Постанова № 121887381, 26.09.2024, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1543/23

провадження № 3/631/73/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року селище Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, за участю секретаря судового засідання Семенко А. А., яка здійснювала фіксування судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області адміністративний матеріал, що надійшов від Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазькогорайонного судуХарківської областівід Красноградськогорайонного відділуполіції Головногоуправління Національноїполіції вХарківській областідля розглядупо сутінадійшов адміністративнийматеріал,складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 012618, складеного 07 листопада 2023 року поліцейським відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Ликовим Дмитром Вікторовичем, судом встановлено, що 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкостестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» відмовився під відеозапис на бодікамеру № 10148775768. Від керування відсторонений, подальший рух заборонений.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , будучи ознайомленим про права та обов`язки гарантовані статтею 63 Конституції України, статтями 268 та 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у присутності свого захисника адвоката Товстика Олександра Миколайовича, свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав та заперечував наявність з його боку порушень пункту 2.5 Правил дорожнього руху. Вважав протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним, оскільки у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, ОСОБА_1 зазначив, 07 листопада 2023 року він поїхав на кладовище, щоб прибрати гробниці покійних рідних, алкогольні напої не вживав. Повертаючись з кладовища додому, він побачив на узбіччі свого знайомого ОСОБА_2 , який попрохав його зупинитись та підвезти до магазину. Під час руху транспортного засобу у них виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_3 вдарив його по обличчю та коли той вийшов з автомобіля, то кинув у лобове скло каміння й додатково розбив скло з водійського боку. Як зазначив ОСОБА_1 , вийшовши на вулицю, він викликав працівників поліції та поки чекав на їх приїзд сильно розхвилювався від вчинку ОСОБА_2 й взявши з салону автомобіля горілку, трохи надпив з пляшки. Близько 18 години 20 хвилин приїхали працівники поліції, спочатку відібрали пояснення від ОСОБА_2 і лише потім у нього. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що свої пояснення він не прочитав, а лише поставив підпис. На думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 оговорив його навмисно, розповів про те, що нібито вони разом вживали алкогольні напої. Також ОСОБА_4 звернув увагу суду, що транспортним засобом він не керував, а лише знаходився біля автомобіля, про що повідомив працівників поліції, які приїхали на місце події. Правопорушник зазначив, що йому не роз`яснювались його права та обов`язки, від керування транспортним засобом він відсторонений не був.

Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що відмовився під проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки лікарня далеко знаходилась від місця його проживання, а добиратись потім додому було нічим, враховуючи встановлення комендантської години. ОСОБА_1 вважає, що не повинен був проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки транспортним засобом не керував. Також особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомив, що штраф відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 605839 від 07 листопада 2023 року за порушення пунктів 2.4 та 2.1 «г» Правил дорожнього руху, сплатив. Просив провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 адвокатТовстик ОлександрМиколайович усудовому засіданні підтримавнадані ОСОБА_1 пояснення та вказав, що обставини та суть правопорушення, викладені в протоколі серії ААБ №012618, складеного 07 листопада 2023 року, у відношенні ОСОБА_1 , не відповідають дійсним обставинам пригоди та не враховують положення Правил дорожнього руху України, оскільки водій ОСОБА_1 не використовував за призначенням транспортний засіб, тобто не курував ним у стані алкогольного сп`яніння, а лише знаходився біля свого автомобіля в момент приїзду працівників поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Адвокат наголосив, що ОСОБА_2 ввів в оману працівників поліції стосовно того, що вони разом з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої і що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пояснював, що в результаті сильного душевного хвилювання та пережитого стресу він вжив алкоголь вже після зупинки транспортного засобу.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що аналізуючи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, який був долучений до матеріалів справи, було встановлено, що даний відеозапис не доводять того, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки на даних файлах вбачається, що 07 листопада 2023 року о 18 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 перебуває на вулиці, біля автомобіля, який знаходиться на узбіччі. Також біля транспортного засобу перебуває ОСОБА_2 Руху транспортного засобу на відеозаписах не зафіксовано. Потім працівники поліції проводять опитування учасників події та відеозапис переривається. О 19 годині 18 хвилин відеозапис поновлюється та перебуваючи вже в іншому місці біля автомобіля працівників поліції ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у медичному закладі відмовляється. Таким чином, відсутність безперервної зйомки свідчить про неповноту та необ`єктивність провадження у справі. Складені працівниками поліції акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння мають суттєві розбіжності у часі та не містять підпису ОСОБА_1 .

