Ухвала суду № 121898092, 23.09.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13492/22

1-кп/308/818/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

та його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді клопотання обвинуваченого та його захисника про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 1-кп/308/818/23 (справа № 308/13492/22), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030001976 від 24.08.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030000976 від 24.08.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з протоколом розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 11.10.2022 року матеріали справи передано судді ОСОБА_6 для вирішення питання про об`єднання, оскільки у судді ОСОБА_6 знаходиться на розгляді об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2022 року відмовлено у об`єднанні в одне провадження матеріалів даного кримінального провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 року справу було розподілено на суддю ОСОБА_7 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_7 від 31.10.2022 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні, ухвалою від 07.12.2022 року до судового розгляду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року справу було передано на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 .

За ухвалою від 15.08.2023 року судом було поновлено провадження у цій справі та призначено її до розгляду, продовжено судовий розгляд кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подала клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 - 2 ч. 2, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

В судовому засіданні 23.09.2024 року обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав та просив суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив щодо задоволення клопотання.

Представник потерпілої юридичної особи до суду не прибув, проте раніше подавав заяву від 07.12.2022 року про проведення судового розгляду без його участі.

Заслухавши думку сторін, суд прийшов до висновку, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

За ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої статті 284 КПК України, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 КПК України.

При цьому, із ст. 479-2 КПК України вбачається, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 41частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 12частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Частиною 1 ст. 44 КК України встановлено,що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим кодексом.

09 серпня 2024 року набрав чинностіЗакон України № 3886-IXПро внесення змін доКодексу України про адміністративні правопорушеннята деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів. Законом змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченогост. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами169.1.1 пункту 169.1 статті 169розділуIV ПКУдля відповідного року.

Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2022 році податкова соціальна пільга становила 1240,50 гривень.

З урахуванням викладеного, станом на дату події - у 2022 році інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознака кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, повинна була становити не менше 2481,00 гривень.

За загальним правилом, закріпленим у частині другійстатті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися уКК Українираніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.

Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Зазначений підхід закріплено у частині першійстатті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 5 КК УкраїниЗакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені частиною першоюстатті 5 КК Українипідстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 591/6379/16-ц).

З обвинувального акта судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні трьох епізодів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна у 2022 році (1-й епізод 23.07.2022 року, 2-й епізод 28.07.2022 року та 3-й епізод 04.08.2022 року) на суму: 499,17 грн., 601,67 грн. та 296 грн., відповідно, а відтак, враховуючи вартість викраденого майна, яка є меншою 2 неоподатковуваних мінімумів, який за нормами кримінального законодавства для кваліфікації злочинів встановлюється виходячи з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги 2481,00 гривень, обвинувачений підпадає під дію Закону України № 3886-IX, яким фактично декриміналізовано його кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене, клопотання захисника про закриття кримінального провадження, на підставі п. 1-2 ч. 2, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підлягає задоволенню.

Одночасно із закриттям кримінального провадження, суд вважає за необхідне, на підставі ч. 8 ст. 38 КУпАП виділити матеріали провадження та направити їх до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 припинив свою дію, у подальшому судом не обирався. Клопотань від прокурора про обрання запобіжного заходу до суду не надходило, відтак суд не вбачає підстав задля його обрання.

Судові витраті у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України слід також роз`яснити представнику потерпілої юридичної особи, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 100, 128, 284, 288, 369-372, 392-395, 479-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити.

Кримінальне провадження № 1-кп/308/818/23 (справа № 308/13492/22), відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071030001976 від 24.08.2022, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 1-2 ч. 2, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Речові докази:

-2 відеозапису на CD R дисках залишити при матеріалах кримінального провадження, протягом усього часу їх зберігання.

У відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України роз`яснити представнику потерпілої юридичної особи, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Ухвалу та копію обвинувального акту направити до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1