Рішення № 121931390, 27.09.2024, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/470/24

Провадження №2/377/301/24

27 вересня 2024 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретарів судового засідання Потапенко Т.О., ОСОБА_1 , за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

21 червня 2024 року позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість станом на 25 лютого 2024 року за кредитним договором б/н від 02.04.2019 у розмірі 40737,79 грн, що складається із: 34413,55 грн заборгованості за тілом кредиту; 8324,24 грн заборгованості за простроченими відсотками, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 звернувся 02 квітня 2019 року до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету- заяву б/н від 02 квітня 2019 року та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання, та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms/. На підставі анкети заяви позивач відкрив відповідачу картковий рахунок, видав кредитну картку, на яку встановив початковий кредитний ліміт, який у подальшому збільшив до 95000,00 грн. Відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії 07/23, тип карти «Універсальна Gold». Активація картки та користування кредитними коштами підтверджує укладення сторонами договору. У процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних. У подальшому 23 травня 2022 року відповідачем у системі самообслуговування Приват 24 за допомогою ОТР пароля підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої він отримав додаткову кредитну картку № НОМЕР_2 , зі строком дії 03/24, тип карти «Універсальна Gold», а також погодив інші суттєві умови користування кредитними рахунками. На момент підписання заяви заборгованість відповідача становила 62193,67 грн. Використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису погоджено з відповідачем у анкеті опитувальнику від 23.05.2022, яка підписана відповідачем власноручно на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі», тобто відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 23 травня 2022 року, відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме пункту 1.3 у розмірі 40,8 %. За погодженою ставкою банк нарахував відсотки у розмірі 8324,24 грн. У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройною агресією Російської Федерації, банк скасував відсоткову ставку у березні 2022 року, а в подальшому з 01.04.2022 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, в межах кредитного ліміту. В порушення умов договору, зокрема пункту 1.4, а також статей 509, 526, 629, 1054 ЦК України відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 05 лютого 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 40737,79 грн, з яких: 32413,55 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8324,24 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою судді від 05 липня 2024 року, після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 липня 2024 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року судовий розгляд справи відкладено на 23 вересня 2024 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату,часімісцеякогоповідомленийналежнимчином через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу, у позовній заяві представник позивача ОСОБА_3 не заперечувала проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.

Відповідач у призначене судове засідання не прибув,про дату,час імісце якого повідомлявся в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене 09 вересня 2024 року. З опублікуванням оголошення про виклик ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 23 вересня 2024 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 02 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Підписанням анкети заяви ОСОБА_2 підтвердив свою згоду зі статтею 634 ЦК України, що він у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою: privatbank.ua та які разом з пам`яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування ( а.с.26).

Крім того, 13 вересня 2019 року ОСОБА_2 підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 41-42).

23 травня 2022 року ОСОБА_2 для АТ КБ «ПриватБанк» заповнив та підписав анкету опитувальник клієнта фізичної особи, в якій банк та клієнт узгодили використання простого електронного підпису при наданні банком будь-яких послуг клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів ( а.с. 27-28).

23 травня 2022 року ОСОБА_2 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ( а.с. 29-40), в якій сторони погодили: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту- 200000,00 грн для карт «Універсальна», 200000,00 для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування -12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту-споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту-безготівковим шляхом; процентна ставка , відсотків річних 40,8 % для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки- фіксована; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду: 0% - для карт «Універсальна», 1,2 % - для карт «Універсальна Gold»; за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашення кредита мінімальними щомісячними платежами: 51,9 % - для карт «Універсальна», 51,76 % - для карт «Універсальна Gold»; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних -84,00 % річних - для картки «Універсальна», 81,6 % річних - для карти «Універсальна Gold»; в разі: - неповернення клієнтом кредиту в строк, зазначений в п.2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або- в разі, якщо клієнт не виконав вимогу банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п.2.1.1.6.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою банку, та/або в разі несвоєчасної сплати клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п.2.1.1.3.1. цього договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу платежу, та/або - в разі настання обставин, передбачених п.2.1.1.3.5. договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60% для карт «Універсальна», 60% для карт «Універсальна Gold» ( а.с. 29-40).