Також захисник вказав, що ОСОБА_6 не були роз`ясненні його права та не повідомлено про те, що відносно нього буде складатися адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім цього, ОСОБА_5 звернув увагу суду, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передання транспортного засобу особі, яка має право керувати транспортним засобом, що, на думку захисника, є грубим порушенням приписів статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На переконання представника ОСОБА_1 протокол та додані до нього матеріали складені з порушенням діючого законодавства України та уповноваженою особою не доведено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у тому числі у стані алкогольного сп`яніння. Просив провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Положення частини 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративне правопорушення (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннямистатті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями283,254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушеннявстановлено, що доказами в справі проадміністративне правопорушенняє будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюютьсяпротоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих,свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладівта технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі,чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючимив автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом провилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Водночас, положеннями статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Правові тасоціальні основидорожнього рухуз метоюзахисту життята здоров`ягромадян,створення безпечнихі комфортнихумов дляучасників рухута охоронинавколишнього природногосередовища визначеніположеннями ЗаконуУкраїни від30червня 1993року №3353-ХІІ«Про дорожнійрух»,частина 1 статті 14 якого обумовлює, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожньогоруху зобов`язані,зокрема,знати інеухильно дотримувативимог цьогоЗакону,Правил дорожньогоруху таінших нормативно-правовихактів зпитань безпекидорожнього руху;створювати безпечніумови длядорожнього руху,не завдаватисвоїми діямиабо бездіяльністюшкоди підприємствам,установам,організаціям ігромадянам,тощо (частина5статті 14Закону України «Про дорожній рух»).

Приписами пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху,затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.9 «А» Правил дорожнього руху).

Відповідальність запорушення вимогпункту 2.5Правил дорожньогоруху передбаченастаттею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так,частина 1статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз вищенаведеної норми права свідчить про те, що її диспозиція містить кілька окремих складів адміністративного правопорушення, які є самостійними і відрізняються за своєю об`єктивною стороною, тобто за характером вчинених особою дій, за які цю особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Такі дії зокрема можуть виражатися у керуванні транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, або відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння.

При цьому, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103.

Частинами 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються впорядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (частини 5 та 6 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно положень пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольногосп`яніння є: запахалкоголю зпорожнини рота; порушеннякоординації рухів; порушеннямови; вираженетремтіння пальціврук; різказміна забарвленняшкірного покривуобличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 розділу І Інструкції).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявностіознак,передбачених пунктом3розділу Іцієї Інструкції,поліцейський проводитьогляд настан сп`янінняза допомогоюспеціальних технічнихзасобів,дозволених дозастосування МОЗта Держспоживстандартом.

Огляд настан сп`янінняпроводиться: поліцейськимна місцізупинки транспортногозасобу звикористанням спеціальнихтехнічних засобів,дозволених дозастосування МОЗта Держспоживстандартом(далі спеціальнітехнічні засоби);лікарем закладуохорони здоров`я(усільській місцевостіза відсутностілікаря фельдшером фельдшерсько-акушерськогопункту,який пройшовспеціальну підготовку) (пункт 6 розділу І Інструкції).

При цьому як визначено у пункті 7 розділу І Інструкції, разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Отже, у розумінні вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Відповідно до положень пунктів 2, 3, 4, 6 та 8 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейськимна місцізупинки транспортногозасобу звикористанням спеціальнихтехнічних засобів(законодавчорегульованих засобіввимірювальної техніки,які відповідаютьвимогам законодавствапро метрологіюта метрологічнудіяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Водій транспортногозасобу,що відмовивсявід проведенняогляду намісці зупинкитранспортного засобуабо висловивнезгоду зйого результатами,направляється поліцейськимдля проведенняогляду довідповідного закладуохорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 012618 від 07 листопада 2023 року, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і в порядку передбаченому чинним законодавством.

