Рішення № 121935475, 27.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 рокусправа № 380/23244/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі,-

в с т а н о в и в :

05.10.2023 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Військової академії (м. Одеса) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 415985 (чотириста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 28 коп.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що наказом №40-РС від 07.06.2018 курсанта ОСОБА_1 відраховано з навчання у військовій академії відповідно до абзацу 3 пункту 3.1 та абзацу 8 п.3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України №490 від 24.12.1997 «у зв`язку з розірванням контракту» військовослужбовцем через небажання продовжувати навчання та наказом № 116 від 07.06.2018 з 07.06.2018 відповідача виключено із списків особового складу Військової академії, знято зі всіх видів забезпечення.

На виконання пункту 3 Порядку №964, Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.

Згідно з пунктом 3 наказу № 419/831/240/605/537/219/534 відшкодовані за утримання курсантів у вищих навчальних закладах кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження вищого навчального закладу та витрати на утримання курсантів.

Відповідно до довідки-розрахунку, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса), становить 415985,28 грн. Позивач з довідкою-розрахунком був ознайомлений та зобов`язався сплатити суму заборгованості на рахунок Військової академії (м. Одеса). 07.09.2023 позивачу направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі за вих. №26/1/55. У відповідності до вимоги-пропозиції відповідачеві було запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 415985,28 грн. Водночас, після отримання вимоги-пропозиції добровільного переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача в рахунок існуючої заборгованості відповідач не здійснив, з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми до позивача не звертався. Тому, Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою судді від 23.10.2023 позовну заяву Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, повернуто позивачеві.

09.04.2024 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової академії (м. Одеса) задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа №380/23244/23 повернулася до суду першої інстанції 23.04.2024.

Ухвалою судді від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідач станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) від 21.08.2015 № 315 відповідача зараховано курсантом на 1-ий курс навчання до Військової академій та на підставі наказу начальника Військової академії від 21.08.2015 № 37-ПМ призначено на посаду курсанта.

Наказом начальника Військової академії від 31.08.2015 № 199 відповідача призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 31.08.2015 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.

У відповідності до вимог п. п. 15, 16 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 №1153/2008, 21 серпня 2015 року між МО України в особі начальника Військової академії генерал-майора ОСОБА_2 та курсантом ОСОБА_1 укладений контракт на час навчання до присвоєння військового звання «лейтенант».

Відповідно до укладеного контракту курсант ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання) для проходження військової служби на посадах офіцерського складу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.

ОСОБА_1 10.01.2018 звернувся до командування Військової академії з рапортом про відрахування з навчання у Військовій академії через небажання продовжувати навчання. Про порядок відшкодування курсантами витрат пов`язаних з утриманням курсантів у ВВНЗ ОСОБА_1 попереджений.

Наказом начальника Військової академії від 07.06.2018 №40-РС згідно з рапортом та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №6 від 25.01.2018 у відповідності до абз. 3 пункту 3.1, абз . 8 п. 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.12.1997 року № 490 старшого сержанта ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «у зв`язку з розірванням контракту», відповідно до п.36, 227 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 та п.2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з старшого сержанта ОСОБА_1 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем).

07.06.2018 Військовою академією (м. Одеса) складено довідку-розрахунок № 1/55/498, відповідно до якої розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м.Одеса) складає 415985,28 грн, серед яких: грошове забезпечення 313098,00 грн, продовольче забезпечення 63364,56 грн, речове забезпечення 6506,04 грн, медичне забезпечення 14949,36 грн, спожиті комунальні послуги та енергоносії 18067,32 грн, оплата транспортних послуг 0,00 грн.

Відповідач з вказаною довідкою-розрахунком був ознайомлений 07.06.2018.

07.08.2023 позивачем складено та направлено за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу проживання відповідача вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі із пропозицією протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 415985,28 грн, за відсутності можливості єдино разової сплати зазначеної суми, протягом 10 днів з отримання даної вимоги, звернутися до Військової академії (м. Одеса) з письмовою заявою про відстрочку чи розстрочку сплати вказаної суми, повідомивши розмір можливих щомісячних платежів.

Станом на день звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем у добровільному порядку відшкодування не здійснено, тому Війська академія (м. Одеса) звернулася до суду з позовною заявою про стягнення суми витрат в судовому порядку.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-XII (далі - Закон № 1934-XII) визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 1934-XII фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Частиною десятою статті 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок № 964).

Пунктом 3 Порядку № 964 обумовлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за № 863/14130 (далі - Порядок № 863/14130) передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно з пунктом 2.1.1 Порядку № 863/14130 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання.

Щомісячне грошове забезпечення визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців.

Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку № 863/14130 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у разі укладення контракту про проходження військової служби (навчання) у вищому військовому навчальному закладі Міністерства оборони України між вищим військовим навчальним закладом, Міністерством оборони України та курсантом на час проходження ним навчання на сторін покладаються відповідні обов`язки, передбачені чинним законодавством України та контрактом.

При цьому, у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому військовому навчальному закладі на курсанта покладаються відповідні обов`язки відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону № 1934-XII.

Так, з аналізу частини десятої статті 25 Закону № 1934-XII висновується, що дія цієї норми розповсюджується на дві категорії осіб, тобто, на курсантів, які достроково розривають контракт та на осіб офіцерського складу, які звільняються протягом п`яти років після закінчення вищого навчального закладу. При цьому обов`язок щодо відшкодування витрат за навчання саме у курсантів в разі дострокового розірвання контракту не залежить від пункту за яким особу звільнено з військової служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відрахований з числа курсантів у зв`язку із розірванням контракту через небажання продовжувати навчання та звільнений з військової служби у запас за підпунктом «и» (у зв`язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) частини 6 статті 26 Закону № 2232-XII.

За умовами укладеного між академією і відповідачем контракту від 07.06.2018 ОСОБА_1 зобов`язався відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

Тобто, з власноручно підписаного відповідачем контракту від 21.08.2015 він був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

З наведеного слідує, що відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі попередньо передбачено умовами контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України в разі дострокового розірвання, укладеного між Міністерством оборони України і відповідачем. Тобто, відповідач, підписавши вищезазначений контракт, взяв на себе дані зобов`язання щодо відшкодування витрат (коштів) державі в разі дострокового розірвання контракту та був заздалегідь проінформований щодо цього питання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не закінчив навчання у Військовій академії (м. Одеса) та подав рапорт про відрахування з навчання у Військовій академії у зв`язку із небажанням продовжувати навчання, у відповідача виник обов`язок відшкодувати витрати пов`язані з його утриманням у Військовій академії (м. Одеса).

Станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку відшкодування не здійснено. Доказів протилежного суду не надано.

Суд зазначає, що саме з відмовою курсанта від добровільного відшкодування витрат на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду.

Судом встановлено, що кошти, які просить стягнути позивач, не є вартістю навчання (освіти), а є вартістю утримання у навчальному закладі та відповідно до довідки-розрахунку від 07.06.2018 № 1/55/498 такі витрати складаються з грошового забезпечення, продовольчого забезпечення, спожитих комунальних послуг та енергоносіїв.

Пунктом 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого Постановою КМ України № 964 від 12.07.2006, зазначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідач, якого звільнено з Військової академії (м. Одеса), зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України у розмірі 415985,28 грн, які ОСОБА_1 не відшкодовував у добровільному порядку, а тому позовні вимоги Військової академії (м. Одеса) є обґрунтованими.

Згідно з вимогам ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Військової академії (м.Одеса) необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Військової академії (м. Одеса) (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 10, код ЄДРПОУ 24983020) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 415985 (чотириста п`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 28 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан