Рішення № 12187853, 13.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/25813.10.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

провідшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 25 609 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача Галай О.О. (довіреність № 20/2010 від 05.10.2010); від відповідача Шлапак Є.В. (довіреність № б/н від 17.09.2010);

від третьої особи не зявився. СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2010 року Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Укрнафтатранс»(далі позивач або СК «Укрнафтатранс») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення в порядку регресу з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі відповідач або СК «Оранта») 25609 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СК «Укрнафтатранс»на підставі договору № 0401-1140 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 08.09.2008 (далі Договір добровільного страхування), внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля CR-V», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль CR-V»), ОСОБА_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги, у межах фактичних витрат, до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 водія автомобіля «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі автомобіль «ВАЗ»), цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю зазначеного автомобіля, була застрахована в СК «Оранта», згідно з полісом № ВА/8726671 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.01.2008 (далі Поліс № ВА/8726671), то обовязок з відшкодування збитків покладається на СК «Оранта».

Відповідач позов не визнав, зазначивши при цьому, що наданий позивачем висновок спеціаліста, яким визначається матеріальна шкода завдана автомобілю, не може бути належним доказом, оскільки складений некісно, і до нього не додано належним чином завірені копії посвідчення та кваліфікаційного свідоцтва на особу, яка проводила експертизу. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту проведення ремонтних робіт, а також до відповідача не зверталися учасники ДТП про виплату страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 16.06.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Пивовара Віктора Володимировича, призначено у справі № 34/258 автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (КНДІСЕ). Провадження у справі №34/258 було зупинено до одержання результатів експертизи.

27.09.2010 матеріали справи №34/258 були повернуті до Господарського суду м. Києва від КНДІСЕ, разом з висновком судової автотоварознавчої експертизи за №5772/10/18, складеним 21.09.2010.

Ухвалою від 28.09.2010 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначчено на 13.10.2010.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а представник відповідача заперечень щодо визначеної судовим експертом суми збитків не висунув.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки Білоцерківського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області № 725 від 23.01.2009 та постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 04.02.2009 у адміністративній справі № 3-70/09, 11.01.2009 об 11 год. в м. Біла Церква по бул. Князя Володимира була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ВАЗ», яким керував ОСОБА_1 із автомобілем CR-V», яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог пункту 16.13 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області № 725 від 23.01.2009 та постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 04.02.2009. Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль CR-V».

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору добровільного страхування, укладеного між СК «Укрнафтатранс»та ОСОБА_2.

За вищезазначеним договором страхування та страховим актом № 0401 1140/021 від 19.02.2009, позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль CR-V»у сумі 25 609 грн. Факт виплати зазначених коштів гр. ОСОБА_2 підтверджується видатковими касовими ордерами № 50 від 19.02.2009 на суму 14000 грн. та № 73 від 12.03.2009 на суму 11609 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 25 609 грн.грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області № 725 від 23.01.2009, транспортний засіб автомобіль «ВАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю nda CR-V»належить ОСОБА_3. Проте, цим автомобілем під час ДТП керував ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ» встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»ОСОБА_1 була застрахований у відповідача на підставі Полісу № ВА/8726671, відповідно до якого СК «Оранта»взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «ВАЗ», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом № ВА/8726671) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35000 грн., франшиза 0 грн. (пункт 2 Договору), строк дії до 15.01.2009.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

20.07.2009 позивачем, на підставі вищевказаних норм, було подано до відповідача заяву (претензію) № 295 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВА/8726671 в сумі 24 990 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи визначені у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У матеріалах справи містяться докази надіслання вказаної заяви (претензії) разом з додатками відповідачу та докази їх отримання останнім 27.07.2009 (засвідчені копії поштового опису, фіскального чеку, повідомлення про вручення поштового відправлення за № 7518501).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відтак, останнім днем на виплату відповідачем страхового відшкодування було 27.08.2009.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до висновку № 5772/10/18 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 21.09.2010, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкоджено го внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.01.2009 автомобіля CR-V»складає 24 252,58 грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог у частині стягнення 24 252,58 грн., позаяк зазначена сума страхового відшкодування підлягає до виплати СК «Оранта»відповідно до Полісу № ВА/8726671. Тому, позов підлягає задоволенню саме у цій частині заявленої вимоги. У решті суми суд підстав для задоволення позову не вбачає.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Укрнафтатранс»(01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 5-А, ідентифікаційний код 30373178) 24252 (двадцять чотири тисячі двісті пятдесят дві) грн. 58 коп. заборгованості з відшкодування збитків, а також 242 (двісті сорок дві) грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита та 223 (двісті двадцять три) грн. 49 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 22.10.2010