Аналізуючи зміст цього протоколу, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи»; «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення»; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав».

Незважаючи на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується сукупністю даних, що містяться в наступних належних та допустимих доказах, безпосередньо досліджених в судовому засіданні, а саме:

в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 012618, складеному 07 листопада 2023 року поліцейським відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Ликовим Д. В., у якому зафіксовано, що 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкостестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» відмовився під відеозапис на бодікамеру № 10148775768. Від керування відсторонений, подальший рух заборонений. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 , та містить його підпис. Крім того, останній своїм коротким особистим підписом підтвердив, що йому були роз`ясненні права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повідомлено про місце розгляду адміністративного матеріалу. При цьому у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 не зазначив, що з відомостями, наведеними у протоколі про адміністративне правопорушення він не згоден чи те, що транспортним засобом він не керував;

в копіях письмових пояснень ОСОБА_1 від 07 листопада 2023 року, який зазначив, що 07 листопада 2023 року близько 13 години 00 хвилин він в якості водія виїхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з дому, та поїхав на кладовище. По дорозі зустрів знайомого на ім`я ОСОБА_7 , прізвище якого він не пам`ятає, та взявши його в якості пасажира, вони разом поїхали на кладовище. На кладовищі ОСОБА_1 разом з знайомим випили по 100 грам горілки, пом`янули рідних та поїхали у справах ОСОБА_7 . Під час руху між ними виник конфлікт. Коли ОСОБА_1 зупинив автомобіль, ОСОБА_7 вийшов з нього та схопивши каміння, кинув його в лобове скло, потім рукою розбив бокове скло автомобіля. Після чого ОСОБА_1 викликав працівників поліції;

в копіях письмових пояснень ОСОБА_2 від 07 листопада 2023 року, з яких вбачається, що 07 листопада 2023 року близько 14 години 30 хвилин він йшов по вулиці Миру коли до нього під`їхав автомобіль марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Останній запропонував підвести ОСОБА_2 до магазину на що він погодився. Під`їхавши до магазину чоловіки купили 0,5 літра горілки, випили по 100 грам, сіли до автомобіля та поїхали на кладовище пом`янути своїх рідних і близьких. На кладовищі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 допили горілку, яка залишилась у пляшці, сіли до автомобіля та поїхали. По дорозі додому ОСОБА_1 почав згадувати старі образи і схопивши ніж хотів вдарити ОСОБА_2 , на що останній схопив його руку та дав йому ляпас й вискочив через задні пасажирські двері, оскільки передні не відчинялись. ОСОБА_1 хотів залишити місце події, але ОСОБА_2 його зупинив, розбивши лобове скло транспортного засобу. Після чого ОСОБА_1 зупинив автомобіль та зачинився в ньому, тоді ОСОБА_2 розбив йому бокове скло водійських дверей, щоб він не зміг нікуди поїхати. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля і викликав працівників поліції. Поки вони чекала на приїзд працівників поліції, ОСОБА_1 неодноразово намагався поїхати з місця події, але ОСОБА_2 йому перешкоджав;

в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що є додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 10 розділу ІІ), складеним інспектором відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 07 листопада 2023 року, відповідно до якого у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820» АRLH-0150 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився;

в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу ІІ)), який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 012618, з кого убачається, що 07 листопада 2023 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами виявлених ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна річ, нестійка хода, направлявся для медичного огляду до Комунального некомерційного підприємства «Красноградська центральна районна лікарня», від огляду відмовився.

Також зматеріалів справиустановлено, що 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі (не пред`явив) поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив пункт 2.4 пункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, за що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 605839 від 07 листопада 2023 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладання адміністративного стягнення у виді штрафу. Даний факт у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувався та останній пояснив, що дана обставина дійсно мала місце, штраф був сплачений у повному обсязі, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку оскаржена не була, а отже вказані обставини підтверджують факт керування останнім відповідним транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Крім того, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи № Х700000_00000020231107182023_0045, № Х700000_00000020231107191801_0051, що долучені до матеріалів справи, на яких зафіксовано перебіг подій, що мали місце 07 листопада 2023 року, а саме: пояснення ОСОБА_2 , який підтвердив факт сумісного розпивання з ОСОБА_1 алкогольних напоїв та факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Також на вищевказаному відеозаписі містяться пояснення ОСОБА_1 , який підтвердив факт вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_2 та керування транспортним засобом після розпивання алкоголю. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомого газоаналізатора «Drager Аlcotest» або у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» ОСОБА_1 відмовився, після чого йому були роз`ясненні наслідки такої відмови у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також із досліджених відеозаписів вбачається наявність у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп`яніння. При цьому із відеозаписів не вбачається, що останній повідомляв працівникам поліції про те, що алкогольні напої вживав поки чекав на їх приїзд.

Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчиненого адміністративного правопорушення та збирання доказів, судом не встановлено.

Як вже зазначалось вище, з відомостями зафіксованими працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі, та не заперечував факту керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством України порядку. Будь-яких заперечень, пояснень чи зауважень щодо складеного протоколу, порушення його прав працівниками поліції жодним чином не вказав.

При цьому, судом не встановлено обставин, якими б стверджувалося, що вказаний підпис у протоколі та письмових поясненнях ОСОБА_1 ставив під тиском працівників поліції.

Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що цей протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.

Також, матеріали справи не містять відомостей про те, що стороною захисту подавалася заява у порядку, передбаченим чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов`язків при складанні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як й не надано доказів того, що ОСОБА_1 або його захисник звертались до суду в порядку, передбаченому нормами Кодексу адміністративного судочинства України,щодо оскарження дій або бездіяльності відповідних посадових осібпрацівників поліції. А тому доводи про те, що працівники поліції під час складення протоколу та інших матеріалів справи порушили вимоги чинного законодавства є необґрунтованими та суд ставиться до них критично.

В цілому протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог статтей 254 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Також, з огляду на те, що подія була зафіксована поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозапис було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що проведення огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, у тому числі статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що досліджені у судовому засіданні відеозаписи є об`єктивними доказами, оскільки містить у собі фактичні дані, а саме пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 які вказують на те, що останній все ж таки після вживання алкогольних напоїв керував транспортним засобом, мав ознаки алкогольного сп`яніння та на вимогу працівника поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовився від проходження такого огляду.

Надаючи оцінку показам свідка, як доказу, суд враховує той факт, що ОСОБА_2 надавав пояснення щодо фактів, які сприймав особисто. Крім того, ці показання свідка у повній мірі кореспондуються між собою щодо перебігу подій. З огляду на що, суд сприймає ці покази як належні та допустимі.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 29 квітня 2020 року по справі з єдиним унікальним № 161/5372/17 вказав, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Обставини, які підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

В цілому, протокол про адміністративне правопорушення не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, порушень вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.

Твердження ОСОБА_1 стосовно того, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а вживав алкогольні напої вже після того, як зупинив автомобіль, чекаючи приїзду працівників поліції, суд не приймає, оскільки достовірних на переконливих доказів на підтвердження вказаного факту стороною захисту надано не було. Крім того, ОСОБА_1 особисто надав письмові пояснення, відповідно до яких підтвердив факт керування ним транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв. Аналогічні пояснення були надані й ОСОБА_2 , який також підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом після розпивання алкогольних напої, що не заперечував і сам правопорушник.

Крім того, як вже неодноразово зазначалось вище, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у графі для надання пояснень, ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту, зокрема не висловив заперечень відносно того, що він керував автомобілем та не посилався на те, що транспортний засіб стояв припаркований та він вживав алкоголь після зупинки транспортного засобу.

Таким чином, суддя критично оцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника стосовно того, що алкогольні напої водій вживав вже після зупинки транспортного засобу, а отже їх слід розцінювати як спробу уникнути відповідальності за скоєне.

Не заслуговують на увагу й доводи сторони захисту, як на підставу для невідповідності матеріалів справи про адміністративне правопорушення діючому законодавству, стосовно того, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`ясненні його права, передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до приписів частини 4 статті 256 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. У протоколі є відповідна відмітка та особистий короткий підпис ОСОБА_1 про те, що йому було роз`яснено його права і обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, у своїх письмових пояснення ОСОБА_1 коротким особистим підписом також підтвердив, що зі статтями 10, 59, 63 Конституції України він ознайомлений.

