Рішення № 121891332, 25.09.2024, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1132/2024 Справа № 490/11759/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романовій К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариствакомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребування майна та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив витребувати у ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» транспортний засіб Skoda Octavia, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 381212,00 грн, який був переданий відповідачу на підставі Договору фінансового лізингу № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року, а також стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 30885.32 грн. в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 47613,23 грн відсотків за користування предметом лізингу, а разом 78498,55 грн.

В обґрунтування позову зазначив наступне.

12.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір фінансового лізингу автомобіля №NKH0A-00000727, посвідчений приватним нотаріусом Нікітіним Р.В. та зареєстрований у реєстрі під №1230, відповідно до умов якого позивач (Лізингодавець) на умовах фінансового лізингу передав відповідачу у платне володіння та користування автомобіль Skoda Octavia, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідно до Додатку №1 до Договору лізингу починаючи з 14.01.2020 відповідач (Лізингоодержувач) повинен був кожного місяця сплачувати загальний лізинговий платіж у розмірі 7228,38 грн. Однак, станом на 23.11.2023 предмет лізингу відповідачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу не відоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив, в зв`язку з чим допустив порушення покладених на нього зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів, що є подією дефолту. Позивач направляв відповідачу повідомлення про настання події дефолту з вимогою щодо сплати простроченої заборгованості. Проте, відповідач на повідомлення жодним чином не зреагував, прострочену заборгованість не сплатив. Також позивач вказує, що з 31.08.2023 ОСОБА_1 не сплачує лізингові платежі, в зв`язку з чим, з 30.09.2023 Договір лізингу розірвано позивачем в односторонньому порядку. Станом на 23.11.2023 відповідач прострочену заборгованість не сплатив, предмет лізингу позивачу не повернув. З таких обставин позивач вимушений звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів пов`язаних із правом власності та договором фінансового лізингу. Позивач, також вказує, що як власник предмету лізингу, має право на витребування майна у відповідача, оскільки останній утримує його у себе після розірвання договору фінансового лізингу, тобто без будь-якої правової підстави. Окрім цього, позивач зазначає, що має право на отримання лізингових платежів, заборгованість за якими виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу, а саме: 30885,32 грн в рахунок компенсації вартості предмета лізингу та 47613,23 грн відсотків за користування предметом лізингу, а разом 78498,55 грн. Підсумовуючи вищевикладене, позивач звертається до суду із вимогами про витребування у відповідача відповідного транспортного засобу та стягнення заборгованості, що відповідає належному та ефективному способу судового захисту в даному випадку, зокрема, задоволення саме таких позовних вимог надасть можливість виконавцю реалізувати повноваження передбачені ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (оголошення у розшук транспортного засобу), в зв`язку з чим позивач і просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 07.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації. В установлений судом строк відповідач відзив не подав.

Ухвалою суду від 09.05.2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви та клопотання по суті спору не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 12.12.2019 року між ОСОБА_1 (лізингоодержувач) та АТ КБ «Приватбанк» (лізингодавець) укладено Договір фінансового лізингу № NKH0A-00000727, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського МНО Нікітіним Р.В. та зареєстрований у реєстрі за №1230.

Відповідно п. 2.2 договору лізингу, лізингодавець передає у платне володіння та користування предмет лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік виписку, ціна одиниці. Кількість та загальна вартість якого на момент укладення договору наведенні в статті 14 п. 14.1 цього договору, додатку №1, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних з виконанням договору, на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно з умовами договору.

Відповідно до копії додатку № 1 до договору фінансового лізингу № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року специфікація та акт приймання - передачі, предметом договору лізингу є автомобіль марки «Skoda Octavia А7 ACТIVE», 2019 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 3812120,00 грн. Дата приймання - передачі предмету лізингу 16.12.2019 року.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб марки «Skoda Octavia», 2019 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ПАТ КБ «Приват-банк».

Відповідно до п. 2.3 Договору лізингу строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу становить 60 місяців (п. 14.2 договору лізингу) та складається з періодів (місяців) лізингу, зазначених у Додатку 2 «Графік сплати лізингових платежів» до Договору лізингу та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі лізингу.

Положеннями п. 2.4 Договору лізингу встановлено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії договору лізингу. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно з умовами цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю не повертається.

Згідно до п.п. 6.2.2, 6.2.3 Договору лізингу на лізингоодержувача було покладено зобов`язання сплатити лізингодавцю платежі з відшкодування вартості предмета лізингу, відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу, а також сплатити винагороду за користування предметом лізингу відповідно до Графіку та п. 14.3 цього договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору лізингу сплата лізингоодержувачем винагороди за користування предметом лізингу здійснюється відповідно до п. 14.3. договору у складі лізингових платежів, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості предмета лізингу, виходячи з 360 днів у році.

Пунктом 14.3. Договору лізингу встановлено, що лізингові платежі включають в себе:

1) платіж з відшкодування частини вартості предмету лізингу у розмірі згідно з Додатком 2;

2) винагороду за користування предметом лізингу в розмірі 18% річних від суми залишку невідшкодованої частини вартості предмета лізингу;

3) платежі з відшкодування витрат лізингодавця, пов`язаних зі страхуванням предмету лізингу за цим договором згідно з Додатком 2.

Сплату лізингових платежів лізингоодержувач здійснює на транзитний рахунок №29094057442758 та №29091021710139 (п. 14.5. Договору лізингу).

Таким чином позивач надав суду докази, що підтверджують наявність договірних зобов`язань між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо повернення майна, набутого за договором фінансового лізингу, які регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку та Закону України «Про фінансовий лізинг», в редакції, що діяла на час укладення договору.

