Рішення № 121904127, 24.09.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10429/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450003074 від 28 вересня 2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 21 вересня 2023 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок досягнення пенсійного віку та за наявного необхідного стажу, звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року не був зарахований до трудового стажу, оскільки у трудовій книжці позивача зазначена дата звільнення « 1988.08.1988». Позивач вважає вказану причину суто формальною, оскільки трудова книжка містить реквізити наказу про звільнення - № 164 від 12 серпня 1988 року, що цілком дає можливість визначити період роботи на вказаному підприємстві.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 29.05.2024 року за вхід. №21031/24), зазначаючи, що спірний період роботи не може бути враховано до стажу, оскільки допущено помилку в даті звільнення позивача, та відсутні уточнюючі довідки.

Крім того, рішення № 155450003074 від 28 вересня 2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, тому, з огляду на принцип індивідуальної відповідальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має нести негативні наслідки за прийняте іншим органом рішення. Як наслідок, на ГУПФУ в Одеській області не можуть покладатись жодні зобов`язання.

Ухвалою суду від 09.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/10429/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відповідною заявою від 21.09.2023 року щодо призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області, за результатом опрацювання якої прийнято рішення № 155450003074 від 28 вересня 2023 року про відмову в призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного 15-річного страхового стажу позивача для призначення пенсії. Так, пенсійним органом не враховано період роботи: період роботи з 17 серпня 1983 року по серпня 1988 року, оскільки в трудовій книжці не коректно зазначена дата звільнення з роботи (1988.08.1988).

Відмова у зарахуванні до страхового стажу період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року та, як наслідок, відмова у призначені пенсії за віком послугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання противними дій, та зобов`язання вчинити певні дії, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальний Закон, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(далі - Закон №1058-ІV), який також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулює також Закон України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ).

Згідно із ч.1 ст.5 Закону №1058-ІV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Умови призначення пенсії за віком визначені у ст. 26 Закону №1058 -IV за результатами виконання яких здійснюється призначення пенсії. Вимагається наявність не менше 30 років страхового стажу для осіб, які досягай 60 річного віку та звертаються за призначенням пенсії у відповідності до ст. 44 та 45 Закону №1058.

У разі відсутності починаючи з 01.01.2018 року страхового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу від 20 до 30 років.

У разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч. 1 та 2 ст. 26 Закону №1058, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 роки мають особи за наявності страхового стажу від 15 до 25 років.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Щодо правомірності не зарахування пенсійним органом до страхового стажу ОСОБА_1 періоду трудової діяльності період роботи в Учхозі ім. Трофімова, суд зазначає наступне.

Згідно записів в трудовій книжці, виданій 30 липня 1976 року на ім`я ОСОБА_1 , 1958 року народження, вбачається, що позивача з 17 серпня 1983 року прийнято робочим будівельного цеху до підприємства Учхоз ім. Трофімова, наказ № 200 від 17.08.1983 року.

Дата звільнення записана « 1988.08.1988»., тобто замість календарного дня звільнення представником підприємства, відповідальним за ведення трудових книжок, записаний рік звільнення.

Проте трудова книжка містить реквізити наказу про звільнення - № 164 від 12 серпня 1988 року, а отже Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області мало змогу визначити період роботи позивача на вказаному підприємстві та врахувати спірний період до страхового стажу.

Таким чином, зважаючи на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450003074 від 28 вересня 2023 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування спінорного періоду до страхового стажу та призначення позивачу пенсії за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 року у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 року у справі №460/17257/24.

З огляду на те, що єдиною підставою прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу була відсутність достатнього страхового стажу та це рішення визнано судом протиправним, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року.

При цьому, вимоги щодо дати призначення пенсії суд вважає обґрунтованими, адже відповідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як встановлено судом, 65 років позивачу виповнилось 20.09.2023 року, тобто наступним днем є 21.09.2023 року, а з заявою про призначення пенсії позивач звернувся 21.09.2023 року, тобто в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, шляхом визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450003074 від 28 вересня 2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 21 вересня 2023 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст. ст. 72-76, 139, ст. ст. 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 155450003074 від 28 вересня 2023 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Учхозі ім. Трофімова з 17 серпня 1983 року по 12 серпня 1988 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 21 вересня 2023 року пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, код ЄДРПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 24.09.2024 p, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці у період з 13.08.2024 р. по 27.08.2024 р., включно, а також на лікарняному - з 20.06.2024 р. по 19.07.2024р., включно.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнит

24.09.24.