Рішення № 121923952, 20.09.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/769/24

Провадження № 2/135/289/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20.09.2024 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

14.06.2024 ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 119 525 грн 00 коп.

Дана позовна заява мотивована тим, що 20.02.2022 між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту № 5571796, за умовами якого ТзОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 25000 грн строком на 360 днів під 1,99% на день, а ОСОБА_1 у свою чергу зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти. Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 25.09.2023 виникла заборгованість в розмірі 89 675 грн 00 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп.сума кредиту; 64 675 грн 00 коп.сума процентів за користування кредитом.

На підставі договору факторингу від 25 вересня 2023 року № 25.09/23-Ф ТзОВ «Авентус Україна» відступило за плату ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до ОСОБА_1 на вказану вище суму за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022.

Позивачем в подальшому нараховані проценти за 60 календарних днів (за період з 20.11.2022 по 18.01.2023) в межах строку дії договору в розмірі 29 850 грн 00 коп. За таких обставин загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 119 525 грн 00 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп.сума кредиту; 64 675 грн 00 коп.сума процентів за користування кредитом; 29 850 грн 00 коп. сума процентів за користування кредитом, яка нарахована позивачем.

Викладене вище й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогами про стягнення на його користь з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 в сумі 119 525 грн 00 коп. Також позивач просив суд стягнути на його користь з відповідачки понесені судові витрати, які складаються з: 2 422 грн 40 коп. сплаченого судового збору та 10 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подавала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 18.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою суду відповідачевізапропоновано надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

Також вказаною ухвалою суду за клопотанням позивача було витребувано докази, які надійшли до суду 28.08.2024.

Відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень від відповідача до суду не надходило, а також повідомлення про іншу адресу. Відповідач повідомлявся про розгляду справи належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви з додатками на адресу його зареєстрованого місця проживання, проте поштове відправлення, як видно з трекінгу відстеження, не вручене під час доставки.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

Судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимогиЦПК Українищодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч.1ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставінаявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимогстатей 280 -281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другоїстатті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 20 лютого 2022року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 5571796 (а.с. 17-19).

20.02.2022 ОСОБА_1 до укладення договору про споживчий кредит ознайомилась із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Авентус Україна». (а.с. 22-23).

За умовами вказаного кредитного договору ТзОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит на споживчі (особисті) потреби у розмірі 25000 грн, а ОСОБА_1 , у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.6 кредитного договору).

Пунктами 1.4, 1.5 кредитного договору встановлено, що строк кредиту360днів, стандартна процентна ставка1,99% в день, періодичність платежів зі сплати процентівкожні 30 днів.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим у день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

Із пункту 3.1 кредитного договору слідує, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Як передбачено пунктом 5.1 кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів, крім випадку, визначеного в пункті 5.3 договору.

Відповідач підтвердив, що перед укладенням кредитного договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно дост. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, ч. 2ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»та розміщена на вебсайті. Також відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на вебсайті та затверджені наказом № 19-ОД від 05.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується із ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.8. кредитного договору).

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Авентус Україна» 20.02.2022 було видано відповідачу кредит в сумі 25000 грн 00 коп. шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі договору про надання послуг з переказу платежів № 087/20-П від 08.07.2020 (а.с. 20-21), що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 06.10.2023 за № 3315 (а.с. 29-30).

Також в інформаційному листі за № БТ/5165 від 22.08.2024, який наданий АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду вказано, що платіжну картку № НОМЕР_2 було емітовано банком на ім`я ОСОБА_1 . Крім того зазначено, що 20.02.2022 на належний ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_2 надходили кошти в сумі 25 000 грн 00 коп.( а.с. 68).

Згідно розрахунку ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 5571796 від 20.02.2022 станом на 25.09.2023 становила 89675 грн 00 коп., з яких: 25000 грн 00 коп.сума кредиту; 64675 грн 00 коп.сума процентів за користування кредитом (а.с. 9-16).

25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 38-40).

Доказів того, що вищевказаний договір визнаний недійсним, суду не надано.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 в сумі 89 675 грн 00 коп. (а.с. 41).

Таким чином,в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників, відбулось одиничне, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» стало новим кредитором відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був повідомлений про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 в порядку, передбаченому п. 9.5. і п. 9.9. цього договору. (а.с. 42).

Станом на час розгляду справи відповідач не надав суду доказів сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбаченихстаттею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України).

Як свідчить тлумаченняст. 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин,який вчиняє юридична особа, підписується особами,уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 1 і ч. 2ст. 207 ЦК України).

Відповідно дост. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.ст.626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст.634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію»визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначено права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, згідно із ст. 3 вищевказаного Закону, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ізст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Нормист. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір № 5571796 від 20.02.2022 укладено між первісним кредитором та відповідачем в електронній формі.

