Ухвала суду № 121917661, 26.09.2024, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4207/24

провадження №: 1-кс/398/1478/24

УХВАЛА

Іменем України

"26" вересня 2024 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12024121060000615 від 01.04.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: АДРЕСА_1 , громадянина України, з повної загальною середньою освітою, військовозобов`язаний, не працюючий, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдата»;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 на шістдесят діб.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», в період дії воєнного стану в Україні, встановленого відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року та продовжено встановленим законодавством порядком 19.02.2023 року строком на 90 діб, 27.03.2024 року у нічний час, шляхом віджиму метало- пластикового вікна, проник на територію домоволодіння ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , перебуваючи на території вищезазначеного домоволодіння ОСОБА_8 , переконавшись, що його злочинні дії ніхто не бачить, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, з корисливих мотивів та метою особистого збагачення, таємно викрав наступне майно:

- одну каблучку, виготовлену з золота 583 проби, вагою 3,22 грама, вартістю 5 865 гривень 91 копійка;

- одну каблучку, виготовлену з золота 583 проби, вагою 2,60 грами, вартістю 4 736 гривень 45 копійок;

З викраденим майном ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми умисними, протиправними діями потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 10602 грн. 36 коп.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.

25.09.2024 року, о 16:30 год. (фактичний час), в порядку ст.208 КПК України, оперуповноваженим СКП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

31.05.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

31.07.2024 року постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було продовжено до 3-х місяців, тобто до 31.08.2024 року.

Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , на думку слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання, а також вчинити нові кримінальні правопорушення.

Слідчий у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, посилаючись на обставини викладені в ньому, просить його задовольнити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят діб.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні із пред`явленою йому підозрою не погодився. Просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем свого мешкання.

Захисник заперечив проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , оскільки ризики вважає необгрунтованими Вважає за доцільне обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, оскільки той проживає разом з батьками, які не допустять його переховування від органів досудового розслідування або вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні з`ясована думка ОСОБА_9 , батька підозрюваного, який запевнив, що його син не переховувався від слідчого, а на телефонні дзвінки слідчого син не відповідав, оскільки його телефон зламався.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

01.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12024121060000615 щодо скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

31.05.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

14.08.2024 року, відповідно до постанови слідчого СВ Олександрійського РВП ГКНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 оголошено в розшук.

14.08.2024 року Олександрійськоим міськрайонним судом постановлено ухвалу, відповідно до якої надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

25.09.2024 року о 16:30 год. (фактичний час) в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано на підставі ухвали слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 14.08.2024 року з метою приводу до суду для обрання запобіжного заходу.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що долучене прокурором в судовому засіданні, вбачається, що в межах кримінального провадження, внесеного 22.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023121050000015, ОСОБА_6 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем). За вчинення цього злочину передбачене покарання увигляді позбавленняволі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення,яке всилу ст.12КК України,віднесене до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченопокарання увигляді позбавленняволі на строк від п`ятидо восьмироків (ч.4 ст.185 КК України).

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

При цьому, судовий розгляд кримінального провадження триває, не вчинені всі необхідні дії для розгляду провадження. Крім того, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, дані про його офіційне працевлаштування та джерела доходів до затримання відсутні, приймаючи до уваги запровадження в Україні військового стану, що у своїй сукупності свідчить про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз`яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.

Тому суд, вважає, що тяжкість обвинувачення, хоча й не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою.

На підставі наведеного, суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд наголошує, що на даній стадії не вправі вдаватися у кримінально-правову кваліфікацію інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 дій та давати оцінку обґрунтованості обвинувачення, оскільки остаточна оцінка доведеності обвинувачення у відповідності до вимог закону, буде дана лише за наслідками судового розгляду справи в суді першої інстанції, за результатами повного дослідження всіх доказів.

Даних про такий стан здоров`я особи, щоб унеможливлювало продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.

Таким чином, усвідомивши невідворотність свого вчинку, тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує, в тому числі і за військовий кримінальний злочин, та вільно пересуваючись по території України, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням зазначених ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що слідчим ОСОБА_3 вживались заходи до виклику підозрюваного телефонним зв`язком, оскільки вона повідомила ОСОБА_6 через його матір ОСОБА_10 , його брата ОСОБА_11 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні роздруківками з телефонної книги слідчого.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати межі строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, не пов`язаного із застосуванням насильства або погрозою його застосування; кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а тому в даному випадку слід визначити заставу.

При визначенні розміру застави слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 182 КПК України, враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, розмір застави в разі, якщо особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Олександрійського міськрайонного суду, після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України, оскільки саме така застава достатня забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї законом обов`язків.

Визначаючи розмір застави необхідно згідно ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора і суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрювана особа звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене слідчий суддя вважає доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121060000615 від 01.04.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по 09 жовтня 2024 року включно.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 16 години 30 хвилин 25 вересня 2024 року.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 09 жовтня 2024 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Олександрійського міськрайонного суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ)26241445, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, ПРИЗНАЧЕННЯ: Застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

після внесення якої ОСОБА_6 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

При внесенні визначеної суми застави звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов`язати: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 та прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1