Ухвала суду № 121872640, 24.09.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

24 вересня 2024 року Справа № 580/2040/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшла заява ОСОБА_2 (далі заявник), в якій він просить:

- визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 580/2040/24:

щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2022 з обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб;

щодо не виплати різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2022 по теперішній час;

щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку пенсії з травня 2024 року по липень 2024 року зі зменшенням відсоткового значення розміру пенсії з 90% до 70%;

щодо ненарахування та невиплати за період з травня 2024 року по липень 2024 року доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021.

- постановити окрему ухвалу про усунення причин та умов, що сприяли невиконанню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області рішення від 03 квітня 2024 року у справі №580/2040/24 і у 10-ти денний термін часу набуття законної сили ухвали зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати відповідь до суду про виконання судового рішення та доказів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 580/2040/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії. Однак, позивачу знов обмежено максимальний розмір пенсії, зменшено відсотковий розмір та не виплачується нарахована різниця перерахованої пенсії.

На підставі ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вирішив здійснити розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву та оцінивши доводи, суд встановив таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.07.2021 у розмірі 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб із урахуванням усіх визначених законодавством України доплат до неї (підвищень, надбавок, індексації) та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період.

Відповідно розрахунку пенсії позивача від 01.03.2022 підсумок пенсії з надбавками становить 20912,93 грн. Однак, сума до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн.

Крім того, згідно з протоколом перерахунку пенсії з 10.05.2024, відсотковий розмір пенсії позивача становить 70% сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись із таким обмеженням пенсії до виплати, позивач звернувся в суд із заявою щодо визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду.

Суд врахував, що вказане питання врегульовано нормами ст.383 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує законні права та інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

На підставі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Конституційний Суд України у абз.3 резолютивної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Як установлено судом, відповідно розрахунку пенсії позивача від 01.03.2022 підсумок пенсії з надбавками становить 20912,93 грн. Однак, сума до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 19340,00 грн.

Крім того, згідно з протоколом перерахунку пенсії з 10.05.2024, відсотковий розмір пенсії позивача становить 70% сум грошового забезпечення.

Отже, виплата пенсії з 01.03.2022 з обмеженням максимального розміру пенсії та з 10.05.2024, у розмірі 70% сум грошового забезпечення суперечить рішенню Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24, яким зобов`язано орган пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 у розмірі 90% сум грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб.

Таким чином, з огляду на правовий статус Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, як суб`єкта владних повноважень по відношенню до позивача, як громадянина України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч рішенню суду, яке набрало законної сили, протиправно визначено до виплати пенсію після перерахунку з обмеженням максимального розміру.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Ч.1 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до ч.5 ст.249 КАС України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Тому суд вирішив направити Пенсійному фонду України, окрему ухвалу для вчинення дій з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24 в частині виплати позивачу пенсії з 01.03.2022 з обмеженням максимального розміру пенсії та з 10.05.2024, у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

Щодо вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2022 по теперішній час, суд зазначає, таке.

Суд встановив, що на виконання вказаного вище рішення суду у справі №580/2040/24 позивачу здійснено перерахунок пенсії та нараховано доплату в сумі 36447,02 грн., яка буде виплачена за наявності бюджетного асигнування.

Стосовно виплати позивачу нарахованої доплати у вказаному розмірі, суд зазначає таке.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до статті 8 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій за рішенням суду здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання відповідача встановленого порядку виконання судового рішення, рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним, оскільки жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, що обов`язкова для врахування судом першої інстанції відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаному рішенні врахував, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме:

- встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення;

- аналізувати акти законодавства;

- враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства;

- встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи.

Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на наведені висновки Верховного Суду, приписи викладених вище положень законодавства України, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності підстав для застосування до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заходів процесуального примусу за невиконання рішення суду, оскільки суб`єктом владних повноважень, як установлено вище, вчинено усі залежні від нього заходи для виконання рішення суду, зокрема, здійснено перерахунок пенсії та включено суму заборгованості у Реєстр судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Стосовно вимоги визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати за період з травня 2024 року по липень 2024 року доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021, суд зазначає, що питання нарахування та виплати вказаної надбавки не було предметом розгляду справи №580/2040/24.

Відтак, відсутні підстави визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати за період з травня 2024 року по липень 2024 року доплати до пенсії в розмірі 2000 грн.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Тому заява позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24 в порядку ст.383 КАС України підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.132-142, 249, 252, 241-246, 255, 295, 371, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 від 13.09.2024 (вх. від 18.09.2024 №44376/24) щодо визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24 в частині виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2022 з обмеженням максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб та з 10.05.2024 у розмірі 70% сум грошового забезпечення.

Направити Пенсійному фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.9, код ЄДРПОУ 00035323) окрему ухвалу для вчинення дій з виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №580/2040/24.

Зобов`язати Пенсійний фонд України повідомити Черкаський окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів протягом одного місяця після надходження цієї ухвали.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

2. Копію ухвали направити учасникам справи та Пенсійному фонду України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