Ухвала суду № 121934564, 26.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю

за виконанням рішення суду

26 вересня 2024 року м. Київ № 320/25699/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

в с та н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві викладене у листі від 07.07.2023 № 22643-21202/А-02/8-2600/23 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).

13 лютого 2024 року Київським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі № 320/25699/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про роз`яснення судового рішення.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі, у якій заявник просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №320/25699/23, а у разі не надання до Київського окружного адміністративного суду належного звіту про виконання у повному обсязі рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 у справі №320/25699/23 накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві штраф у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що відповідач протягом тривалого часу не виконує судове рішення, досі не здійснив перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 без обмеження її максимальним розміром.

Зазначив, що 08.02.2024 рішення суду у справі № 320/25699/23 набрало законної сили; вказане рішення відповідачем не оскаржувалося.

Вказує також, що 05.03.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі виконавчого листа №320/25699/23, виданого судом 13.02.2024, було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74324019, якою боржнику було запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також зазначив, що 08.05.2024 звернувся до відповідача із заявою, про надання відповіді щодо вжитих заходів на виконання рішення суду.

Листом від 08.05.2024 відповідачем повідомлено позивачу, що рішення суду не виконано, оскільки пенсійному органу не є зрозумілим, чи має він право перераховувати пенсію позивачу без обмеження її максимальним розміром у зв`язку із подальшим проведенням індексації в пенсії та змінами в законодавстві.

Позивач зазначає, що отримавши таку відповідь до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, ним було запропоновано відповідачу подати до суду заяву про роз`яснення судового рішення.

Ухвалою від 26.04.2024 вказана заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про роз`яснення була залишена Київським окружним адміністративним судом без задоволення, з огляду на чіткість та зрозумілість судового рішення.

Позивач вказує, що 22.07.2024 та 26.07.2024 він звернувся до відповідача із проханням повторно звернутися до суду за роз`ясненням; надати роз`яснення позивачу стосовно того, чому рішення суду не може бути виконано, проте відповідач листом від 26.07.2024 відмовив у повторному зверненні до суду; запропонував позивачу звернутися до суду із такою заявою.

Відтак, позивач, вказуючи на тривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, задля такого виконання просить встановити судовий контроль.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в його обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі відповідають також і положення пункту 1 частини шостої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту «ґ» пункту 4 частини першої статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до вимог статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до визначення наданого у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Однак, суд звертає увагу, що зі змісту доданих до заяви про встановлення судового контролю щодо виконання рішення у даній справі документів не вбачається вчинення органами державної виконавчої служби України всіх можливих дій щодо виконання судового рішення, які передбачені вимогами чинного законодавства.

Суд наголошує, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 320/25699/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Шевченко А.В.