Рішення № 121878185, 13.09.2024, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 189/775/24

Провадження № 2/237/606/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.24 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Ліпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про стягнення матеріальної шкоди за договором позики.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2023року позивачнадала вборг відповідачу400000грн,прощо свідчитьписьмова розписка,згідно зякою відповідачзобов`язавсяповернути вказані кошти та відсотки в сумі 400000грндо01.09.2023 року.Однак насьогодні відповідачгрошові коштипозивачу не повертає та ухиляється від добровільного виконання взятих на себе зобов`язань. У зв`язку з чим позивач звернулась до суду.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.

01.09.2013 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 400000 грн. Грошові кошти брала у борг терміном на десять років, зобов`язувалась повернути також і відсотки в сумі 400000грндо01.09.2023 року. Написана та підписана розписка власноруч.

Відповідно достатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другоюстатті 1047 ЦК Українина підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК Українивизначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Крім того, частиною першоюстатті 1049 ЦК Українивстановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

Вирішуючи справу суд враховує, що позивач на підтвердження своїх вимог надав розписку, складену відповідачем про те, що він отримав в борг грошові кошти та зобов`язався їх повернути у визначений строк та договір позики із заставним забезпеченням, укладений між сторонами, відповідно до якого відповідач отримав в борг грошові кошти та зобов`язався їх повернути у визначений строк.

Оскільки сторони дійшли обопільної згоди про те, що такі кошти будуть перебувати у користуванні відповідача певний час і визначили строки повернення грошей про що склали відповідну розписку та договір, зазначене підтверджує факти укладення договорів позики між ними та їх умови.

Таким чином, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кошти, які мають виконуватись належним чином у встановлений строк, відповідно до умов договорів та вимог ЦК України.

Як вбачається з пояснень позивача у визначений в розписці строк відповідач позику в повному обсязі не повернув, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки має II групу інвалідності.

Відповідно до ч. 9ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи, що позивач має статус II групу інвалідності, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , суд може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаютьсяу разі задоволення позову на відповідача. Тому, у зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. 23, 202, 207, 526, 530, 533, 610, 1049, ЦК України, ст. ст. 4, 6, 10, 12, 19, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення матеріальноїшкоди задоговором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень в рахунок погашення заборгованості за договором позики.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідачапротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 13.09.24 року