Рішення № 121912836, 11.09.2024, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1770/24

Провадження № 2/739/371/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

11 вересня 2024 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Іващенка А.І. за участі секретаря Неживець К.В., розглянувшиувідкритомусудовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.03.2023 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 17250, 00 грн, зі сплатою щомісячних процентів за користування кредитом, одноразової комісії в розмірі 2250, 00 грн (15% від початкової суми кредиту), строком на 184 днів. Відповідач свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконав й станом на 16.11.2023 утворилась заборгованість в розмірі 25587,70 грн, яка складається з: простроченої заборгованість за сумою кредиту15587, 28грн, простроченої заборгованості за процентами10000, 42 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати та витрати на правову допомогу. Позивач та відповідач в судове засідання не з`явилися, тому з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України, судом проводиться заочний розгляд справи. Враховуючи те, що сторони до суду не з`явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами. Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню виходячи з такого. Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Договір між сторонами укладено у вигляді електронного договору, що був підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Y88166 (а.с. 59). Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що 24.03.2023між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 230324-001. ОСОБА_1 був ознайомлений із паспортом споживчого кредиту та графіком погашення платежів. За умовами вищевказаного кредитного договору сума кредиту становить 17250, 00 грн.; строк кредитування 184 календарних днів; орієнтовна реальна річна процентна ставка260, 68 % (а.с. 29). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснював погашення заборгованості за договором не в повній мірі. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства . Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуєтся надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. ТОВ «Кредитсервіс» виконав свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. Проте, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, майже не здійснював погашення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим станом на 16.11.2023 заборгованість останнього перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 25587,70 грн, яка складається з: простроченої заборгованість за сумою кредиту15587,28грн., простроченої заборгованості за процентами10000, 42 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати та витрати на правову допомогу (а.с.67). Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані. Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., які відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.2,3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» було укладено Договір про надання правової допомоги № 25-01/2023 від 25.01.2023 (а.с.69). У відповідності до платіжної інструкції, акту приймання-передачі наданих послуг №3, сума понесених витрат за надані послуги становить 7000 грн. (а.с.68). Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суд, визначаючи розмір витрат на оплату послуг адвоката, керуючись вимогами ст.137 ЦПК України, враховує складність справи та виконані адвокатом послуги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також значення справи для сторони, тривалість та участь в судових засіданнях, усталену судову практику в даній категорії справ, з огляду на принцип обґрунтованості та пропорційності, вважає за доцільне стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. В конкретному випадку визначений судом розмір судових витрат, з урахуванням наданих адвокатом послуг, відповідатиме критеріям співмірності, реальності та розумності їхрозміру. Отже, враховуючи вищевказане, позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 25587,70 грн., а також судовий збір, сплачений банком при подачі позову до суду, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та витрати на правову допомогу. На підставі вищевикладеного та керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 133, 141, 258,259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 611, 615, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України,суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» - задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» заборгованість за кредитним договором № 230324-001від 24.03.2024 в розмірі 25587 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) гривень 70 коп. Стягнути з ОСОБА_1 накористь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» в поверненнясудовогозбору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.та витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 3000 (три тисяч) гривень . Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченомустаттею 272 ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішеннядо Чернігівського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подаєтьсяпротягом тридцяти днів.

Суддя А.І. Іващенко