Що стосується посилання сторони захисту відносно того, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на проходження медичного огляду водієм ОСОБА_1 підписані не були, слід зазначити наступне.

Відповідно пункту10Розділу ІІ«Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказомМіністерства внутрішніхсправ України,Міністерства охорониздоров`яУкраїни №1452/735від 09листопада 2015року,результати оглядуна стансп`яніння водіятранспортного засобу,проведеного поліцейським,зазначаються вакті оглядуна станалкогольного сп`янінняз використаннямспеціальних технічнихзасобів (додаток2)(далі актогляду).У випадкуустановлення станусп`яніння результатиогляду,проведеного поліцейським,зазначаються упротоколі проадміністративне правопорушення,до якогодолучається актогляду. Актогляду складаєтьсяу двохпримірниках,один зяких вручаєтьсяводію,а другийзалишається уполіцейського та/абодолучається допротоколу проадміністративне правопорушенняу разівстановлення станусп`яніння.Тобто, акт огляду складається поліцейським у випадку проведення огляду на стан сп`яніння та до вказаного акту заносяться результати огляду. Враховуючи те, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, працівники поліції взагалі могли не складати відповідний акт.

Крім того, у відповідності зпунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також проведення такого огляду», а також «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, направлення надається водієві для проходження огляду в закладі охорони здоров`я, коли водій відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, в той час ОСОБА_1 відповідно до матеріалів справи взагалі відмовився від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів сторони захисту про наявність розбіжностей у часі під час складання адміністративних матеріалів, зафіксованих на бодікамеру працівника поліції та зазначенні часу у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 012618 від 07 листопада 2023 року та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів й направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, суд зазначає, що дійсно вищевказані розбіжності мають місце, але правопорушником у встановленому законом порядку вищевказаний факт оскаржено не було. Вищенаведені обставини не спростовують того факту, що водій ОСОБА_1 маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння від проходження відповідного огляду відмовився. Крім того, надані до матеріалів справи докази у своїй сукупності дають повне уявлення, що ці події дійсно мали місце 07 листопада 2023 року.

Будь-яких підстав уважати, що відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, є змонтовані з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає та стороною захисту не доведено, ознак фальсифікації вказані записи не містять. До того ж, на відеозаписах чітко зафіксовані обставини справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме: підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також роз`яснення поліцейським наслідку такої відмови.

Також не заслуговують на увагу посилання сторони захисту як на підставу для закриття провадження у справі те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що водія все ж таки було відсторонено, подальший рух заборонено. З цим фактом ОСОБА_1 був ознайомлений та погодився, поставивши власноручно свій підпис у протоколі. При цьому, дане зауваження сторони захисту ніяким чином не спростовує факту наявності в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності.

Натомість, саме відмова від проходження огляду водія є процесуально визначальним фактом у цій справі, адже адміністративна відповідальність, встановлена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, настає в цьому випадку, саме за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в спеціалізованому медичному закладі, що знайшло своє підтвердження у відомостях відеозаписів та у письмових пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що, в свою чергу, вказує на наявність ознак складу цього правопорушення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, § 23).

При розгляді даної справи суд також приймає до уваги, що адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Суддя також вважає за необхідне зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» року («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» № 15809/02 і 25624/02) від 29 червня 2007, яке з урахуванням положень статей 8 та 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує таке.

Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер його вчинення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддею не вбачається. Майнової шкоди проступком не заподіяно.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суддя зазначає наступне.

Адміністративна відповідальність має подвійну мету захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.

Перша репресивно-каральна («штрафна») полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.

Друга функція запобіжно-виховна тісно пов`язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.

Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.

Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів в межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративнеправопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідноз частиною 1 та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 3460-IX від 09 листопада 2023 року «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 34, 35, частиною 6 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 245, 246, 249 252, частиною 1 статті 255, статтями 256, 266, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) електронне адміністрування податку) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк ОДИН рік.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі, що буде складатиме 34000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набираєзаконної сили після закінчення строку оскарження,а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя: Т. М. Трояновська