Рішення № 12187639, 08.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/36808.10.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»

ДоВідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

Простягнення 11696,52 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шупик О.А. дов. № 266 від 12.03.2010 року;

від відповідача: Великородний А.О. дов. № 858-1/14 від 13.03.2010 року;

від третьої особи: не зявився;

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»про стягнення 11696,52 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 25.08.2010 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 13.09.2010 року.

В судовому засіданні 13.09.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 13.09.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 13.09.2010 року представник третьої особи не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника третьої особи, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 13.09.2010 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2010 року.

В судовому засіданні 08.10.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.10.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 08.10.2010 року представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.10.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2010 року о 9-10 год. на 20 км. 150 м. автодороги Т-08-03 «Запоріжжя - Маріуполь», за участю автомобіля Nissan X Trail, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є водій та за участю автомобіля Daewoo Lanos, під керуванням ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5 сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 8588735 та постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2010 року у адміністративній справі № 3-1111/2010, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2010 року у адміністративній справі № 3-1111/2010 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України, пунктів 12.1, 13.1 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору страхування (страховий сертифікат) № 009029/0431/0000029 від 20.11.2009 року страховиком автомобіля Nissan X Trail є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Кредо Класик», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка».

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля Nissan X Trail держ. номер НОМЕР_1 № 396 від 26 березня 2010 року матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Nissan X Trail становить 14769,63 грн., згідно ремонтної калькуляції № 396 від 26.03.2010 року, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Nissan X Trail, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4 становить 14685,63 грн.

Відповідно до Договору страхування (страховий сертифікат) № 009029/0431/0000029 від 20.11.2009 року розмір безумовної франшизи за завданий збиток складає 0,5% від розміру страхової суми (180680,00 грн.)

Як вбачається з страхового акту № 40700 від 21.05.2010 року загальний розмір страхового відшкодування становить 12094,02 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 7 972,93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 008214 від 13.05.2010 року, решта ж грошових коштів в сумі 4121,09 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення не сплаченої частини страхового платежу, що засвідчується наказом № 7162 від 12.05.2010 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля Daewoo Lanos була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», згідно полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1110045.

У звязку з цим, позивач 01.07.2010 року направив на адресу відповідача заяву № 1047 з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу до якої додав весь пакет необхідних документів, що була вручена уповноваженому представнику відповідача 01.07.02010 року, що підтверджується відміткою на вимозі.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 Полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1110045 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 510,00 грн.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 11584,02 грн. (12094,02 грн. грн. 510,00 грн.)

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Позивач керуючись пунктом 2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 01.08.2010 року по 09.08.2010 року.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням пункту 2 статті 37 вищезазначеного Закону та прострочення сплати страхового відшкодування, господарський суд приходить до висновку,що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 92,35 грн., перерахунок якої здійснено за період з 01.08.2010 року по 19.08.2010 року, оскільки позивач звернуся з позовом 20.08.2010 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14-В; фактична адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 11 584 (одинадцять тисяч пятсот вісімдесят чотири) грн. 02 коп. основного боргу, 92 (девяносто дві) грн. 35 коп. пені, 116 (сто шістнадцять) грн. 76 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

22.10.2010 року