Рішення № 12189672, 12.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

12.11.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел. 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11 листопада 2010р. справа №14/135

За позовом: Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул.Шолуденка,1, м. Київ, 04116

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»,

вул..Пирятинська,115, м. Прилуки, 17500

Про стягнення 24483грн. 13коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Фокін Р.В. головний юрисконсульт довіреність №271П від 20.08.10р.

Від відповідача: Дмитрієвська І.В. юрист довіреність №4/10 від 11.10.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20000,04грн. за поставлений природний газ за період лютий-березень 2010р. згідно договору №4г-139 від 01.02.10р., 3829,48грн. пені за період з 06.04.10р. по 05.10.10р., 653,61грн. три проценти річних за період з 11.03.10р. по 05.10.10р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 10.11.10р., в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на не проведення позивачем звірки розрахунків згідно п.6.6 договору від 01.02.10р., на не проведення позивачем переговорів та консультацій відповідно до п.9.1 договору, на відсутність звернення позивача з претензією до відповідача. Відповідач у відзиві стверджував про виконання своїх обов’язків по договору шляхом оплати за поставлений природний газ 18.05.10р. - 17459,93грн., 31.05.10р. –30000грн., 12.07.10р. –10000грн., 25.10.10р. –20000грн., а всього 77459,93грн. Крім того, відповідач зазначив про недоцільність застосування штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних у зв’язку з добросовісним виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем, та відсутністю у договорі штрафних санкцій у розмірі 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні із запереченнями відповідача не погодився у зв’язку з їх необґрунтованістю, та повідомив про перерахування відповідачем після порушення провадження у справі в рахунок погашення боргу 20000,00грн.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до Положення про Чернігівську філію Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»остання є відокремленим підрозділом ДП «Нафтогазмережі»та не є юридичною особою. За зобов’язаннями філії відповідальність несе ДП «Нафтогазмережі». Філія має право укладати договори та додаткові угоди до них на постачання, розподіл, реалізацію, транспортування природного газу, реалізовувати іншу продукцію та товари.

01.02.10 року між Чернігівською філією ДП «Нафтогазмережі»та відповідачем було укладено договір поставки природного газу №Чг-139, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник (позивач по справі) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу по справі), а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст.2 договору.

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що постачальник передає покупцеві в період з 01.02.10р. по 31.03.10р. газ в обсязі до 30тис.куб.м, в тому числі по місяцях: лютий –15тис.куб.м, березень –15тис.куб.м.

У п. 5.1. договору сторони обумовили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 2020,25грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ за ставкою 2% - 40,41грн.; податок на додану вартість за ставкою 20% - 412,13грн., тариф на послуги з транспортування 1000куб.м природного газу магістральними та розподільними газопроводами, який становить 122,00грн., крім того ПДВ 20% - 24,4грн. До сплати за 1000куб.м природного газу –2619,19грн., в т.ч. ПДВ 436,53грн.

Відповідно до п. 11.1. договору сторони встановили, що він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і скріплення печатками сторін та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.10р. і діє в частині поставки газу до 31.03.10р. включно, а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення.

За умовами п.4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки оформляється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06р. №605, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.09р. №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у лютому –березні 2001р. природний газ в обсязі – 29,574тис.куб.м. на загальну суму 77459,97грн., що підтверджується двосторонніми актами передачі-приймання природного газу №ОУ-0000027 від 28.02.10р. на суму 44028,61грн., №ОУ-0000612 від 31.03.10р. на суму 33431,36грн.

Згідно п.6.1 договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково сплативши 17459,93грн. згідно платіжного доручення №447 від 18.05.10р., 3000,00грн. згідно платіжного доручення №535 від 31.05.10р., 10000,00грн. згідно платіжного доручення №723 від 12.07.10р.

Заборгованість відповідача на день подання позову становила 20000,04грн., що підтверджується матеріалами справи.

Після порушення провадження у справі відповідач здійснив перерахування 20000,00грн. згідно платіжного доручення №1270 від 25.10.10р.

Оскільки, заборгованість в сумі 20000,00грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 20000,00грн. підлягає припиненню.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ на день розгляду справи становить 00грн.04коп.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем зобов’язання по оплаті спожитого природного газу виконані частково та з порушенням строку оплати визначеного у договорі №Чг-139 від 01.02.10р.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин борг в сумі 00грн.04коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 653,61грн. три проценти річних за період з 11.03.10р. по 05.10.10р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Слід зазначити, що три проценти річних передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України за змістом ст.546 Цивільного кодексу України не відносяться до видів забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що пред’явлені позивачем до відповідача вимоги по стягненню трьох процентів річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті вартості спожитого природного газу не є штрафними санкціями у розумінні ст. 230 Господарського кодексу України, а тому три проценти річних підлягають нарахуванню відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, так як сторони іншого розміру річних не передбачили в тексті укладеного між ними договору поставки природного газу №Чг-139 від 01.02.10р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого природного газу, суд, дослідивши наведений позивачем розрахунок, доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 653,61грн.

У відповідності до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Згідно п.9.3 договору строк позовної давності та стягнення неустойки за цим договором встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3829,48грн. пені за період з 06.04.10р. по 05.10.10р..

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд встановив, що позивач звернувся до суду за захистом порушених відповідачем прав 08.10.2010р., що підтверджується поштовим штемпелем на конверті про направлення позову до суду, а тому з огляду на приписи ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та умови договору –п.9.3, суд доходить висновку, що пеня за порушення відповідачем строків оплати отриманого природного газу підлягає нарахуванню за період з 08.04.10р. по 05.10.10р. у сумі 3521,93грн.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, виконання відповідачем перед позивачем зобов’язання по оплаті вартості спожитого природного газу більше ніж 70%, визнання відповідачем розміру боргу та його сплату на момент розгляду справи в суді (за виключенням 0,04грн.), а також три відсотки річних в сумі 653,61грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд, відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені на 75%, а тому пеня підлягає стягненню в сумі 880,48грн. В решті стягнення пені відмовити.

          Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 00грн.04коп., в частині стягнення пені в сумі 880,48грн., в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 653,61грн. В решті позову відмовити. Провадження по справі в частині стягнення 20000,00грн. боргу підлягає припиненню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 241,76грн. та 233грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000грн.00коп. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз»(вул. Пирятинська,115, м. Прилуки, п/р 26003012708 в ЗАТ «Полікомбанк»МФО 353100, ідентифікаційний код 30763277) на користь Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(вул. Шолуденка,1, м. Київ, п/р 260093011122 в Філії ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, ідентифікаційний код 34821777) 00грн.04коп. боргу, 880грн.48коп. пені, 653грн.61коп. три відсотки річних, 241грн. 76коп. державного мита та 233грн.04коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 12.11.2010р.