Ухвала суду № 121897044, 20.09.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11626/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, відновлення становища, яке існувало до порушення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 , -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, ОСОБА_4 , Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, відновлення становища, яке існувало до порушення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 .

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Як вбачається з позовної заяви, позивачі вказують, що звертаються до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, відновлення становища, яке існувало до порушення саме в інтересах територіальної громади міста Києва. При цьому одним із відповідачів зазначають Київську міську раду.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) вказано, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Відповідно до ст.1 Статуту територіальної громади міста Києва (далі - Статут), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 р. N 371/1805 (із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київради від 19 грудня 2002 р. N 154/314, рішенням Київрадивід 27 лютого 2003 р. N 263/423) територіальна громада міста Києва є первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, територіальна громада міста Києва реалізує свої владні повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Статтею 9 вказаного Статуту закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування і носієм усіх його публічних прав є територіальна громада міста Києва. Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста Києва як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні у місті Києві ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст.10 Статуту територіальна громада міста Києва безпосередньо здійснює місцеве самоврядування шляхом: референдуму; виборів органів і посадової особи; загальних зборів; місцевих ініціатив; громадських слухань.

Згідно з Порядком роботи з судовими та процесуальними документами, у справах, стороною у яких є Київська міська рада, Київський міський голова та заступник міського голови - секретар Київської міської ради, затвердженого розпорядженням Київського міського голови від 24.06.2024 №549, у п.1.7 визначено, що територіальна громада міста Києва бере участь у судових справах через єдиний представницький орган місцевого самоврядування - Київську міську раду.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Враховуючи те, що позивачі, звертаючись до суду з вищевказаним позовом не довели право на звернення з таким позовом в інтересах територіальної громади міста Києва, а нормативно-правовоими актами визначено, що належним суб`єктом, наділеним правом на звернення з позовом в інтересах територіальної громади міста Києва є Київська міська рада, тому в силу вимог п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява підлягає поверненню позивачам.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, ОСОБА_4 , Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки, відновлення становища, яке існувало до порушення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_5 , повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Леся БУДЗАН