Відповідач підписуючи кредитний договір № 5571796 від 20.02.2022, підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами вищевказаних Правил, повністю розуміє їх, погоджується із ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п. 9.8. кредитного договору).

Відтак, слід дійти висновку, що при укладенні кредитного договору № 5571796 від 20.02.2022, між первісним кредитором та відповідачем, останнім було погоджено усі істотні умови договору.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомст. 1056-1ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною; тип процентної ставки визначається кредитним договором; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору; встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку; умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною; якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором; кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка; у разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки; з дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються; при цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки; у кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу; порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору; кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до ч. 1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Укладаючи кредитний договір № 5571796 від 20.02.2022 сторони чітко узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 1ст.1ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч. 1 та ч. 3ст. 509 ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В обґрунтування розміру заборгованості відповідача перед позивачем, останнім, зокрема, надано інформацію за укладеним договором (розрахунок заборгованості) (а.с. 9-16). Згідно з цим розрахунком, станом на 25.09.2023 за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі 89675 грн 00 коп., з яких: 25000 грн 00 коп.сума кредиту; 64675 грн 00 коп.сума процентів за користування кредитом.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач користувався кредитними коштами, а тому є достатні підстави для висновку про доведеність факту отримання та використання відповідачем кредитних коштів.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

У відповідності до ч. 1ст.1048ЦК України позивач має право на одержання від позичальника процентів від суми позики у відповідності до умов кредитного договору.

Судом перевірено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем і встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства України та умовам кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідачем перед позивачем заборгованість в розмірі 89675 грн 00 коп. по кредитному договору № 5571796 від 20.02.2022 не погашена. Належних розрахунків відповідач не веде, відповідно ухиляється від виконання зобов`язань, взятих на себе згідно з даним кредитним договором.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному уст. 13 ЦПК України,саме відповідач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами, визначає докази, якими підтверджуються його заперечення проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Правом на подання відзиву на позовну заяву, у якому відповідач міг б викласти свої заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права, не скористався. Відповідачем не оспорювався факт отримання ним кредитних коштів. Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. При цьому, судом враховується стандарт доказування «більшої вірогідності».

Згідно ізст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), відповідно дост. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно дост. 611 ЦК України.

Згідно ізст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як і ТОВ «Авентус Україна», правонаступником якого є позивач, не повернуті, кредитор має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплатити відсотки за користування такими коштами.

За таких обставин, суд вважає доведеною заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 в сумі 89 675 грн 00 коп., з яких: 25 000 грн 00 коп.сума кредиту; 64 675 грн 00 коп.сума процентів за користування кредитом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом в сумі 29 850 грн 00 коп., яка нарахована позивачем за період з 20.11.2022 по 18.01.2023, суд зазначає наступне.

Підставою для звернення до суду з урахуванням положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) особи, тоді як відсутність обставин на підтвердження наявності порушення такого права, за захистом якого звернувся позивач, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Варто зауважити, що у відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Відповідач вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами, надав суду усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.

Натомість позивачем на обґрунтування розміру заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом в сумі 29 850 грн 00 коп., яка нарахована ним за період з 20.11.2022 по 18.01.2023, не надано відповідного розрахунку або інших документів, які б надавали можливість суду перевірити порядок їх нарахування.

Крім того, суд звертає увагу, що вказані проценти нараховані позивачем за період, який передував даті відступлення прав вимог від первісного кредитора, тобто за період коли в нього було відсутнє право вимоги до відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 29 850 грн 00 коп., які були нараховані позивачем за період з 20.11.2022 по 18.01.2023, слід відмовити за їх недоведеністю.

Таким чином, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 в сумі 89 675 грн 00 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено: копію Договору про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року, укладеного між ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. (а.с. 52); ордер на надання правничої допомоги (а.с. 50); звіт про надання правничої допомоги згідно договору № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року (а.с. 54); платіжну інструкцію № 5159 від 07 червня 2024 року (а.с. 24).

Вказані докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу суд вважає належними.

При цьому суд зазначає, що відповідно до висновків у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Проаналізувавши кожну складову наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості та розумності, суд прийшов до наступних висновків.

Так, з вказаних вище наданих адвокатом документів слідує, що предметом наданої правничої допомоги є збір та аналіз документів для подання позовної заяви, а також складення позовної заяви та її подання до суду.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 119525 грн 00 коп.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а від так заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 10 000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику. При цьому адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється спів мірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи,а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак приходить до висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Щодо судового збору.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 07.06.2024 (а.с. 8).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1817 грн 28 коп. гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75,02 %). Решту судового збору в сумі 605 грн 12 коп. слід залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ФінтрастУкраїна» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5571796 від 20.02.2022 у розмірі 89 675 грн (вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» 1817 (одну тисячу вісімсот сімнадцять) грн 28 коп. судового збору та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місце знаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, 03150,ЄДРПОУ 44559822;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 20.09.2024.

Суддя