Рішення № 121872050, 24.09.2024, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 р. Справа № 520/18421/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківський області №538 від 11.06.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківський області";

2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківський області №258 о/с від 17.06.2024 року "По особовому складу", яким звільнено зі служби в поліції з 25 жовтня 2024 року;

3. поновити позивача на службі в поліції на посаді з 17.06.2024 року;

4. стягнути з ГУНП Харківської області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.06.2024 року по час фактичного поновлення на службі.

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що оскаржувані накази відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Вважає, що спірні накази видані внаслідок невірного висновку службового розслідування відносно неї'. Тому просила позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.07.2024 відкрито спрощене провадження по справі відповідно до ч.3 статті 257 КАС України без виклику сторін у судове засідання, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що у ході проведення службового розслідування встановлено факт, вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось у безпідставній відсутності на службі без поважних причин, у зв`язку з чим, позивач не брала участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чим порушила Присягу працівника поліцейського, що передбачена частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також порушила пункти 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, в частині бути вірним Присязі поліцейського, та не дотримання правил внутрішнього розпорядку, наказ ГУНП в Харківській області від 07.03.2024 № 620, і як наслідок, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим, вчинила дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим її проходженням служби в Національній поліції України.

У відповіді на відзив позивач просила суд розглянути дану справу в порядку загального провадження та призначити підготовче судове засідання для з`ясування, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; вирішення питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання свідків, з`ясування, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації.

Ухвалою суду від 24.09.2024 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходила публічну службу в Харківському районному управлінні поліції № 3 ГУНП в Харківській області (далі - Харківський РУП № 3 ГУНП в Харківській області) на посаді оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції.

22.04.2024 до т.в.о. начальника Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшов рапорт начальника сектору кадрового забезпечення ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 від 22.04.2024 № 8327/119-15/01- 2024, в якому містяться відомості про можливе порушення службової дисципліни з боку поліцейської Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області. Попередньо встановлено, що оперуповноважений сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_1 перебувала на лікарняному в період з 14.03.2024 по 12.04.2024. 15.04.2024 поліцейська надала до СКЗ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області листи непрацездатності за період перебування на лікарняному, однак період з 25.03.2024 по 28.03.2024 наданими листами непрацездатності охоплений не був. Протягом вказаних 4 календарних днів поліцейська була безпідставно відсутня на службі та не виконувала свої службові обов`язки.

Наказом т.в.о. начальника ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 22.04.2024 № 260 було призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом, строки проведення якого продовжувались Наказом т.в.о. начальника ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 06.05.2024 № 277.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 була безпідставно відсутня на службі в період з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 25.03.2024 року; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 26.03.2024; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 27.03.2024; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 28.03.2024; не виконувала обов`язки за посадою та обов`язки поліцейського, та через безпідставну відсутність на службі без поважних причин не взяла участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, чим порушила Присягу, що передбачена статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», а також порушила пункти 1, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункти 2.2 2.5 п. 2 Розділу ІІІ та пункти 1, 3 Розділу IV Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області № 620 від 07.03.2024 і, як наслідок, пункти 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», тим самим, вчинила дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим її проходженням служби в Національній поліції України.

21.05.2024 начальником Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області затверджено висновок службового розслідування, відповідно до якого дисциплінарна комісія ухвалила, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу ГУНП в Харківській області від 07.03.2024 № 620, пунктів 1, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

22.05.2024 начальник ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області звернувся з клопотанням до начальника ГУНП в Харківській області про застосування у відношенні оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 11.06.2024 № 538 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу ГУНП в Харківській області від 07.03.2024 № 620, пунктів 1, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, на підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17.06.2024 наказом ГУНП в Харківській області № 258 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Не погодившись з пунктом 1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківський області №538 від 11.06.2024 "Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП в Харківський області" та наказом Головного управління Національної поліції в Харківський області №258 о/с від 17.06.2024 року "По особовому складу", позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору та перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Обов`язки поліцейського передбачені частиною 1 статті 18 цього ж Закону, зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Закон України "Про Національну поліцію" визначає, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина 1 та 2 статті 19).

А у статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан на всій території держави з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який не одноразово був подовжений та діє до теперішнього часу.

Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов`язана запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Так, Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, визначаються підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень.

