Рішення № 121903314, 26.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року місто Київ № 320/47204/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

У грудні 2023 року адвокат Школик М.Я. (представниця ОСОБА_1 ) через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом:

визнати бездіяльність Міністерства освіти і науки України протиправною та зобов`язати Міністерство освіти і науки України забезпечити організацію проведення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) за кордоном, в країнах перебування здобувачів вищої освіти магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право";

зобов`язати Міністерство освіти і науки України провести негайно спеціальну сесію для складання ЄДКІ за кордоном, за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , студента магістерської програми 293 "Міжнародне право" Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет".

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що ОСОБА_1 є студентом другого курсу очної денної форми навчання магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право" Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет". При цьому позивач з 20.05.2023 постійно проживає на території Канади, а тому звернувся до органів державної влади, зокрема, Міністерства освіти і науки України, з проханням про сприяння у проведенні ЄДКІ для студентів-магістрів спеціальностей 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на території Канади, покликаючись на можливість проведення такого іспиту для студентів-магістрів галузі знань "22 Охорона здоров`я" за межами України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання відповідно, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що проведення ЄДКІ для студентів-магістрів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №497 "Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту. При цьому проведення ЄДКІ для студентів-магістрів для спеціальностей 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" за межами України (у країнах перебування таких студентів) поки не передбачено.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву наголошує на необґрунтованості доводів позивача щодо створення нерівних умов для студентів-магістрів при складанні іспиту, оскільки, за твердженнями позивача, студентам-магістрам за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" забезпечена можливість складання ЄДКІ у країні перебування (за кордоном), а студентам інших спеціальностей ні. Міністерство освіти і науки України у відзиві на позовну заяву стверджує, що атестація осіб, які здобувають ступінь магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" здійснюється відповідно до окремо визначеного "Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334, а відповідальним державним органом за організацію і проведення цього ЄДКІ є Міністерство охорони здоров`я України.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що ЄДКІ за спеціальностями галузі знань "Охорона здоров`я" проводиться понад 20 років. У той же час Міністерство освіти і науки України не заперечує можливості відкриття пунктів тестування у центрах сертифікаційного тестування або в інших стандартизованих умовах за кордоном, але організація таких випробувань є тривалим процесом, який потребує відповідного фінансування.

Крім того, відповідач зазначає, що позивач здобуває освіту на очній денній формі навчання, що передбачає особисту присутність студента у навчальному закладі, а тому не забезпечення можливості позивачу складання ЄДКІ за кордоном (у Канаді) не може вважати порушенням його права на освіту.

З урахуванням наведених вище доводів Міністерство освіти і науки України стверджує, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки ОСОБА_1 не позбавлений можливості скласти іспит на загальних умовах.

У відповіді на відзив наголошено на ознаках дискримінації студентів, зокрема, за спеціальністю 293 "Міжнародне право", оскільки для здобувачів вищої освіти за такою спеціальністю за кордоном не передбачено проведення ЄДКІ. У той же час відповідними державними органами забезпечується можливість проходження вступних випробувань (національного мультимедійного тесту) для вступу на бакалаврські програми та єдиного фахового вступного випробування для вступу на магістерські програми за місцем перебування здобувачів освіти за кордоном. Можливість складення ЄДКІ за кордоном передбачена і для здобувачів ступеня вищої освіти на другому (магістерському) рівні за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я". Відтак представниця позивача вважає, що Міністерством освіти і науки України допущена протиправна бездіяльність щодо організації проведення ЄДКІ в країнах перебування (за кордоном) для здобувачів освіти інших спеціальностей, зокрема, за спеціальністю 293 "Міжнародне право".

Представницею відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких вона стверджує, що ЄДКІ у сфері відповідальності Міністерства освіти і науки України проводиться на базі закладів вищої освіти в Україні і не проводиться за місцем перебування (за кордоном) здобувача для жодної спеціальності, у тому числі за спеціальностями 081"Право" та 293 "Міжнародне право" (магістерського рівня), оскільки такий порядок проведення іспиту визначений постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №497, яка є чинною.

