Рішення № 121933875, 26.09.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
26.09.2024
Номер справи
240/16126/24
Номер документу
121933875
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/16126/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марини Грищенко щодо незняття арешту з майна боржника по виконавчому провадженню №27019281;

- зобов`язати начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Марину Грищенко або іншу уповноважену особу зняти арешт з майна боржника по виконавчому провадженню №27019281.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.08.2011 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №27019281, згідно якого було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 у межах грошової суми 33 798,18 грн. Згідно п.2 даної постанови зазначено про припинення чинності арешту майна боржника. Однак вказує, що даний арешт на даний час продовжує існувати. На своє звернення щодо зняття арешту на майно позивачка отримала відмову. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

17.09.2024 через систему "Електронний суд" представником Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що 10.06.2011 до відділу примусового виконання ВАТ КБ Надра було пред`явлено ухвалу б/н видану 01.06.2011 Апеляційним судом Житомирської області, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_1 , в межах розміру заборгованості 33 798,18 грн. на підставі якої цього ж дня відкрито виконавче провадження №27019281. На виконання даної ухвали 10.06.2011 накладено арешт на все нерухоме майно боржника. При цьому, у зв`язку з повним та фактичним виконанням ухвали суду 02 вересня 2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Таким чином, позивач не врахував, що існують винятки у вигляді закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів. А, отже, не може бути знято обтяження з майна боржника на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження, винесеної при виконанні ухвали про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно боржника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконання ухвали Апеляційним судом Житомирської області б/н видану 01.06.2011, державним виконавцем 10.06.2011 винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження №27019281, якою накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 в межах розміру заборгованості 33 798,18 грн.

В подальшому, у зв`язку з повним та фактичним виконанням ухвали суду 02.09.2011 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.08.2024 №391384732 встановлено, що на нерухоме майно накладено арешт на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, №27019281, 10.06.2011, відділ державної виконавчої служби Малинського РУЮ державний виконавець Реус Д.С.

На своє звернення щодо зняття арешту на майно, відповідачем листом від 20.08.2024 за №38628 зазначено, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна, накладеного в межах виконавчого провадження №27019281.

Не погоджуючись із вказаними висновками, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі Закон №606-XIV) та від 02.06.2016 №1404-VІІІ з наступними змінами і доповненнями (далі - Закон №1404-VІІІ), які регламентують умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 6 Закону № 606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічна норма міститься і в Законі №1404-VІІІ, частиною першою статті 18 якого закріплено обов`язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 6 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до частин 1 і 2 статті 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно до частин 4 і 5 статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз вищенаведених положень Закону №1404-VIII дає підстави стверджувати, що за наявності підстав для завершення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, якою одночасно знімає всі накладені обтяження (в тому числі арешт) з майна боржника.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року №512/5 (далі - «Інструкція №512/5») в редакції чинній на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Згідно з приписами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Матеріалами справи встановлено, що виконавче провадження №27019281 в межах якого накладено арешт на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Вказане не заперечується сторонами.

При цьому, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», в якій було зазначено «борг сплачено у повному обсязі» та «припинити чинність арешту майна боржника на яке було накладено арешт та скасувати інші заходи примусового виконання рішення».

Суд зазначає, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09, провадження, від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц .

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивачки, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на її майно арешту.

Таким чином, відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність невиконаних зобов`язань позивачки та які б підтверджували обґрунтованість існування арешту.

Таким чином бездіяльність державного виконавця Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), яка полягає у не знятті протягом тривалого часу арешту з всього нерухомого майна позивача та не скасуванні заборони його відчуження є протиправною, так як порушує майнові права позивача, а саме право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи наявність інформації про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є задоволення позовних вимог шляхом зняття арешту та оголошення заборони на його відчуження з всього нерухомого майна, який був накладений постановою державного виконавця Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) якою накладено арешт на майно боржника.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Лисенка, 19, м. Малин, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34829095), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не скасування (не зняття) арешту (обтяження) з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 10.06.2011 у виконавчому провадженню №27019281.

Зобов`язати Малинський відділ Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) скасувати (зняти) арешт (обтяження) з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою від 10.06.2011 у виконавчому провадженню №27019281.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

26 вересня 2024 р.

26.09.24

Часті запитання

Який тип судового документу № 121933875 ?

Документ № 121933875 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 121933875 ?

Дата ухвалення - 26.09.2024

Яка форма судочинства по судовому документу № 121933875 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 121933875 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 121933875, Житомирський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 121933875, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 26.09.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 121933875 відноситься до справи № 240/16126/24

Це рішення відноситься до справи № 240/16126/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 121933874
Наступний документ : 121933876