Постанова № 121908026, 17.09.2024, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/223/24

провадження № 2-а/650/5/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

у складі головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

представника позивача Беженар Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась представник ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, керуючись частиною третьою статті 243 КАС України,

ВСТАНОВИВ:

В січні2024року позивачзвернувся досуду ізвказаним позовомв якомупросить: скасувати постанову серії ЕНА № 1195393 від 06.01.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП закрити.

Щодо судових витрат позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 06.01.2024 поліцейським винесено постанову серії ЕНА № 1195393 про притягнення ОСОБА_1 (надалі Позивач) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за те що він нібито керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 (що не відповідає дійсності), на дорозі, що має три смуги в одному напрямку не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, а саме рухався в лівій смузі коли права смуга була вільна та керував т/з задній знак якого був забруднений.

Позивач на місці пояснив поліцейському, що в крайньому правому ряду їхав учбовий автомобіль та дана полоса була зайнята, тому Позивач їхав по середній смузі, а не по лівій крайній як зазначав поліцейський.

Коли Позивач почав надавати пояснення щодо відсутності його вини у вчиненні будьякого адміністративного правопорушення та був не згоден із підставою його зупинки, поліцейський зазначив, що краще Позивачу цього було не робити та надав вказівку надати на огляд багажнік транспортного засобу, особисті речі Позивача, що знаходилися в автомобілі, аптечку, вогнегасник та сказав, що у разі невиконання вказівок поліцейського, він заборонить рух транспортного засобу Позивача.

Надалі, перевіривши всі вищевказане, поліцейський підійшов до заднього номерного знаку транспортного засобу та зробив на особистий мобільний телефон фото в 40 см від номерного знаку, попередньо провівши пальцем по номеру.

Крім цього, поведінка поліцейського була особо цинічною та зухвалою по відношенню до Позивача, у зв`язку із тим, що поліцейський зробив зауваження вимові Позивача на українській мові, вказавши що вона «не чисто українська». Разом з тим, Позивач спілкувався з поліцейським виключно державною мовою.

Таким чином, позивач вважає, що на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським було порушено порядок розгляду справи, поверхнево з`ясовано обставини справи, не було надано Позивачу для ознайомлення докази вчинення ним будь-якого порушення ПДР України, а також не надано право надавати письмові пояснення. З жодними доказами вчинення ним правопорушення на місці складання постанови про адміністративне правопорушення Позивача не ознайомили.

З наведених обставин, позивач вважає, що постанова серії ЕНА № 1195393 від 06.01.2024 є протиправною та підлягає скасуванню з наступних правових підстав.

Так, в оскаржуваній постанові серії ЕНА № 1195393 зазначено, що 06.01.2024 поліцейським винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за те що він нібито керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , на дорозі, що має три смуги в одному напрямку не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, а саме рухався в лівій смузі коли права смуга була вільна та керував т/з задній знак якого був забруднений.

Разом з тим, Позивач не керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 , а номерний знак його автомобіля є НОМЕР_2 .

Поліцейський не зафіксував забруднений номерний знак на відстані 20 метрів, не встановив неможливість його ідентифікації, а зробив фото на особистий мобільний телефон який дістав з кишені на відстані 40 см.

Відповідачем при розгляді справи на місці не було жодних доказів на підтвердження винуватості Позивача у вчинені будь-якого адміністративного правопорушення, зокрема не надано відеозапис з якого вбачалося б вчинення правопорушення п. 2.9в ПДР України.

Крім того, відсутні докази виїзду Позивача на крайню ліву полосу, оскільки він рухався в середній полосі, через те, що по правій крайній полосі рухалося учбове авто.

15 лютого 2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов в якому вона просить відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Вказала, що поліцейський чітко спостерігав факт допущення Позивачем порушення вимог ПДР, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення Постанови.

На вимогу працівника поліції, Позивач здійснив зупинку свого транспортного засобу та почав вести діалог з працівником поліції. Останній, дотримуючись ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015 (далі -Інструкція № 1395 від 07.11.2015), представився, пояснив Позивачу причину зупинки та почав з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Уже безпосередньо під час розгляду справи зачитав Позивачу ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомив Позивача із правопорушенням, яке він вчинив, та на основі зібраних доказів, прийняли рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, внаслідок чого і було винесена дана Постанова.

Під час винесення постанови інспектором Управління ОСОБА_4 було допущено механічну помилку, а саме невірно вказано номерний знак автомобіля VOLKSWAGEN TOUAREG, що підтверджується рапортом останнього.

Інспектор Управління приймаючи рішення про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності діяв в межах власної дискреції, яка визначається завданнями та функціями передбаченими Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП та посадовою інструкцією поліцейського.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення Інспектор Управління виніс постанову по вказаній справі керуючись статтею 283 КУпАП на місці вчинення правопорушення.

Отже, Інспектор мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

Інспектором Управління, до Позивача застосовано адміністративне стягнення передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, санкція якого передбачає штраф у розмірі 1190 грн. Дане стягнення вважаємо застосоване в чіткій відповідності букві закону та метою якого є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим Позивачем та і іншими особами, що відповідає меті адміністративного стягнення, яка передбачена ст. 23 КУпАП.

Отже, представник відповідача стверджє, що немає підстав для скасування Постанови, а вимоги Позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають. В діях Позивача є склад адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.

На судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його інтереси були представлені представником адвокатом Беженар Є.О.

На судовому засіданні представник позивача Беженар Є.О. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що поліцейським при притягнення до відповідальності ОСОБА_1 були допущені численні порушення, а сам факт правопорушення встановлений за відсутності належних та допустимих доказів. Вказала, що поліцейський не встановив у встановленому порядку обставини щодо забрудненості номерного знаку, а притягнення особи до відповідальності за порушення розмітки проїзної частини доріг не охоплюється диспозицією інкримінованої статті КУпАП.

На судове засідання представник відповідача не з`явився, у відзиві клопотав про розгляд справи за його відсутності. У задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Перевіривши наведені обставини, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до пункту 2розділу ІІІІнструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі від07листопада 2015року №1395(даліза текстомІнструкція №1395), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 283КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Статтею 40Закону України«Про дорожнійрух» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд встановив, що 06 січня 2024 року інспектором 1 взводу 2 роти 3 бат. Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Садигою Юрієм Андрійовичем стосовно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 121-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190 грн, яке виявилось у тому, що він 06 січня 2024 року о 09:32 на дорозі автошлях М11 Львів-Шегині 10 км 200м керуючи ТЗ VOLKSWAGEN TOUAREG НОМЕР_1 на дорозі, що має три смуги в одному напрямку не рухався якнайближче до правового краю проїздної частини, а саме рухався в лівій смузі коли права смуга була вільна та керував ТЗ задній номерний знак якого був забруднений, чим порушив п.11.2, 30.2 ПДР, що зафіксовано на камеру 471091 Р30020000, чим порушив частину першу статті 121-3 КУпАП.

Відповідно до рапорту інспектора 1 взводу 2 роти 3 бат. Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 30 січня 2024 року у вказаній постанові ним було допущено механічну помилку (описку) при зазначенні номерного знаку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , а саме, замість правильного АА3255 ОО було помилково зазначено НОМЕР_1 .

Також в судовому засіданні було відтворено відеозапис наданий представником відповідача з нагрудної камери інспектора, який склав вказану постанову, який містить перебіг подій, що мали місце при її оформленні.

Із вказаного відеозапису суд встановив, що інспектором 1 взводу 2 роти 3 бат. Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 06 січня 2024 року було зупинено транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , стосовно якого в подальшому було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Із цього суд встановив, що при складенні вказаної постанови інспектор при зазначені номерного знаку транспортного засобу допустив описку, що не може бути самостійною підставою для визнання відповідної постанови незаконною.

Також із вказаного відео вбачається, що поліцейський вирішував питання про забрудненість номерного знаку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , для чого навіть провів пальцем по ньому залишивши відповідний слід.

Разом з цим на переконання суду забрудненість вказаного номерного знаку не була такого ступеню, щоб свідчити про порушення водім пункту 30.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого забороняється змінювати розміри, форму, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знака на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу, наносити на них додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Відповідна подія мала місце о десятій годині ранку і в цей час доби номерний можна було без зайвих труднощів чітко бачити.

Суд звертає увагу на те, що відповідний пункт правил дорожнього руху має на меті не підтримання транспортних засобів у чистоті, що на вулиці в принципі неможливо, а переслідує мету безпечної експлуатації транспортних засобів та можливість ідентифікації цих транспортних засобів як іншими учасниками дорожнього руху, так і особами уповноваженими забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Така позиція суду кореспондується із диспозицією частини першої статті 121-3 КУпАП, відповідно до якої чітко вказано, що адміністративним правопорушення визнається експлуатація транспортного засобу із забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів.

Разом з цим, інспектор вказаних обставин не встановив та не підтвердив їх належними та допустимими доказами.

Більш того, інспектор не відобразив відповідних обов`язкових ознак (неможливість чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів) і в постанові, чим також підтвердив не встановлення ним відповідних обставин.

За таких обставин, підстави для притягнення ОСОБА_1 за вказане правопорушення у інспектора на час складання постанови були відсутні, а отже її у цій частині слід визнати незаконною.

Що стосується порушення ОСОБА_1 вимог пункту 11.2 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом, що на думку інспектора виразилося у тому, що ОСОБА_1 рухався в лівій смузі коли права смуга була вільна, то суд зазначає, що вказане правопорушення не охоплюється складом частини першої статті 121-3 КУпАП, а отже особа не могла бути притягнута за правопорушення, яке нею передбачається, відповідно до передбаченої нею санкції.

Відповідальність за порушення водіями правил щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині, передбачене частиною другою статті 122 КУпАП, яка інспектором не була інкримінована ОСОБА_1 і яка передбачає значно меншу міру відповідальності ніж санкція частини першої статті 121-3 КУпАП.

Таким чином, суд не може визнати законною вказану постанову і в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення водіями правил щодо розташування транспортних засобів на проїзній частині, адже в даному випадку інспектор вийшов за межі обвинувачення та фактично притягнув особу до відповідальності поза межами санкції статті, яка передбачає відповідальність за відповідне правопорушення.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що при розгляді справи не встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення та з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на те, що позивачем були здійснені витрати пов`язані із розглядом справи у виді сплаченого судового збору в загальній сумі 605,60 грн, а позов було задоволено повністю суд, керуючись частиною першоюстатті 139КАС України вважає, що наявні підстави для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись вищенаведеними положеннями КАС України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ), в інтересах якого звернулась представник ОСОБА_2 , до Департаменту патрульної поліції (адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646), Головного управління Національної поліції у Львівській області (адреса: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕНА № 1195393 від 06 січня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190 грн за адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121-3 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першоюстатті 121-3КУпАП закрити.

У позові в частині вимог пред`явлених до Департаменту патрульної поліції відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 вересня 2024 року.

Суддя: _____ О.О. Сікора