Дослідивши докази, суд установив.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, що є студентом другого курсу очної денної форми навчання магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право" Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет".

Позивач вступив до Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" на підставі наказу т.в.о. ректора Олександра Сливки за №383/01-05 від 29.09.2022, освіту здобуває за кошти фізичних осіб.

ОСОБА_1 у позові вказав, що згідно з наказом ректора Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" від 24.02.2022 за №94/01-04 в університеті запроваджено дистанційне навчання до завершення періоду дії воєнного стану, а відповідно до наказу ректора від 16.08.2023 за №241/01-04 навчання студентів 1-2-х років освітнього ступеня "магістр", які вступили в університет на базі освітніх ступенів "бакалавр", "магістр" та освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", встановлено у онлайн-форматі (з використанням технологій дистанційного навчання).

Позивач з 20.05.2023 проживає на території Канади, а тому звернувся до державних органів, зокрема, Міністра освіти і науки України, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, з проханням про сприяння у проведенні ЄДКІ для студентів-магістрів спеціальностей 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" на території Канади.

Листом від 28.06.2023 за №3/3296-23 відповідач повідомив позивача, що ЄДКІ проводиться міністерством на базі закладів вищої освіти у формі комп`ютерного тестування під контролем незалежних прокторів. До того ж відповідач у листі вказав, що ОСОБА_1 навчається за денною формою навчання і вступ на освітню програму відбувся після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №497, відповідно проведення атестації у формі ЄДКІ з особистою присутністю здобувача в закладі освіти відповідає нормам та вимогам законодавства. Також Міністерство освіти і науки України у цьому листі нагадало позивачу, що участь здобувачів у ЄДКІ є обов`язковою, у разі неуспішного його складання, особа вважається такою, що не виконала індивідуальний навчальний план та відраховується із закладу освіти.

У листі від 06.07.2023 №3/3513-23, адресованому ОСОБА_1 , Міністерство освіти і науки України зазначило про відсутність можливості складання ЄДКІ за спеціальностями 081 "Право" та 293 "Міжнародне право" для другого (магістерського) рівня в Канаді в українських студентів. Однак відсутність можливості складання ЄДКІ під час війни в багатьох країнах за кордоном не може вважатися порушенням прав на отримання освіти з боку української держави, оскільки внесення до зазначеного переліку певних міст можливе лише за згодою іноземних партнерів на створення таких центрів та забезпечення технічної можливості їх функціонування.

У матеріалах справи містяться листи Освітнього омбудсмена від 22.08.2023 №23/1797-04, Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 26.09.2023 №52741.4/Я-18461.3/23/44.3, адресовані Міністерству освіти і науки України, з пропозицією забезпечити проведення ЄДКІ в країнах перебування здобувачів, зокрема, за зверненнями ОСОБА_1 .

Крім того, у матеріалах справи містяться листи Міністерства освіти і науки України від 25.07.2023 №1/10955-23 та від 25.09.2023 №1/14640-23, адресовані Освітньому омбудсмену ОСОБА_2 , а їх копії ОСОБА_3 .

У листі від 25.07.2023 №1/10955-23 відповідач зазначає, що атестація здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти у формі ЄДКІ за певними спеціальностями проводиться відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про вищу освіту" у порядку, визначеному у Постановою №497, якою, зокрема, визначено відповідальні державні органи, що відповідають за організацію і проведення кваліфікаційного іспиту за конкретними спеціальностями. Пунктом 5 "Порядку атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №497, визначено, що атестація осіб, які здобувають ступінь магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту відповідно до "Порядку здійснення ЄДКІ для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334.

