Рішення № 121942092, 27.09.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/1394/24

Провадження № 2-о/131/66/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Коваля А.М.,

за участю секретаря судових засідань Чех Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксації процесуальної дії технічними засобами цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась з заявою до суду, в якій просить встановити юридичний факт смерті її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав на тимчасово окупованій території України в м. Макіївка та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона додає до заяви фотокопію свідоцтва про смерть, однак зазначає, що це свідоцтво не може бути прийняте органами державної реєстрації актів цивільного стану України для підтвердження факту його смерті, оскільки воно видане окупаційною владою.

Заявник обґрунтовує своє звернення тим, що отримати свідоцтво про смерть на бланку українського зразка неможливо з об`єктивних причин, оскільки брата не можна перереєструвати на підконтрольній Україні території. З огляду на це вона вважає необхідним встановити факт смерті через суд з метою отримання свідоцтва українського зразка, яке дозволить їй реалізувати свої цивільно-правові інтереси, зокрема пов`язані зі спадковими правами, а також виконати інші дії, передбачені законодавством України у зв`язку зі смертю брата.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, свої вимоги підтримала.

Представник заінтересованої особи Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, натомість начальник відділу Світлана Бондар подала до суду заяву, в якій не заперечувала щодо задоволення вимог заявниці.

Вивчивши заяву, дослідивши та оцінивши письмові докази у їхній сукупності, суд встановив наступні обставини і прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статей 315, 317 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України визначені статтею 317 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхнім представником до суду за межами такої території.

Згідно ч.2 ст. 317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації смерті є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров`я або судово-медичною установою документ встановленої форми, що підтверджує факт смерті. За відсутності такого документа, що підтверджує факт смерті, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту смерті.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), у яких Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок необхідно розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Тому, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

У зв`язку з вищенаведеним суд, зазначає, що документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

З матеріалів справи та обставин, викладених заявницею ОСОБА_1 (колишнє прізвище ОСОБА_3 ), судом встановлено, що її рідний брат, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Макіївка, що знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області. Цей факт підтверджується копією свідоцтва про смерть серії № НОМЕР_1 , виданого окупаційною владою від 27 липня 2024 року (а.с. 16).

Зазначене місце смерті на даний час тимчасово не перебуває під контролем Української влади.

Заявниця ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Паріївка Вінницької області, її дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , батьки - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 01.02.1964(а.с. 6). Після укладення шлюбу 14 серпня 1983 року з ОСОБА_6 вона змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.08.1983 (а.с. 7).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16.03.1995 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (а.с. 11).

За приписами пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а за приписами пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Задоволення заяви має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне для отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України.

Отже, враховуючи, що для проведення державної реєстрації смерті на території України є об`єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадянина України, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м.Макіївка Донецького району Донецької області.

Відповідно до правил статті 317, пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання рішення суду про встановлення факту смерті.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м.Макіївка Донецького району Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Іллінецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ: 20088480, адреса: 22700, вул. Соборна, 25, м. Іллінці Вінницької області, e-mail: vcs@il.vn.drsu.gov.ua.

Суддя: