Рішення № 121878122, 26.09.2024, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 335/7040/24

Номер провадження2/220/231/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Черняєвої С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Українська страхова компанія» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15017,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Кредитною спілкою «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8627с від 06.12.2012 р. На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а відповідач отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 20000,00 грн., строком на 24 місяців, з 06.12.2012 року по 06.12.2014 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних. Між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» укладено договір добровільного страхування кредитів №1 від 03.01.2013 р. У відповідності з Додатком № 1 до договору добровільного страхування кредитів № 1 від 03.01.2013 р., кредитний договір №8627с від 06.12.2012 р. укладений між КС «Українська кредитна спілка» та відповідачем, віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 43500,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. Позивачем на підставі заяви №2255 від 17.12.2021 р. та доданих до неї документів, складено страховий акт №1183кр від 20.12.2021 р. та відповідно 20.12.2021 здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 15017,96 грн. Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору обов`язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, у зв`язку з чим, просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Українська страхова компанія» суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15017,96 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн.

Також позивач зазначає, що 01.02.2022 року із зазначеним позовом він звертався до Куйбишевського районного суду Запорізької області. Справі присвоєно єдиний унікальний номер №319/101/22. Ухвалою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 18.02.2022 р. відкрито провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду.

На сайті Куйбишевського районного суду Запорізької області зазначено, що відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 р. №49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Станом на день складання даної заяви, на сайті Судової влади України відсутня інформація щодо прийняття справи №319/101/22 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

Згідно з ст.488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Тому відповідно до частини 5 ст. 492 ЦПК України позивач звертається з новим позовом в установленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.07.2024 р. справа передана на розгляд за територіальною юрисдикцією до Великоновосілківського районного суду Донецької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 р. справа передана в провадження судді Якішиної О.М.

Ухвалою суду від 16.08.2024 року провадження у справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.09.2024 р. вирішено провести заочний розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений судом належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, оскільки місце реєстрації відповідача є тимчасово окупованою територією, а місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи є зоною активних бойових дій. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим справу розглянути без участі відповідача, провівши заочний розгляд справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 06.12.2012 року між ПАТ «Українська кредитна спілка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8627с від 06.12.2012 р. На виконання умов вказаного кредитного договору КС «Українська кредитна спілка» надала, а ОСОБА_1 отримав у тимчасове користування грошові кошти у безготівковій формі з дотриманням вимоги їх повернення та сплати процентів у визначені договором строки, у розмірі 20000,00 грн., строком на 24 місяців, з 06.12.2012 року по 06.12.2014 року включно зі сплатою процентів у розмірі 28,8% річних (а.с.39-40)

Перерахування визначених кредитним договором №8627с від 06.12.2012 р. суми грошових коштів на банківський рахунок відповідача підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №15993 від 06.12.2012 з відміткою банку про проведення платежу (а.с.42).

З метою страхування кредитних ризиків, між ПАТ «Українська страхова компанія» та КС «Українська кредитна спілка» було укладено договір добровільного страхування кредитів №1 від 03.01.2013 року, предметом якого є майнові інтереси КС «Українська кредитна спілка», що не суперечать закону, пов`язані із матеріальними збитками, які завдані останній внаслідок повного або часткового неповернення позичальником суми кредиту (позики) та (або) відсотків за користування кредитом у встановлені терміни у відповідності до кредитних договорів (а.с.48-51)

Згідно з п.1.3 Договору добровільного страхування, ПАТ «Українська страхова компанія» здійснює страхування кредитного ризику за Кредитними договорами, укладеними між позичальниками та КС «Українська кредитна спілка», згідно з Реєстром наданих за звітний період кредитів, що укладені в межах Договору про співробітництво між КС «Українська кредитна спілка» та позивачем.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору добровільного страхування кредитів № 1 від 03.01.2013 кредитний договір №8627с від 06.12.2012 р., укладений між КС «Українська кредитна спілка» та відповідачем, віднесено до переліку договорів, страхові ризики за якими застраховано позивачем на загальну суму 43500,00 грн.