Пунктом 4-1 цієї постанови визначено, що в умовах воєнного стану за бажанням здобувача, який навчається за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" та перебуває за межами території України, іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування проводяться у центрах сертифікаційного тестування у комп`ютерній формі за місцем перебування здобувача. Також постанова регулює питання атестації здобувачів ступеня вищої освіти магістр виключно за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я". Міністерство освіти і науки України, як відповідальний державний орган для організації і проведення ЄДКІ, включно зі спеціальністю "Міжнародне право", дотримується норм Постанови №497 при організації ЄДКІ у сфері своєї відповідальності, якими не передбачено проведення ЄДКІ за місцем перебування здобувачів освіти за кордоном.

Крім того, у листі від 25.09.2023 №1/14640-23 відповідач вказує на те, що проведення будь-яких державних заходів має бути підтримано відповідними видатками державного бюджету і такі видатки не передбачені Державним бюджетом України на 2023 рік. До того ж проведення ЄДКІ в усіх країнах перебування українських студентів складно реалізувати логістично та фінансово, що створить додаткову нерівність серед здобувачів, які перебувають за кордоном.

Зі змісту пояснень позивача від 19.02.2024 наказом ректора Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" від 15.01.2024 №1360/01-05 ОСОБА_1 відраховано зі складу студентів другого курсу магістратури денної форми навчання юридичного факультету, спеціальність 293 "Міжнародне право", як такого, що закінчив теоретичний курс навчання, але не з`явився на ЄДКІ.

Вважаючи протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо проведення ЄДКІ в країні його перебування, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Право на освіту передбачено статтею 53 Конституції України, за якою: кожен має право на освіту (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (частина третя).

Рішенням Конституційного Суду України в справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України "держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" (справа про доступність і безоплатність освіти) від 04.03.2004 №5-рп/2004 надано тлумачення частині третій статті 53 Основного Закону України, відповідно до якого доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України, означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти визначені в Законі України "Про вищу освіту" від 01.07.2014 №1556-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Закон №1556-VII).

За змістом частини першої статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Статтею 6 Закону №1556-VII визначено: атестація це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту (частина перша); атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 45 Закону №1556-VII центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки може приймати рішення про використання зовнішнього незалежного оцінювання з метою проведення атестації здобувачів вищої освіти для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту або його окремих компонентів.

"Порядок атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №497 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Порядок №497), визначає організаційні засади проведення атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).

Порядком №497 установлено:

термін "єдиний державний кваліфікаційний іспит" означає стандартизовану форму здійснення контролю досягнення здобувачем освіти результатів навчання, визначених стандартом фахової передвищої або вищої освіти, та оцінювання таких результатів навчання (пункт 2);

атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі кваліфікаційного іспиту здійснюється за спеціальностями, визначеними переліком спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, затвердженим цією постановою (пункт 3);

метою кваліфікаційного іспиту є вимірювання та оцінювання результатів навчання, досягнутих здобувачем освіти за підсумками опанування освітньої програми (пункт 6);

організація і проведення кваліфікаційного іспиту базуються на таких принципах: академічна доброчесність; об`єктивність; прозорість і публічність; нетерпимість до корупційних та пов`язаних з корупцією діянь (пункт 7);

особливості проведення кваліфікаційного іспиту, які пов`язані з використанням інформації з обмеженим доступом, визначаються актами законодавства (пункт 8);

кваліфікаційний іспит може проводитися у формі зовнішнього незалежного оцінювання або в іншій формі та передбачати використання різних видів тестових та ситуаційних завдань, укладених відповідно до програми кваліфікаційного іспиту (пункт 9);

відповідальні державні органи визначають для проведення кваліфікаційного іспиту Український центр оцінювання якості освіти, державну організацію "Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки "Медицина" і "Фармація" при Міністерстві охорони здоров`я України" або інші установи (організації, заклади), що належать до сфери управління таких органів (абзац перший пункту 10);

видатки на розроблення завдань, організацію та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, передбачених відповідальним державним органам, та з інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування проведення кваліфікаційного іспиту для осіб, що здобувають ступінь фахової передвищої або вищої освіти за державним (регіональним) замовленням, здійснюється в межах видатків відповідного бюджету. Видатки на проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які здобувають ступінь фахової передвищої освіти та ступені вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, включаються у вартість здобуття освіти (пункт 17).

