Рішення № 121889479, 26.09.2024, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/166/24 Провадження № 2/613/261/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24вересня 2024року Богодухівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Герасимюк Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/166/24,пров.№ 2/613/261/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальність «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №495753 від 29 січня 2021 року в сумі 96822,70 грн., судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 17000 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимог,представник позивачапосилається нате,що 29січня 2021року між ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОНКРЕДИТ»,був укладенийДоговір про надання споживчогокредиту №495753,відповідно доякого кредитодавецьнадав позичальникугрошові коштив розмірі31250грн.,а позичальник зобов`язавсяповернути використанусуму встрок до29січня 2024року та сплатитипроценти закористування кредитнимикоштами наумовах визначенихумовами Договорукредиту.Пунктом 1.5.Договору кредитупередбачено,що відсотковаставка задоговором єфіксованою тарозмір відсотковоїставки закредитом залежитьвід періодуїї встановленнята складає:за першийдень користуваннякредитом (включно)-25%в день(9125%річних);за усінаступні днікористування кредитом,починаючи здругого дня(включно)й докінця строку наданнякредиту -85%річних. Відповіднодо п.3.1.Договору кредитунарахування процентівза Договоромздійснюється вмежах строкунадання кредиту,визначеного уп.1.4.Договору,на залишокзаборгованості закредитом,що вказанийв Графікуплатежів,виходячи зприпущення,що споживач виконаєсвої зобов`язанняна умовахта встроки,передбачені Договором. Пунктом3.2.Договору кредитувстановлено,що нарахуванняпроцентів здійснюється на фактичнукількість календарнихднів,виходячи зфактичної кількостіднів умісяці тау році. Товариствоналежним чиномвиконало своїзобов`язання заДоговором кредиту надавшипозичальнику кредитнікошти,в порядкупередбаченому умовамиДоговору кредиту.26листопада 2021року між ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»та ТОВ«Вердикт Капітал»було укладеноДоговір факторингу№ 26-11/2021,відповідно доякого ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»відступило на користь ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» правагрошової вимогидо боржниківза Договорамикредиту,у т.ч.за Договором пронадання споживчогокредиту №495753від 29січня 2021року . У своючергу,ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» відступилоправо вимогидо позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповіднодо Договорувідступлення прававимоги №10-01/2023від 10січня 2023року,в томучислі заДоговором про наданняспоживчого кредиту№ 495753від 29січня 2021року.Таким чином,ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» наділено правомгрошової вимогидо відповідача. Загальний розмірзаборгованості поповерненню кредитнихкоштів тасплаті процентівза користування кредитом,що підлягаєстягненню зпозичальника станомна 09січня 2024року,становить 96822,70грн.,з яких:заборгованість закредитом (затілом кредиту) 30123,69грн.;заборгованість завідсотками надату відступленняправа вимоги 41164,03грн.;заборгованість занарахованими відсоткамизгідно Договорукредиту 25534,98грн. Попередня сумасудових витрат,які позивачпоніс узв`язку пред`явленням даного позову та розгляду справи у суді становить 3 028,00 грн., а також 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 13 червня 2024 позовну заяву ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.

Засоби забезпечення позову не вживались.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштивими повідомленнями. Відзиву на позов не надала, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст.223ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

29 січня 2021 року між ТОВ « Слон кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір надання споживчого кредиту №495753.

Відповідно до п. 1.3. Договору , сума кредиту ( загальний розмір) складає 31250 грн.

Згідно із п. 1.4 Договору, строк кредиту 1095 днів, з кінцевим терміном повернення 29 січня 2024 року.

Також, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови .

Відповідно до паспорту споживчого кредиту від 29 січня 2021 року , ОСОБА_1 просила ТОВ « СЛОН КРЕДИТ» надати кредит в сумі 31250 грн. терміном на 1095 днів.

Пунктом 1.5.Договору кредитупередбачено,що відсотковаставка задоговором єфіксованою тарозмір відсотковоїставки закредитом залежитьвід періодуїї встановленнята складає:за першийдень користуваннякредитом (включно)-25%в день(9125%річних);за усінаступні днікористування кредитом,починаючи здругого дня(включно)й докінця строку надання кредиту - 85% річних.

Відповідно до п. 1.7 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає 127,35 % річних

Згідно з п. 1.8 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 86271,02 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 25000 грн. на користь споживача за реквізитами: НОМЕР_1 в АТ « БАНК ФОРВАРД», призначення платежу: « НОМЕР_2 , кредитний договір №495753 від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 »; у розмірі 6250 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом.