Відповідно положень ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст.638, ч. 1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», в редакції, що діяла на час укладення договору, визначено, що фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно - правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізинго-одержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України«Про фінансовийлізинг» відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 806 ЦК Україниза договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно ч. 1 ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень ч. 3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч. 2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняються.

Відповідно ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно положень ст. 10 Закону України«Про фінансовийлізинг» лізингодавець має право, серед іншого, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Пунктом 8.1 Договору фінансового лізингу № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року визначено, що для цілей договору подією дефолту вважається будь - яка з наступних подій, зокрема, прострочення виконання фінансових зобов`язань за Договором на 30 днів.

Відповідно до п. 8.2.1 Договору лізингу у разі настання події дефолту лізингодавець надає лізингоодержувачу письмове повідомлення про настання події дефолту та повернення предмета лізингу. У повідомленні про дефолт, окрім зазначеної інформації, лізингодавець ставить вимогу про повернення заборгованості за фактичний строк користування предметом лізингу та виконання в повному обсязці усіх інших зобов`язань за цим договором.

Відповідно до Додатку №1 до Договору лізингу, починаючи з 14.01.2020 року лізингоодержувач зобов`язаний був кожного місяця сплачувати загальний лізинговий платіж у розмірі 7228,38 грн.

Як вбачається з виписок по рахункам № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відповідач останній лізинговий платіж здійснив 31.08.2023 року не в повному розмірі, після чого лізингові платежів відповідачем не вносилися.

30.06.2023 року у зв`язку із затримкою відповідачем лізингових платежів більше ніж на один календарний місяць, позивачем було направлено лізингоодержувачу повідомлення № 91216NKH0S0SK від 24.06.2023 року про настання події дефолту. 17.07.2023 року поштове відправлення з вищевказаним повідомленням було повернуто за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п. 13.8. Договору лізингу будь-яке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, який може час від часу повідомляти в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений.

Повідомлення про настання події дефолту позивачем направлено на адресу відповідача, яка зазначена у Договорі лізингу, що підтверджується копіями повідомлення про настання події дефолту, списку згрупованих відправлень, опису вкладення до цінного листа, фіскальним чеком, а також інформацією з веб-сайту ПАТ «Укрпошта».

Крім того, п. 8.2.4 договору лізингу встановлено, що якщо протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення про дефолт, лізингоодержувач не усунув подію дефолту, лізингоодержувач зобов`язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за договором та повернути предмет лізингу, а лізингодавець має право згідно зі ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні.

08.09.2023 року в зв`язку з тим, що відповідачем не було усунуто подію дефолту, позивач направив йому повідомлення № 91216NKH0S0SK від 30.08.2023 року про розірвання Договору лізингу з 30.09.2023 року, що підтверджується копіями списку згрупованих відправлень, опису

Станом на 23.11.2023 року предмет лізингу відповідачем не повернуто, місце знаходження транспортного засобу позивачу невідоме, прострочену заборгованість за лізинговими платежами відповідач не сплатив.

За загальними правилами, встановленими ст.ст.526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання, відповідно ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Позивач, на виконання умов договору лізингу, надіслав боржнику повідомленням щодо існуючої заборгованості й необхідністю погасити вказаний борг, проте дане повідомлення відповідачем залишено без уваги та виконання.

Судом також встановлено, що відповідач належним чином ознайомлений зі змістом договору лізингу, що засвідчується його особистим підписом та його умови ним не спростовуються.

Відповідно ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин, наданих стороною позивача доказів, судом встановлено порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу та вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, що призвели до порушення прав АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 16 Закону України«Про фінансовийлізинг» сплаталізингових платежівздійснюється впорядку,встановленому договором.

Лізингові платежіможуть включати:

а)суму,яка відшкодовуєчастину вартостіпредмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість яка виникла до моменту розірвання договору фінансового лізингу, з неотриманих лізингових платежів становить: 78498,55 грн, з яких: 30885,32 грн заборгованість в рахунок компенсації вартості предмета лізингу; 47613,23 грн - заборгованість за відсотками за користування предметом лізингу.

Судом також встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, договір розірвано, оскільки позивач в односторонньому порядку відмовлявся від договору.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Банком, в обґрунтування позовних вимог, наведено обґрунтування та надано докази в підтвердження наявності підстав для витребування спірного майна у відповідача за договором фінансового лізингу, а саме через виникнення простроченої заборгованості зі сплати зобов`язань за договором лізингу, а тому слід витребувати у ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб «Skoda Octavia А7 ACТIVE», 2019 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 381212,00 грн, який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року.

Крім того, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 78498,55 грн, з яких: 30885,32 грн заборгованість в рахунок компенсації вартості предмета лізингу; 47613,23 грн - заборгованість за відсотками за користування предметом лізингу.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також відрізних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно вимог ч. 1 ст. 133 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в розмірі 5516,53 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача, оскільки позов задоволено у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товаристваКомерційний банк«Приватбанк» до ОСОБА_1 про витребуваннямайна тастягнення заборгованості - задовольнити.

1. Витребувати у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, транспортний засіб «Skoda Octavia», 2019 року випуску, номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю 381212,00 грн, який був переданий ОСОБА_1 на підставі Договору фінансового лізингу № NKH0A-00000727 від 12.12.2019 року.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 78 498,55 грн (сімдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 55 копійок), з яких: 30885,32 грн заборгованість в рахунок компенсації вартості предмета лізингу; 47613,23 грн - заборгованість за відсотками за користування предметом лізингу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банку «Приватбанк» 5516,53грн (п`ять тисяч п`ятсот шістнадцять гривень 53 копійки) сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено: 25 вересня 2024 року.

Суддя Н.П. Черенкова