Як убачається зі змісту Переліку спеціальностей, за якими атестація здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях здійснюється у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту, до нього включено спеціальності 081 "Право" та 293 "Міжнародне право".

Зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що Законом №1556-VII та Порядком №497 на Міністерство освіти і науки України покладено обов`язок забезпечити проведення атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі ЄДКІ для чого визначаються відповідні державні органи, які забезпечують проведення ЄДКІ. Відповідач наділений також повноваженнями приймати рішення про проведення атестації в формі зовнішнього незалежного оцінювання. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією а законами України (пункт 1); з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (пункт 2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (неупереджено) (пункт 4); добросовісно (пункт 5); розсудливо (пункт 6); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення (пункт 9); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

Частиною другою статті 19 Конституцією України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як уже вказувалось судом, Закон №1556-VII та Порядок №497 не покладає на до Міністерство освіти і науки України обов`язок забезпечувати проведення атестації, зокрема у формі ЄДКІ за кордоном за місцем знаходження здобувача.

Відтак, відмовляючи позивачу в забезпеченні проведення ЄДКІ за кордоном, відповідач діяв у межах повноважень, визначених Законом №1556-VII та Порядком №497.

У заявах по суті стверджується, що внаслідок відмови Міністерства освіти і науки України ОСОБА_1 як студент другого курсу очної денної форми навчання магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право" Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет" зазнав дискримінації, оскільки не мав змоги здати ЄДКІ за спеціальністю 293 "Міжнародне право". Водночас, на відміну від позивача, інші студенти мали можливість здати ЄДКІ за місцем знаходження.

Відповідно до пункту 5 Порядок №497 атестація осіб, які здобувають ступінь магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", здійснюється у формі кваліфікаційного іспиту відповідно до "Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334.

"Порядок здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №334 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, Порядок №334) регулює питання здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст, які вступили до закладів вищої освіти у 2016 році та/або поновлені до складу здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст з 2016 року, та для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я", що включені до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №266.

Пунктом 4-1 Порядку №334 передбачено:

в умовах воєнного стану за бажанням здобувача, який навчається за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" та перебуває за межами території України, іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування проводяться у центрах сертифікаційного тестування у комп`ютерній формі за місцем перебування здобувача;

центри сертифікаційного тестування для проведення іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування повинні відповідати таким вимогам: наявність не менше ніж 20-річного досвіду проведення сертифікаційних / ліцензійних іспитів; здатність незалежно від країни їх розташування забезпечити проведення зазначених іспитів з урахуванням таких вимог здійснення ідентифікації здобувача у місці проведення зазначених іспитів на підставі документа, що посвідчує особу, здійснення контролю за наявністю у здобувачів недозволених під час тестування предметів та пристроїв, організація збереження особистих речей здобувача у спеціально відведеному місці; здійснення відеоспостереження та відеозапису проведення зазначених іспитів; забезпечення неможливості доступу до місця проведення зазначених іспитів сторонніх осіб; забезпечення неможливості самовільної зміни здобувачем свого робочого місця; здійснення під час складання зазначених іспитів постійного контролю за здобувачами; наявність розгалуженої мережі для проведення зазначених іспитів у різних країнах світу (крім Російської Федерації та Республіки Білорусь), зокрема у Республіці Індія, Королівстві Марокко, Арабській Республіці Єгипет, Федеративній Республіці Нігерія, Ізраїлі, Турецькій Республіці, Йорданському Хашимітському Королівстві, Республіці Гана, Ліванській Республіці, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії, Туніській Республіці, Республіці Польща, Республіці Болгарія;

визначення відповідності центру сертифікаційного тестування встановленим вимогам здійснюється Центром тестування при МОЗ на підставі наданих центром сертифікаційного тестування установчих документів, листів із зазначенням відповідних відомостей, зокрема про встановлену єдину процедуру проведення іспиту незалежно від країни його проведення;

в разі встановлення відповідності центру сертифікаційного тестування встановленим вимогам між Центром тестування при МОЗ та відповідним центром сертифікаційного тестування укладається безоплатний договір про надання послуг з проведення іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування за межами території України;

розмір вартості складення здобувачем іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування за межами території України визначається центром сертифікаційного тестування;

інформація про центр сертифікаційного тестування розміщується на офіційному веб-сайті Центру тестування при МОЗ.

Отже, Уряд України наділив Центр тестування при Міністерстві охорони здоров`я України повноваженнями визначати центри сертифікаційного тестування для проведення іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування за кордоном у разі відповідності таких центрів наведеним вимогам.

Відповідно до пункту частини першої статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06.09.2012 №5207-VI дискримінація ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Зі змісту заяв по суті позивача можна зробити висновок, що він через протиправну бездіяльність Міністерства освіти і науки України зазнає дискримінації в реалізації права на освіту як здобувач вищої освіти, якому необхідно скласти обов`язковий ЄДКІ зі спеціальності 293 "Міжнародне право", однак не може це зробити за кордоном в місці свого знаходження, на відміну від студентів, які можуть скласти іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування за кордоном.

Розглядаючи питання знаходження позивача у схожій ситуації зі студентами, яким необхідно здати іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування, суд констатує, що позивач є здобувачем вищої освіти як і студенти, яким необхідно скласти іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування.

Відмінність полягає в тому, що позивач здобуває освіту за спеціальністю "Міжнародне право", а можливість складання іспитів за кордоном передбачена лише для атестації осіб, які здобувають ступінь магістра за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я".

Іншими словами, різниця в ставленні до здобувачів вищої освіти щодо можливості скласти обов`язковий іспит за кордоном залежить від того за якою спеціальністю здобувається освіта. Різниця також полягає у тому, що лише для двох іспитів передбачена можливість їх складання за кордоном. Крім того, відмінним є також відповідальний орган (Міністерство охорони здоров`я України), якого наділено відповідними повноваженнями.

На думку суду, наведена різниця в поводженні зі здобувачами вищої освіти, коли лише здобувачі за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" мають можливість скласти іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування за кордоном, не є достатнім свідченням зазнання позивачем дискримінації щодо реалізації ним права на освіту за ознакою обраної спеціальності (293 "Міжнародне право").

Перш за все суд зазначає, що можливість проведення іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування за кордоном пов`язана з наявністю у відповідних країнах відповідних центрів сертифікаційного тестування, які мають не менше ніж 20-річний досвід проведення сертифікаційних / ліцензійних іспитів, наявність розгалуженої мережі для проведення зазначених іспитів у різних країнах світу, що не гарантує усім здобувачам за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" можливості скласти іспит у місці знаходження.

Судом указувалось, що можливість складання іспиту "КРОК", іспиту з англійської мови професійного спрямування за кордоном, пов`язана з запровадженням в Україні воєнного стану (пункт 4-1 Порядку №334). Суд вважає, що Уряд України, визначаючи можливість складання іспитів здобувачами вищої освіти за кордоном, наділений широкими повноваженнями надавати пріоритети тим чи іншим фахівцям, виділяючи для цього бюджетні кошти, з метою надання можливості скласти іспит за кордоном. Надання можливості здобувачам за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров`я" скласти іспит "КРОК", іспит з англійської мови професійного спрямування за кордоном під час війни не може бути розцінено судом як невиправдане, необґрунтоване рішення.

З огляду на такі міркування, суд відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про зазнання ним дискримінації щодо реалізації права на освіту (здобуття вищої освіти) за ознакою обраної спеціальності через незабезпечення Міністерством освіти і науки України можливості скласти ЄДКІ за кордоном у Канаді (місце проживання ОСОБА_1 ) за програмою 293 "Міжнародне право".