Нормами частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Аналізуючи пункти 1, 3, 4, 6, 7, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, суд встановив, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Наказом ГУНП в Харківській області № 620 від 07.03.2024 встановлено наступний внутрішній розпорядок дня: з 9 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, з обідньою перервою з 13 години 00 хвилин до 13 години 45 хвилин.

Пунктом 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Крім того, стаття 12 Дисциплінарного статуту дає визначення дисциплінарного проступку, з якого вбачається, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, як визначено у статті 14 Дисциплінарного статуту.

Відповідне службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту).

Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень визначених ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Пункт 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень передбачає - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Суд зазначає, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Види дисциплінарних стягнень перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни є звільнення зі служби в поліції, як крайній захід дисциплінарного впливу.

Відповідне службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Як зазначено вище, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, у разі вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, перед накладенням дисциплінарного стягнення, з метою з`ясування всіх обставин вчинення такого проступку, наявності вини, керівник призначає службове розслідування, про що видає наказ.

Результатами службового розслідування має бути встановлено: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.

Як вбачається з матеріалів службового розслідування, в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було опитану позивача, яка пояснила, що з 14.03.2024 по 24.03.2024 перебувала на лікарняному у зв`язку з хворобою. 25.03.2024 вона, з дозволу начальника ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 , поїхала проходити ВЛК за адресою АДРЕСА_1 . Під час відвідування психіатра ОСОБА_4 , лейтенанту поліції ОСОБА_1 було видане направлення на госпіталізацію до ХОР «Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3», та ОСОБА_4 зазначила, що госпіталізація відбудеться через декілька днів від надання направлення, але точної дати не зазначила. Крім того, ОСОБА_4 повідомила позивача, що остання не має права відвідувати роботу та виконувати свої функціональні обов`язки, у зв`язку з невідомим психічним станом лейтенанта поліції ОСОБА_1 на той момент часу. 29.03.2024 позивач була госпіталізована до ХОР «Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3», де знаходилась до 09.04.2024 року. ОСОБА_1 пояснила, що в період з 25.03.2024 по 28.03.2024 вона, зі слів ОСОБА_4 , повинна була бути відсторонена від виконання своїх службових обов`язків до госпіталізації та висновку ВЛК.

ОСОБА_1 була додатково опитана 25.04.2024. Їй були поставлені наступні питання:

1. Де перебували Ви в період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024?

Відповідь: У період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024 вона перебувала вдома, виконуючи усний «припис» лікаря-психіатра ОСОБА_4 , який був озвучений 25.03.2024 приблизно об 11 годині 00 хвилин.

2. Чи прибували ви до підрозділу ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області в період з 25.03.2024 по 28.03.2024?

Відповідь: У зазначений період часу ОСОБА_1 до підрозділу ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області не прибувала.

3. Чи повідомляли Ви свого безпосереднього керівника про місцезнаходження у період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024?

Відповідь: Про своє місцеперебування поліцейська не повідомляла свого безпосереднього керівника, однак ОСОБА_1 повідомила причину відсутності на робочому місці, а саме про те, що має чинне направлення до психіатричної установи.

4. Чи перебували Ви в період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024 на лікарняному?

Відповідь: ОСОБА_1 офіційно не перебувала в вищезазначений період часу на лікарняному.

Окремо лейтенант поліції ОСОБА_1 додала лист Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2006 року № 270/06/187-06, а саме: абзац 1 пункту 1, який пояснює її відсутність на робочому місці з причин сімейно-побутового характеру, а саме невизначеного психічного стану ОСОБА_1 на той момент часу, у якому остання ймовірно могла заподіяти собі чи іншим працівникам шкоду невідомого характеру.

Під час проведення службового розслідування, з метою встановлення факту перебування лейтенанта поліції ОСОБА_1 на лікарняному в період з 25.03.2024 по 28.03.2024 було надіслано запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.04.2024 № 8617/119-60/01-2024 та отримано відповідь, що станом на 29.04.2024 в Електронному реєстрі листків непрацездатності по застрахованій особі ОСОБА_1 відсутні інформація щодо видачі (продовження) листків непрацездатності за період з 25.03.2024 по 28.03.2024.

Також було надіслано запит від 29.04.2024 № 8859/119-60/02-2024 до ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» з метою отримання пояснень ОСОБА_4 в рамках проведення службового розслідування у відношенні лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Відповідь (№ 33/41-1465 від 02.05.2024) була отримана та зареєстрована в секторі документального забезпечення Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області за вх. 5954 від 07.05.2024. У даній відповіді зазначено, що у ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації.

