 копійок, з яких: 19258 гривень 24 копійки сума заборгованості за тілом кредиту, 25374 гривні 62 копійки - сума заборгованості за відсотками. Так, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом станом на 28 серпня 2023 року (а.с. 38) ОСОБА_1 зробила лише три платежі за Договором і з травня 2022 року не виконувала взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач таких доводів позивача не спростувала, а тому позов підлягає до беззаперечного задоволення.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 2422 гривні 40 копійок судового збору (а.с. 50). Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору підлягають компенсації позивачу у повному розмірі.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач користувався правовою допомогою, в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень позивачем до суду надано наступні докази: договір про надання правової допомоги № 42649746 від 11 грудня 2023 року ( а.с. 14-16), додаткова угода № 003164120804 до Договору № 42649746 про надання про надання правової допомоги від 11 грудня 2023 року (а.с 23), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (зворот а.с. 12), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 27 червня 2024 року (а.с. 9).

Суд вважає подані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу переконливими і достатніми для вирішення питання про їх відшкодування.

З врахуванням рішення суду про повне задоволення позовних вимог, положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у повному розмірі.

Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, Договором про надання споживчого кредиту № 788157 від 30 грудня 2021 року, Договором факторингу № 2808-23 від 28 серпня 2023 року, ст.ст. 6, 11, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-612, 626-629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 234-А, а/с 897, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN НОМЕР_2 в АТ «Сенс банк» МФО 300346) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 788157 від 30 грудня 2021 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 в розмірі 44632 гривні 86 копійок, а також судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, а всього 53055 (п`ятдесят три тисячі п`ятдесят п`ять) гривень 26 копійок. Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:______