Рішення № 121922770, 17.09.2024, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4744/24

провадження 2-а/216/53/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2024 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта ОСОБА_2 серії ЕНА №2455514 від 23.06.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Згідно з даною постановою позивач порушив п. 2.4 а) Правил дорожнього руху України, а саме: керував транспортним засобом, не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на т/з, а також поліс обов`язкового страхування. Позивач вважає винесену постанову незаконною, такою, що винесена всупереч вимогами чинного законодавства, без з`ясування дійсних обставин справи, вказує, що на вимогу працівника поліції не пред`явив посвідчення водія, оскільки був впевнений, що не порушував ПДР та поліцейський доказів порушення ПДР також не надав, не ознайомив з матеріалами справи та правами, передбаченим ст. 268 КУпАП, відхилив клопотання позивача про залучення до участі у справі захисника. Поліцейський на зазначені обставини увагу не звернув, не провів об`єктивного розгляду справи, не надав доказів вчинення правопорушення та виніс оскаржувану постанову. Зважаючи на викладене позивач просить скасувати спірну постанову.

Представник відповідача направила до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що оскаржувана постанова винесена в межах повноважень інспектора патрульної поліції в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому підстави для її скасування відсутні, що підтверджується відеозаписом з боді-камери працівників поліції та відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі.

Позивач до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача до суду не з`явилася, причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2455514 від 23.06.2024, на підставі якої позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, що узгоджується із п. 1.3 Правил, згідно з яким учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до оскаржуваної постанови вбачається, що 23.06.2024, о 09 год. 45 хв. у м. Кривому Розі по вул. Таджикській 56, водій ОСОБА_1 керуючи вантажним транспортним засобом «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав під забороняючий дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілей заборонено» та під час розгляду справи водій не пред`явив посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив п. 2.4 а), 2.1. а), б) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

При цьому, Правилами дорожнього руху України передбачено:

- п. 2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а ) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон); - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;

- п. 2.4 а) на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Адміністративним правопорушенням, відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП визначається керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

З оглянутого відеозапису з боді-камери працівника полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області та відеореєстратора, встановленого у службовому автомобілі працівників поліції, вбачається, що дійсно 23.06.2024, о 09 год. 45 хв. у м. Кривому Розі по вул. Таджикській, водій ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом «Renault Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проїхав на забороняючий дорожній знак 3.3 «Рух вантажних автомобілей заборонено», що також підтверджується наданою представником відповідача Схемою організації дорожнього руху транзитних вантажних транспортних засобів на автошляхах житлового масиву Інгнулець. Був зупинений працівниками патрульної поліції. Після зупинки, на вимогу поліцейського, водій не пред`явив посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, пояснюючи таку поведінку відсутністю в його діях ознак порушення ПДР України. Після ознайомлення з доказами фіксації порушення, зокрема відеозаписом, поліцейський вдругє попросив пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, проте вимоги поліцейського залишилися невиконаними. Встановивши особу водія поліцейський почав розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому ознайомив особу з правами, передбаченим ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, роз`яснив право на захист та можливість користуватись послугами адвоката. За результатом розгляду справи до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн, шляхом винесення оскаржуваної постанови.

Таким чином, вказаним відеозаписом спростовуються доводи позивача, про те, що останній не порушував ПДР України, не надано доказів вчинення правопорушення, не надано права скористатися правовою допомогою та його не було ознайомлено з правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд враховує, що завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті; ігнорування судом аргументів сторін є грубим порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач в позовній заяві наполягав на відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, вважав, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню. В свою чергу, заперечуючи правомірність дій відповідача та правомірність оскаржуваного рішення, позивач не зазначив в позові, а також не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, тому посилання позивача на неправомірність дій інспектора є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною третьою статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, беручи до уваги вищевказане, суд приходить до висновку, що постанова інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта ОСОБА_2 серії ЕНА №2455514 від 23.06.2024, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів, які доводять факт вчинення правопорушення, а тому підлягає залишенню без змін, а позовна заява без задоволення.

Крім цього, оскільки у задоволенні позову відмовлено, суд відмовляє позивачу у стягненні на його користь судових витрат у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 122, 222, 245, 251, 258, 280, 283, 284, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 5, 14 Закону України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, ст.ст. 2, 5, 9, 19, 72-77, 90, 118-123, 139, 205, 241-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Рішення суб`єкта владних повноважень, а саме: постанову інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ст. лейтенанта ОСОБА_2 серії ЕНА №2455514 від 23.06.2024, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