Щодо доводів позивача про можливість проведення вступних випробувань (національного мультимедійного тесту) для вступу на бакалаврські програми та єдиного фахового вступного випробування для вступу на магістерські програми за місцем перебування здобувачів освіти за кордоном, то суд також вважає їх необґрунтованим з наведених підстав.

Та обставина, що позивач проживає за кордоном і не мав можливості скласти ЄДКІ за програмою 293 "Міжнародне право" в місці проживання не може свідчити про недоступність для позивача вищої освіти, оскільки відповідний іспит міг бути складений в Україні. При цьому суд не розцінює приїзд позивача як здобувача вищої освіти до України з метою складення обов`язкового ЄДКІ як надмірний тягар. В заявах по суті позивача не наведено вагомих причин, які унеможливили приїзд його в Україну. Постійне проживання позивача за кордоном, оформлення документів на постійне проживання, проходження навчання дистанційно не є вагомими причинами, які унеможливили приїзд позивача до України для складення обов`язкового ЄДКІ.

Судом зазначалось, що фінансування проведення ЄДКІ здійснюється з державного бюджету. Кабінет Міністрів України не наділяв відповідача повноваженнями забезпечити проведення ЄДКІ за програмою 293 "Міжнародне право" за кордоном, зокрема в місці проживання ОСОБА_1 . Водночас забезпечення проходження ЄДКІ за кордоном потребує певного фінансування з державного бюджету. Зокрема, необхідним є заключення договору з центром сертифікаційного тестування за кордоном, який би відповідав вимогам національного законодавства. Заключення відповідних договорів та здійснення для цього видатків з державного бюджету під час дії воєнного стану має бути виправданим. На думку суду, вчинення відповідачем дій для отримання бюджетних асигнувань з метою забезпечення можливості позивачу скласти ЄДКІ в місці його постійного проживання, в умовах воєнного стану, не може бути визнано пропорційним з тих лише підстав, що позивач постійно проживає за кордоном, проходить навчання дистанційно.

Наведене дає підстави для висновку, що відмова відповідача забезпечити позивачу проходження ЄДКІ за кордоном в місці постійного проживання (Канада) не може розцінюватись як непропорційною, недобросовісною, нерозсудливою, упередженою.

На звернення позивача від 16.06.2023 відповідачем листом від 28.06.2023 за №3/3296-23 надано відповідь про неможливість забезпечення складення ЄДКІ в місці його проживання. У позовній заяві не визначено підставами позову несвоєчасність розгляду звернення позивача та намір взяти особисту участь у розгляді його заяви. Відповідно немає підстав стверджувати про надання відповідачем відповіді на звернення позивача поза розумним строком та не забезпечення участі в розгляді такого звернення.

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання спірних відносин, встановлені обставини, зважаючи на висновки суду про те, що відповідач діяв у межах повноважень, відмовляючи позивачу забезпечити проходження ЄДКІ за кордоном в місці його постійного проживання, необґрунтованість доводів позивача про дискримінаційність таких дій відповідача, що перешкоджає реалізації позивачу права на освіту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про протиправну бездіяльність Міністерства освіти і науки України та зобов`язання відповідача провести негайно спеціальну сесію для складання ЄДКІ за кордоном, за місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , студента магістерської програми 293 "Міжнародне право" Державного вищого навчального закладу "Ужгородський національний університет".

Щодо позовних вимог про зобов`язання Міністерства освіти і науки України забезпечити організацію проведення ЄДКІ за кордоном, в країнах перебування здобувачів вищої освіти магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право", то суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У постанові від 17.04.2019 у справі №342/158/17 Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, вимоги позивача забезпечити відповідачем організацію проведення ЄДКІ за кордоном, в країнах перебування здобувачів вищої освіти магістерської програми зі спеціальності 293 "Міжнародне право" в частині інших здобувачів вищої освіти задоволенню не підлягають, оскільки стосуються права на освіту цих осіб і не стосуються права на освіту позивача, що є підставою для відмови в задоволенні таких вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач Міністерство освіти і науки України (ідентифікаційний код 38621185, місцезнаходження: 01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 10).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.