17.05.2024 за вих. № 10130/119-60/02-2024 до ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» було надіслано повторний запит з метою отримання відповідей на наступні питання: «Чи надавала начальник Центру психіатричної допомоги та психофізіологічного відбору ДУ ТМО МВС України по Харківській області ОСОБА_4 25.03.2024 року лейтенанту поліції ОСОБА_1 усний дозвіл, або усну рекомендацію, або усний припис про не вихід на службу?» та «Якщо такий усний дозвіл, або усна рекомендація, або усний припис про не вихід на службу був наданий лейтенанту поліції ОСОБА_1 , чи було повідомлено про це керівництво ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області задля подальшого відсторонення від несення служби поліцейської відповідно до п. 6 ст 70 Закону України «Про Національну поліції України»? Якщо так, яким способом?».

Проте, як зазначено у відзиві на позов, відповідь від ДУ ТМО МВС України по Харківській області отримана не була.

Опитаний начальник відділу кримінальної поліції Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_3 , пояснив, що лейтенант поліції ОСОБА_1 проходить службу у відділі кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області на посаді оперуповноваженого сектору злочинців і зниклих громадян. Вранці 14.03.2024 ОСОБА_3 подзвонила ОСОБА_1 та повідомила, що відкрила лікарняний, під час якого планує проходити ВЛК, в цей день (14.03.2024) поліцейська до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області не прибула для повідомлення про відкриття лікарняного у письмовому вигляді згідно наказу ГУНП в Харківській області № 620 від 07.03.2024, з вимогами якого працівники ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області були ознайомлення під відомість. Знаходилась ОСОБА_1 на лікарняному безперервно з 14.03.2024 по 14.04.2024 включно, та 15.04.2024 вийшла на службу та особисто доповіла ОСОБА_3 про це. Крім того, поліцейська повідомила, що листи непрацездатності за весь період остання надала до сектору кадрового забезпечення начальнику СКЗ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майору поліції ОСОБА_2 . Про те, що за період часу з 14.03.2024 по 14.04.2024 лікарняними листами не охоплений період з 25.03.2024 по 28.03.2024 ОСОБА_1 нічого не повідомляла. Про відсутність листів за період з 25.03.2024 по 28.03.2024 ОСОБА_3 стало відомо від майора поліції ОСОБА_2 . 25.03.2024 ОСОБА_1 написала ОСОБА_3 та повідомила, що її кладуть в лікарню на стаціонарне лікування, про проходження ВЛК нею йому ніхто не повідомляв. Окремо зазначено, що кожного дня ОСОБА_3 проводяться робочі наради, вранці та ввечері, на яких кожному особисто ставляться відповідні задачі згідно функціональних обов`язків. Однак на нарадах в період з 25.03.2024 по 28.03.2024 ОСОБА_1 присутня не була, робочі задачі не отримувала та не доповідала про їх виконання, внаслідок чого було перерозподілено робоче навантаження на інших поліцейських, які були вимушені виконувати за неї її функціональні обов`язки. В період з 25.03.2024 по 28.03.2024 іншими поліцейськими, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 закінчено розгляд матеріалів ЄО №№ 5205, 5321, 5812 та 5852, які ОСОБА_1 отримала на виконання до 14.03.2024, що збільшило обсяг навантаження на інших поліцейських.

Відповідно до запиту дисциплінарної комісії від 17.05.2024 вих.№ 60/10192 начальнику відділу кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_3 , з метою отримання витягу з функціональних обов`язків лейтенанта поліції, оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 , було отримано Витяг з функціональних обов`язків вищезазначеної поліцейської (вих. 224 дск від 17.05.2024).

У ході службового розслідування опитано начальника сектору кадрового забезпечення Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 , який пояснив, що йому було відомо зі слів начальника ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 , що лейтенант поліції ОСОБА_1 з 14.03.2024 перебувала на лікарняному. 28.03.2024 йому зателефонувала лейтенант поліції ОСОБА_1 з метою повідомити, що їй дзвонила лікар ОСОБА_4 та просила забрати її направлення на госпіталізацію до ХОР «Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3». Під час спілкування, було прийняте рішення про те, що майор поліції ОСОБА_2 отримає направлення у ОСОБА_4 та наступного дня, 29.03.2024 року, зустрінеться з лейтенантом поліції ОСОБА_1 для передачі направлення та подальшої госпіталізації останньої невідкладно. Під час спілкування з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , вона не повідомляла про те, що не перебувала на лікарняному протягом періоду часу з 25.03.2024 по 28.03.2024. Окремо зазначає, що до усіх поліцейських Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області під особистий підпис були доведені вимоги наказу ГУНП в Харківській області № 620 від 07.03.2024, однак ОСОБА_1 в день відкриття лікарняного (14.03.2024) до ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області задля повідомлення у письмовому вигляді, а саме рапортом, про відкриття лікарняного не прибувала.