Договір про надання споживчого кредиту №495753 від 29 січня 2021 року, заява анкета від 29 січня 2021 року, паспорт споживчого кредиту та графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №495753 від 29 січня 2021 року, було укладено в письмовій формі та підписано особисто ОСОБА_1 .

Отримання відповідачемвідповідно дозазначеного вищедоговору грошовихкоштів підтверджується платіжним дорученням№4378від 29січня 2021року,яким нарахунок НОМЕР_1 в АТ« БАНКФОРВАРД»,призначення платежу:« НОМЕР_2 ,кредитний договір№495753від 29січня 2021року ОСОБА_1 »було перераховано25000грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Статтею 611ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно до змісту ст. 536 ЦК України за користування грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти та розмір процентів встановлюється договором.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

26листопада 2021року між ТОВ«СЛОН КРЕДИТ»та ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»був укладенийДоговір факторингу№ 26-11/2021,відповідно доякого ТОВ«СЛОН КЕРЕДИТ»відступило на користь ТОВ«ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» правагрошової вимогидо боржниківза Договорамикредиту,у т.ч.за Договірпро наданняспоживчого кредиту№ 495753від 29січня 2021року, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» .

У своючергу,ТОВ «ВЕРДИКТКАПІТАЛ» відступилоправо вимогидо позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповіднодо Договорувідступлення прававимоги №10-01/2023від 10січня 2023року,в томучислі заДоговір про наданняспоживчого кредиту№ 495753від 29січня 2021року, що підтверджується реєстром боржників до Договору №10-01/2023від 10січня 2023року та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 .

Враховуючи положенняст.ст.514,516ЦК України,згідно зякими донового кредиторапереходять правапервісного кредиторау зобов`язаннів обсязіі наумовах,що існувалина моментпереходу цихправ,якщо іншене встановленодоговором абозаконом,а замінакредитора узобов`язанніздійснюється беззгоди боржника,якщо іншене встановленодоговором абозаконом,позивач ТОВ«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»набуло правовимоги за Договором про надання споживчого кредиту № 495753 від 29 січня 2021 року .

Частинами 1, 3 статті 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами суд зазначає наступне.

Відповідно доч.1ст.1048ЦК Українипозикодавець маєправо наодержання відпозичальника процентіввід сумипозики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цьогоКодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у сумі 96822,70 грн.,яка станомна 09січня 2024року складаєтьсяіз: заборгованості за кредитом (за тілом кредиту) 30123,69 грн.; заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 41164,03 грн. та заборгованості за нархованими відсотками згідно договору кредиту 25534,98 грн.

Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорювалась та не спростована.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.

На підставі викладеного, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в повному обсязі, та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 495753 від 29 січня 2021 року в розмірі 96822,70 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу та судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн., сплачений при подачі позову до суду.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 17 000 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 02 січня 2023 року, був укладений Договір про надання правової допомоги №02-01/2023. До позову додано копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс»; копію заявки на надання юридичної допомоги №711 від 02 січня 2024 року, про погодження наданих правових (юридичних) послуг на суму 17 000 грн.; копію витягу з акту №3 про надання юридичної допомоги на суму 17 000 грн.

Також до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції № 0406010000 від 10 січня 2024 року, згідно якого від імені ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на рахунок отримувача АО «Лігал Ассістанс» була проведена оплата, призначення платежу: оплата згідно договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02 січня 2023 року.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2 000 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 2 000,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Рішення виноситься у межах заявлених вимог, на підставі пред`явлених доказів.

Керуючись ст.ст. 207, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст..ст. 4, 10-13, 43, 76-81, 141, 207, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»(місцезнаходженняза адресою:01133,м.Київ,вул.Мечнікова,буд.3,офіс 306,код вЄДРПОУ 44276926)заборгованість закредитним договором №495753від 29січня 2021року усумі 96822 (дев`яносто шість тисяч вісімсот двадцять дві) гривни 70 копійок, судовий збір у сумі 3 028 ( три тисячі двадцять вісім ) гривнів та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 ( дві тисячі) гривні.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 15000 гривнів відмовити.

Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом тридцяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимогст. 285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

Повний текс рішення виготовлено 26 вересня 2024 року

СУДДЯ