До анкети-заяви від 13 вересня 2019 року банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які містяться у матеріалах справи (а.с. 43 -81).

Банком додано виписку за договором №б/н за період з 13 вересня 2019 року по 27 лютого 2024 року (а.с.16-25).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 02 квітня 2019 року станом на 25 лютого 2024 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість у розмірі 40737,79 грн, з яких : 32413,55 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8324,24 грн- заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 10-15).

Відповідно до статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статті 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із статтею 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами ( статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( частина перша статті 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина друга статті 638 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частина перша). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти ( частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона -підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612цьогоКодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України,якщоузобов`язаннівстановленийстрок (термін) його виконання,товонопідлягає виконаннюуцейстрок (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтував свої вимоги, надано: анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 02 квітня 2019 року ( підписану відповідачем), заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг від 23 травня 2022 року ( підписану відповідачем), паспорт споживчого кредиту ( підписаний відповідачем), анкету-опитувальник клієнта фізичної особи (в якому банк та клієнт погодили використання простого електронного підпису), витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості ( з якого вбачається періодичне погашення заборгованості), виписку за договором б/н за період з 13 вересня 2019 року по 27 лютого 2024 року, копію паспорта позичальника ( а.с. 10-15, 16-25, 26-28, 29-40, 41-42, 43-81, 82-83).

Суд враховує, що підписана ОСОБА_2 анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02 квітня 2019 року, на яку посилається банк як на підставу виникнення договірних відносин з відповідачем, містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема повну дату його народження, РНОКПП, дівоче прізвище матері, серію та номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номери телефонів ( а.с.26).

Виписка за договором б/н за період з 13 вересня 2019 року по 27 лютого 2024 року містить відомості про наступні кредитні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , видані відповідачу за вказаний період, а також інформацію про суму витрат за кредитом: 432881,24 грн та суму надходжень: 392143,45 грн. З виписки вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти, здійснював платежі, оплачував послуги ( а.с.16-25).

Вказана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року №578/5.

Отже, позивач надав достатні докази, які підтверджують факт звернення відповідача до АТ КБ «ПриватБанк» та отримання кредитних коштів, що свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах.

Суд зазначає, що укладений між сторонами кредитний договір б/н від 02 квітня 2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить розміру і строку повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, і необхідність їх захисту через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Виходячи з позовних вимог банку, останній просив стягнути з відповідача заборгованість на підставі договору у виді анкети-заяви від 02 квітня 2019 року, яку підписано відповідачем ОСОБА_2 .

Позивач вважає та зазначає у позовній заяві, що ОСОБА_2 підписанням анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку.

На підтвердження цих обставин позивач надав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.43-81), проте матеріали справи не містять підтверджень, що самі ці Витяг з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву від 02 квітня 2019 року, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови кредитного договору, зокрема, щодо сплати процентів, та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви, розмірі та порядку нарахування.

В анкеті-заяві зазначено, що її підписанням клієнт погоджується, що згідно зі статтею 634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщені на офіційному сайті банку в мережі Інтернет за адресою: privatbank.ua та які разом з пам`яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування ( а.с.26).

Але роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Крім того, банк не пересвідчився, чи дійсно клієнт зробив таку роздруківку та ознайомився з вказаними документами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 дійшла висновку, що « в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».

Суд також звертає увагу на те, що підписання відповідачем 13 вересня 2019 року паспорта споживчого кредиту, де визначено декілька умов надання споживчого кредитування, не є підставою вважати його дані частиною умов кредитного договору, оскільки паспорт є формою інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит для можливості ознайомлення з умовами кредитування, клієнту банку може бути запропоновано декілька паспортів споживчого кредиту, які він зобов`язаний підписати.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, відповідно до якої ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Із виписки по рахунку за договором №б/н за період з 13 вересня 2019 року по 27 лютого 2024 року видно, що у вказаний період відповідач користувався кредитними коштами в АТ КБ «ПриватБанк» на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 02 квітня 2019 року та заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 23 травня 2022 року (а.с. 16-25).