В ході проведення службового розслідування дисциплінарній комісії надійшла копія відомості ознайомлення з наказами, які регламентують службову діяльність поліцейських ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в тому числі з наказом ГУНП в Харківській області № 620 від 07.03.2024.

У ході службового розслідування оперуповноваженого сектору протидії шахрайству відділу кримінальної поліції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , який пояснив, що у період часу з 14.03.2024 по 28.03.2024 у нього на виконанні знаходився матеріал ЄО № 5321 від 06.03.2024, який раніше був розписаний на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , але у зв`язку з відсутністю останньої на робочому місці та закінченням строку розгляду матеріалу, ОСОБА_6 було закінчено розгляд вищевказаного матеріалу замість ОСОБА_1 . Більше додати нічого не може.

У ході службового розслідування старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , який пояснив, що у період часу з 14.03.2024 по 26.03.2024 у нього на виконанні знаходились матеріали ЄО № 5205 від 05.03.2024, № 5812 від 14.03.2024, № 5852 від 14.03.2024, які раніше були розписані на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , але у зв`язку з відсутністю останньої на робочому місці та закінченням строку розгляду матеріалу, ОСОБА_5 було закінчено розгляд вищевказаних матеріалів 26.03.2024 року замість ОСОБА_1 . Більше додати нічого не може.

Під час проведення службового розслідування були опитані поліцейські, які 25.03.2024 несли службу з охорони адміністративної будівлі ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а саме: майор поліції, інспектор сектору моніторингу ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 та капітан поліції, інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , які пояснили, що протягом робочого дня 25.03.2024 не бачили лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Під час проведення службового розслідування були опитані поліцейські, які 26.03.2024 несли службу з охорони адміністративної будівлі ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а саме: старший лейтенант поліції, оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 та старший лейтенант поліції, інженер секторі інформаційної підтримки ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 , які пояснили, що протягом робочого дня 26.03.2024 не бачили лейтенанта поліції ОСОБА_1 у приміщенні будівлі ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.

Під час проведення службового розслідування були опитані поліцейські, які 27.03.2024 несли службу з охорони адміністративної будівлі ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а саме майор поліції, дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , капітан поліції, старший лейтенант поліції, психолог сектору кадрового забезпечення ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 , які пояснили, що протягом робочого дня 27.03.2024 не бачили лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Під час проведення службового розслідування були опитані поліцейські, які 28.03.2024 несли службу з охорони адміністративної будівлі ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, а саме: старший лейтенант поліції, інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 , та старший лейтенант поліції, старший оперуповноважений відділу кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 , які пояснили, що протягом робочого дня та загалом у період чергування 28.03.2024 не бачили лейтенанта поліції ОСОБА_1

25.04.2024 були складені Акти про фіксування відсутності на робочому місці оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 25.03.2024 року (№ 60/8630 від 25.04.2024), з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 26.03.2024 (№ 60/8631 від 25.04.2024), з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 27.03.2024 (№ 60/8635 від 25.04.2024), з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 28.03.2024 (№ 60/8636 від 25.04.2024).

17.05.2024 за № 60/10193 дисциплінарної комісією було направлено запит до режимно-секретного сектору ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, з метою встановлення чи надавала лейтенант поліції ОСОБА_1 для реєстрації до режимно- секретного сектору ХРУП № 3 будь-які робочі документи у період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024. 20.05.2024 за № 60/10234 була отримана відповідь, в якій зазначається, що за вказаний у запиті період від оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян ВКП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 до режимно-секретного сектору ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області документи з грифами секретності для реєстрації не надходили.

Крім того, 20.05.2024 за № 60/10252 дисциплінарної комісією було направлено запит до сектору інформаційної підтримки, з метою отримання відео записів з камер спостереження для встановлення факту перебування чи відсутності на службі лейтенанта поліції ОСОБА_1 у період часу з 25.03.2024 по 28.03.2024.

