Ухвала суду № 121933776, 27.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 вересня 2024 року Справа 160/25888/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К.І., перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

26.09.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відшкодування шкоди у розмірі 63246,13 грн. (шістдесят три тисячі двісті сорок шість грн. 13 коп.) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2024 зазначена справа розподілена судді Ремез К.І.

Згідно із частинами 1 та 2статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України)суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 3статті 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом УкраїниПро судовий збір.

Згідно із частиною 1статті 4 Закону УкраїниПро судовий збірвід 08.07.2011 № 3674-VIсудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положеньЗакону УкраїниПро Державний бюджет Українина 2024 рік встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлено розмір судового збору на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1211,20 грн. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.

Позивач в прохальній частині просить розстрочити сплату судового збору та посилається на лист Головного управління соціальної підтримки від 11.09.2024 № 320/13/7600, де зазначено що у Головному управлінні та Департаменті триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.

Дослідивши питання щодо розстрочення судового збору позивачу та доданий документ, на який посилається позивач, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні розстрочення судового збору.

Дійсно, Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) передбачені випадки, коли суд може звільнити особу від сплати судового збору внаслідок наявності певних обставин, наприклад, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (пункти 1, 3 частини 1 статті 8 Закону).

Як доказ відсутності у позивача доходів позивачем надано суду лист Головного управління соціальної підтримки від 11.09.2024 № 320/13/7600.

Розглядаючи питання сторони позивача про розстрочення судового збору, суд зауважує, що одним із загальноправових принципів є принцип добросовісності, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Суд критично ставиться до тверджень про відсутність у позивача доходів та неможливості сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн, та зауважує, що позивачем не надано належних доказів, які б давали змогу встановити розмір річного доходу.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд керується наступним.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19.06.2001, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20.02.2014, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки у його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Судовий збір, його об`єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору, переслідує законну мету.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання про розстрочення судового збору позивача.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, заявивши одну основну позовну вимогу майнового характеру.

Ставка судового збору за одну основну позовну вимогу майнового характеру становить 2422,40 грн.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір та надати до суду доказ сплати судового збору із заявлених ним майнових вимог у розмірі 2422,40 грн за реквізитами: отримувач платежу: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, або надати суду докази, які б свідчили про наявність підстав звільнення її від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 2422,40 грн.;

- або належним чином завіреної копії документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Ремез