Згідно з випискою по рахунку за договором б/н у період з 04 березня 2020 року по 14 травня 2022 року відповідач користувався карткою № НОМЕР_1 , а в період з 21 червня 2022 року по 01 лютого 2024 року користувався карткою № НОМЕР_2 .

З виписки та розрахунку заборгованості видно, що в період дії підписаної відповідачем анкети заяви від 02 квітня 2019 року, а саме з 04 березня 2020 року до 01 травня 2022 року позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 3,4 %, з 01 травня 2022 року позивач списував з рахунку відповідача проценти за використання кредитного ліміту за ставкою 1,7 %, тобто кошти, внесені відповідачем на погашення кредиту, позивач в першу чергу зараховував на погашення відсотків за користування кредитом, а в останню чергу на погашення основної суми боргу.

Сума зарахованих за вказаний період відсотків склала 11373,65 грн, зокрема: 01.06.2021 219,98 грн; 01.09.2021 543,21 грн; 01.10.2021 791,82 грн; 01.11.2021 1486,57 грн; 01.12.2021 1740,21 грн; 01.01.2022 1804,30 грн; 01.02.2022 1983,50 грн; 01.03.2022 1835,24 грн; 01.05.2022 968,82 грн.

Оскільки 02 квітня 2019 року ОСОБА_2 підписав анкету-заяву, згідно з якою отримав від АТ КБ «ПриватБанк» кредит на картковий рахунок, в якій не передбачено сплату процентів за користування кредитом, інших належних доказів на підтвердження правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитом за період з 04 березня 2020 року до 01 травня 2022 року банк не надав, то необхідно зарахувати 11373,65 грн відсотків, списаних банком за використання кредитного ліміту, саме на погашення тіла кредиту.

Натомість, підписавши 23 травня 2022 року заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сторони погодили істотні умови договору, зокрема, і розмір процентної ставки за користування кредитом.

Як вбачається з виписки за договором б/н за період з 13 вересня 2019 року по 27 лютого 2024 року, з 21 червня 2022 року відповідач почав користуватися карткою № НОМЕР_2 , використовував кредитні кошти та погашав кредитну заборгованість. За період з 01 червня 2022 року по 01 лютого 2024 банк списував з рахунку відповідача відсотки за використання кредитного ліміту у розмірі 3,4 % та 1,7 %.

З розрахунку заборгованості видно, що 8324,24 грн процентів за користування кредитними коштами банк нарахував за період з 01 серпня 2023 року по 25 лютого 2024 року, тобто за період, коли позичальник погодив нарахування вказаних відсотків ( а.с. 10 -15).

Проте, враховуючи списану позивачем в період з 04 березня 2020 року до 01 травня 2022 року суму відсотків 11373,65 грн за використання кредитного ліміту, які не були узгоджені між сторонами у вказаний період, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором б/н від 02 квітня 2019 року становить 21039,90 грн (32413,55 грн 11373,65 грн) за тілом кредиту та 8324,24 грн за простроченими відсотками за користування кредитом, нарахованими за період з 01 серпня 2023 року по 25 лютого 2024 року.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем доведено існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, тобто підтверджено факт отримання позичальником кредитних коштів, проте не надано належних доказів на підтвердження правомірності нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами за період з 04 березня 2020 року до 01 травня 2022 року, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 02 квітня 2019 року в розмірі 29364 гривні 14 копійок, що складається із: 21039 гривень 90 копійок заборгованості за тілом кредиту; 8324 гривні 24 копійки заборгованості за простроченими відсотками.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1746,07 грн, виходячи з такого розрахунку: 29364,14 грн ( розмір задоволених позовних вимог) х 100 : 40737,79 грн (загальний розмір позовних вимог) = 72,08 % ( відсоток задоволених позовних вимог); 2422,40 грн ( сума судового збору, сплачена позивачем при поданні позову : 100 х 72,08 (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02 квітня 2019 року в розмірі 29364 гривні 14 копійок, яка складається із: 21039 гривень 90 копійок заборгованості за тілом кредиту; 8324 гривні 24 копійки заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1746 гривень 07 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вулиця Грушевського, будинок 1 «Д», місто Київ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 27 вересня 2024 року.

Суддя Н. С. Бабич