У відповіді від 20.05.2024 № 60/10252 зазначено, що надати відео зі стаціонарної системи відеоспостереження ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за період з 25.03.2024 по 28.03.2024 не надається можливим, оскільки згідно технічних характеристик системи відеоспостереження ХРУП №3 ГУНП в Харківській області строк зберігання відеозаписів становить 30 діб.

У ході проведення службового розслідування обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 не встановлені.

Виходячи із вищевикладеного, дисциплінарною комісією було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 була безпідставно відсутня на службі в період з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 25.03.2024 року; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 26.03.2024; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 27.03.2024; з 09 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин та з 13 години 45 хвилин по 18 годин 00 хвилин 28.03.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 29.03.2024 по 09.04.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради "обласна клінічна психіатрична лікарня №3", що підтверджується випискою №2388 від 09.04.2024.

Ухвалою суду від 30.07.2024 витребувано у ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" з власної ініціативи належним чином засвідчені копії наступних доказів: інформації чи перебувала ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на безперервному лікарняному у період з 14.03.2024 по 14.04.2024 з належними доказами щодо цього; інформації чи проводився огляд або особистий прийом ОСОБА_1 25.03.2024 та чи надавався начальником Центру психіатричної допомоги та психофізіологічного відбору ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" ОСОБА_4 усний дозвіл чи рекомендації або усний припис про не вихід на службу лейтенанту поліції ОСОБА_1 у період з 25.03.2024 по 28.03.2024 з доказами повідомлення про це керівництво ХРУП №3 ГУНП в Харківській області задля подальшого відсторонення від несення служби поліцейської (разом з письмовими поясненнями з цього приводу); щодо надання лейтенанту поліції ОСОБА_1 направлення на проходження лікування до психіатричної установи з зазначенням строку початку проходження лікування, результатів та причин виконання або не виконання цього направлення (разом з письмовими поясненнями з цього приводу).

На виконання ухвали суду від 30.07.2024 до суду листом від 16.08.2024 №33/41-2253 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківський області" надано наступну інформацію: " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебувала в ДУ ТМО на безперервному лікарняному у період з 14.03.2024 по 14.04.2024. 25.03.2024 року ОСОБА_1 була на консультації у лікаря психіатра ДУ ТМО, за висновком якого пацієнтка потребувала стаціонарного лікування в КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня" строком на 14 календарних днів, але в ДУ ТМО період 25.03.2024 року ОСОБА_1 листок непрацездатності не видавався. Наступного разу ОСОБА_1 звернулась на консультацію до лікаря психіатра ДУ ТМО 10.04.2024 року. З анамнезу захворювання, вбачається, що на прийом вона звернулась після стаціонарного лікування в КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" де перебувала з 29.03.2024 по 09.04.2024 року. За результатом консультації психіатра ДУ ТМО від 10.04.2024 року протипоказань для виконання службових обов`язків не виявлено. На прийомі у лікаря психіатра ДУ ТМО від 10.04.2024 року було підтверджено факт виконання ОСОБА_1 рекомендації щодо стаціонарного лікування, та її перебування в КНП ХОР "Обласна клінічна психіатрична лікарня" з 29.03.2024 по 09.04.2024, виписана у задовільному стані. Додатково повідомлено, що після 10.04.2024 року ОСОБА_1 до ДУ ТМО не зверталась. Вся інформація надана із записів зроблених в медичній карті амбулаторного хворого №6790".

Системний аналіз вищезазначених правових норм та співставлення і застосування їх при оцінці обставин, встановлених під час розгляду адміністративної справи, та підтверджених наданими сторонами доказами, дозволяє зробити наступні висновки: працівник поліції, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання, зобов`язаний діяти при виконанні своїх службових обов`язків виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, іншими нормативно правовими актами, що регламентують діяльність поліції, дотримуватися складеної Присяги поліцейського, правил, визначених у посадових інструкціях, наказів керівництва, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків; у разі порушення та не дотримання поліцейським у своїй службовій діяльності Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, вчинення дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також вчинення дій які підривають авторитет Національної поліції України, такі дії або бездіяльність вважаються порушенням службової дисципліни; у разі порушення поліцейським службової дисципліни, тобто вчинення дисциплінарного проступку, поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із Дисциплінарним статутом.

Частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свої високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Зі змісту Присяги, яку складає поліцейський при вступі на службу, можна зробити висновок що при її складанні поліцейський бере на себе моральні зобов`язання, які для нього набувають юридичного значення, тобто недотримання таких зобов`язань може вважатись порушенням Присяги, що своєю чергою призводить до звільнення зі служби.

Така позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, у постанові від 20.06.2018 у справі № 813/4074/16 якого зазначено, що зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, можна зробити висновок що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.

Звідси слідує, що Присяга працівника поліції є одностороннім усвідомлено вольовим публічним Невідкличним зобов`язанням громадянина України: 1) вірно служити інтересам Українського народу; 2) дотримуватися Конституції; 3) дотримуватися законів України; 3) поважати права і свободи людини, честь держави; 4) охороняти права і свободи людини, честь держави; 5) з гідністю нести високе звання поліцейського; 6) сумлінно виконувати службові обов`язки.

Тобто, працівник поліції має бути зразком у дотриманні дисципліни і законності. Чітко усвідомлювати, що його статус передбачає особисту відповідальність перед державою і суспільством.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 справа № 819/736/18 (пункт № 60) та у постанові від 05.03.2020 справа № 815/4478/16 (пункт № 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.

Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень, на працівників поліції покладається обов`язок не лише сумлінно виконувати службові обов`язки під час несення служби, а також не допускати протиправної поведінки чи неетичних вчинків поза службою, поводити себе чемно.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально- економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно з пунктами 1, 3, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Зважаючи на викладене, дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось в порушенні Присяги працівника поліції та недотримання правил внутрішнього розпорядку.

Висновок службового розслідування затверджено 21.05.2024 року, таким чином службове розслідування проведено у визначений Дисциплінарним статутом строк. За результатом службового розслідування, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Харківський області №538 від 11.06.2024 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Щодо твердження позивача про те, що вона не була ознайомлена з наказом про призначення службового розслідування та зі складом дисциплінарної комісії, суд зазначає наступне.

Порядок проведення службового розслідування відносно поліцейських передбачений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» № 2337-УІІІ та приписами Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 1 -3 (далі - Положення №893).

Вказаними нормативно-правовими актами не передбачений обов`язок дисциплінарної комісії ознайомлювати особу, у відношенні якої проводиться службове розслідування з наказом про його призначення та складом дисциплінарної комісії.

Крім цього, позивачем в ході проведення службового розслідування надавались пояснення, в яких вона зазначила той факт, що у період з 25.03.2024 по 28.03.2024 офіційно на лікарняному не перебувала та на службу не прибувала, тобто позивач під час надання пояснень була обізнана про проведення службового розслідування.

Щодо тверджень позивача про те, що член дисциплінарної комісії капітан поліції ОСОБА_15 була зацікавлена у результатах розслідування, суд зазначає, що вказані твердження позивача є її суб`єктивними припущеннями та не підтверджуються жодними доказами.

Посилання позивача на те, що обставини її відсутності на службі 25.03.2024 в поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зафіксовано невірно, суд зазначає, що надані позивачем скріншоти з мобільного месенджера WhatsApp не можуть вважатися належними доказами та не підтверджують поважність відсутності ОСОБА_1 на службі з поважних причин.

Крім того, ані в ході проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи позивачем не було надано доказів відсутності на службі з поважних причин.

Беручи до уваги встановлені судом обставини справи, наявність порушень, які мають місце, надані сторонами докази та пояснення, оцінюючи вчинені позивачем порушення в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем за вчинений дисциплінарний проступок до позивача застосовано стягнення співмірне та справедливе вчиненому дисциплінарному проступку.

На підставі вказаного судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного наказу відповідачем враховано характер вчинених позивачем порушень, обставини, за яких вони були вчинені, особу порушника, ступінь його вини, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Суд, також оцінивши всі встановлені обставини в сукупності, вважає, що оскаржуваний наказ позивача є обґрунтованим та правомірним. Під час судового розгляду судом не встановлено протиправності дій відповідача відносно позивача, позивачем належних доказів протиправності дій відповідача чи оскаржуваних наказів також не надано.

Враховуючи позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних наказів та дій відповідача не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних наказів, то позовні вимоги про поновлення позивача на службі в поліції, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які є похідними, також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

За таких обставин підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

СуддяМарина Лук`яненко