Пунктом 2.1 Договору добровільного страхування кредитів встановлено, що страховим випадком за цим договором по відношенню до конкретного кредитного договору, що внесений до реєстру наданих кредитів, є факт збитків кредитора внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань перед кредитором по поверненню кредиту в строки та в порядку, передбачених укладеним між ними кредитним договором, внаслідок будь-яких подій.

Відповідальність страховика за страховим випадком виникає у разі, якщо кредитор не одержав суми трьох будь-яких послідовних платежів, передбачених кредитним договором протягом 10 днів після настання строку сплати третього платежу (п.п.2.1.1).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, передбачені кредитним договором щомісячні платежі не сплачував. У зв`язку з цим, Кредитна спілка «Українська кредитна спілка» 17.12.2021 року звернулася до ПАТ «Українська страхова компанія» із заявою за №2255 про виплату страхового відшкодування у сумі 15017,96 грн. (а.с.54).

Відповідно до ч. 1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У частині 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

У справі, що розглядається, спір виник між страховою компанією та фізичною особою щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Згідно зі ст. ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є нормист. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Позивачем на підставі заяви КС «Українська кредитна спілка» №2255 від 17.12.2021 р. та доданих до неї документів, на виконання своїх обов`язків по договору добровільного страхування кредитів складено страховий акт №1183кр від 20.12.2021 (а.с.56), та було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 15017,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2614 від 20.12.2021 (а.с.57).

Відповідно до п.5.7 Договору добровільного страхування кредитів, до ПАТ «Українська страхова компанія», яке виплатило страхове відшкодування за цим договором, переходить в межах виплаченого страхового відшкодування право вимоги, яке КС «Українська кредитна спілка» має до позичальника згідно з умовами кредитного договору.

Згідно із п.5.8 вказаних Договорів, після отримання страхового відшкодування, КС «Українська кредитна спілка» за вимогою ПАТ «Українська страхова компанія» надає йому документи для можливості реалізації права вимоги, яке останній має до позичальника згідно з умовами кредитного договору, та подальшого провадження судових дій, зокрема довідку про сплачене ПАТ «Українська страхова компанія» страхове відшкодування.

Оскільки ПАТ «Українська страхова компанія» виконала покладені на неї законом та умовами Договору добровільного страхування кредитів № 1 від 03.01.2013 р. обов`язки, до ПАТ «Українська страхова компанія» перейшло право вимоги на стягнення з відповідача матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування у розмірі 15017,96 грн.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія» (страховик) виплатило страхувальнику страхове відшкодування та звернулося до ОСОБА_1 з вимогою про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.

З урахуванням положень ст.993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія», виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування КС «Українська кредитна спілка», отримало від останнього права кредитора до ОСОБА_1

КС «Українська кредитна спілка» реалізувало своє право кредитора шляхом пред`явлення вимоги до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія», оскільки за договором страхування (Закону України «Про страхування») останнє надало згоду на прийняття обов`язку сторони боржника у деліктному зобов`язанні, якщо воно виникне.

Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов`язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв`язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове - пов`язане саме з регресною вимогою.

Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.

Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов`язання, що тягне за собою припинення обов`язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст.991 ЦК), але не навпаки.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором (ст.988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов`язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов`язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов`язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов`язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є суброгацією.

Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Тобто страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, й строк такої вимоги почав спливати з моменту заподіяння шкоди. У зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності.

Вирішуючи спір у даній справі, суд дійшов висновку, про наявність порушеного права позивача, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Таким чином, оскільки ПАТ «Українська страхова компанія», виконавши свої зобов`язання за договорами страхування та здійснивши виплату страхового відшкодування, не отримало повного фактичного відшкодування цієї суми від відповідача ОСОБА_1 , як особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 15017,96 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 612, 979, 980, 993, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (м.Святогірськ, вул.Незалежності, буд. 35 кв. 7 Донецька область, код ЄДРПОУ 20346864) матеріальну шкоду за виплачене страхове відшкодування в розмірі 15017 (п`ятнадцять тисяч сімнадцять) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» (м.Святогірськ, вул.Незалежності, буд. 35 кв. 7 Донецька область, код ЄДРПОУ 20346864)

судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Суддя О.М. Якішина