Постанова № 121882708, 26.09.2024, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/3522/24

Провадження № 3/552/1360/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2024 суддя Київського районного суду м. Полтави Калько О.С. розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ст. 130 ч.1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2024 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210700-20 д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Зіньківська,8 в м. Полтава, рухаючись заднім ходом не переконався, що це не створить небезпеки та перешкоди іншим учасникам руху та здійснив зіткнення з автомобілем MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що рухався по пр. Заячий в напрямку вул. Зіньківська. В наслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, 27.05.2024 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210700-20 д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Зіньківська,8 в м. Полтава перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на відеофіксацію.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимогу п.п. 10.9, п.п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у чиненні правопорушення не визнав, зазначивши, що 27.05.2024 приїхав на парковочний майданчик та залишив автомобіль, в подальшому він зі своїм знайомим ОСОБА_3 дійсно вживали алкогольні напої, оскільки в подальшому керувати автомобілем не збирався. Коли вони підійшли до автомобіля щоб залишити речі та стояли біля нього нахилившись, автомобіль раптово покотився та відбулося зіткнення з автомобілем, що рухався по проїзній частині. Відмовився від огляду на стан сп`яніння, оскільки автомобілем не керував та дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Павленко О.А. провадження по справі просив закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Допитаний за клопотанням сторони захисту в судовому свідок ОСОБА_3 підтвердив, що вони вживали з ОСОБА_1 алкогольні напої після того, як автомобіль було припарковано, останній самовільно покотися, коли вони перебували поруч з автомобілем.

Допитана в судовому засіданні, за клопотанням сторони захисту, свідок ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_1 на своєму автомобілі 27.05.2024 підвозив її та був тверезий, однак свідком подальших подій цього дня, зазначених в протоколах, вона не була.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з його автомобілем здійснив зіткнення автомобіль ВАЗ, який виїхав з парковочного місця, із-за керма зазначеного автомобіля вийшов чоловік з явними ознаками алкогольного сп`яніння, з пасажирського місця зазначеного автомобіля вийшов інший чоловік, який відразу попрямував у невідомому напрямку. Водій ОСОБА_1 відразу запропонував йому не викликати працівників поліції та скласти «європротокол» та пропонував відшкодування збитків, але оскільки останній перебував у стані алкогольного сп`яніння, він викликав працівників поліції. Зазначив, що також це може підтвердити і його дружина. Чи був у автомобіля ВАЗ заведений двигун під час зіткнення він не пам`ятає.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходжу з матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 629901 від 27.05.2024, згідно якого останній від надання пояснень відмовився ( а.с.1 т. 1), протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 629902 від 27.05.2024, згідно якого ОСОБА_1 зазначив, що автомобілем не керував ( а.с.1, т. 2), схему місця ДТП (а.с.3 т. 1) письмового пояснення свідка ОСОБА_5 , який зазначив, що з автомобіля, що здійснив зіткнення, з водійського сидіння, вийшов чоловік з ознаками алкогольного сп`яніння (а.с.3 т.2), письмові пояснення свідка ОСОБА_6 , яка також підтвердила, що водій автомобіля ВАЗ перебував в салоні під час зіткнення ( а.с.4 т.2), направлення ( а.с.5 т. 2), матеріалів відеофіксації пригоди, з яких вбачається, що ОСОБА_1 факт керування автомобілем заперечував, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився ( а.с.6 ), та пояснень наданих під час розгляду справи.

Таким чином, враховуючи досліджені докази та пояснення надані під час розгляду справи, вважаю, що ОСОБА_1 дійсно вчинив інкриміновані йому адміністративні правопорушення, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому суд критично ставиться до показань ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , оскільки останні не підтверджуються іншими зібраними доказами по справі та їх слід розцінювати як такі, що надані з метою уникнення від відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, ступеню вини, особи порушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Крім того, відповідно до п.5 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір»з ОСОБА_1 справляється судовийзбір заставкою 0,2розміру мінімальногопрожиткового мінімумудля працездатнихосіб, що становить 605 грн. 60 коп.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, то враховуючи що на момент розгляду справи строки передбачені ст. 38 КУпАП закінчили, провадження по справі в цій частині підлягає закриттю на підставі ст. 247 п.7 КУпАП

Керуючись ст.ст. 40-1, 247, 283, 284, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. на користь Державної судової адміністрації України ( код ЄДРПОУ 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5).

Строк позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислюється з дня набрання постановою законної сили.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя О.С. Калько