Ухвала суду № 121867090, 19.09.2024, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

19.09.2024

Справа № 522/11493/24

Провадження № 2/522/6034/24

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Ярема Х.С.

при секретарі Кніш Д.А.

за участю адвоката відповідача - Колосовська Л.Л.

третя особа - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув в підготовчому судовому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог, клопотання відповідача про залишення позову без руху.

ВСТАНОВИВ:

11.07.2024 неповнолітній ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 .

Просить суд визначити його місце проживання разом з батьком ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 .

01.08.2024 відкрито загальне позовне провадження.

06.09.2024 батько ОСОБА_1 вважаючи себе законним представником неповнолітнього сина ОСОБА_3 , подав заяву про збільшення позовних вимог, зазначивши, що він її подає і підписує за доученням сина. Цією заявою просить: визначити його місце проживання разом з батьком та надати йому дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон без згоди та супроводу матері ОСОБА_4 терміном до 06.07.2026, тобто до 16-річчя, з тих підстав, що він має потребу у виїзді за кордон для розвитку своїх спортивних здібностей, але мати не надає йому згоди на виїзд за кордом.

ОСОБА_1 в судовому засідання заяву про збільшення позовних вимог підтримав.

Адвокат відповідача вважає, що заяву про збільшення позовних вимог слід повернути особі, яка її подала, оскільки вона підписана не самим позивачем, а ОСОБА_1 , який не має на це повноважень. Позивач хоча і є неповнолітнім, проте скористався своїм правом особисто подати позов, отже тепер має усі заяви подавати самостійно.

Крім того, просить позовну заяву залиши без руху, оскільки позивач не сплатив судовий збір у розмірі, встановленому станом на час подання позову. судовий збір сплачено іншою особою.

Вирішуючи клопотання сторін суд виходить з наступного.

Щодо клопотання позивача.

Згідно з ч.2 ст. 47 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 ст. 58 ЦПК України надає стороні право брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років можуть захищати у суді їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Згідно з ч.1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Отже, закон надає право батькові ОСОБА_1 (третя особа у справі на стороні позивача), незважаючи на наявність у неповнолітнього сина процесуальної дієздатності самостійно звертатись до суду, представляти інтереси неповнолітнього як законний представник, зокрема, подавати за своїм підписом від імені дитини процесуальні документи.

Верховний Суд в постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Позивач збільшує позовні вимог, якою фактично доповнюєпервинно поданий позов новою вимогою, - про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон без згоди та супроводу матері.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Такі правові висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 в справі №916/1764/17, у справі № 922/404/19 від 09.07.2020.

Первинною вимогою позивача є визначення його місця проживання разом з батьком в квартирі АДРЕСА_1 , з тих підстав, що він, як дитина, яка досягла 14 років, бажає обрати своїм місцем проживання, місце проживання його батька, де йому більше комфортно проживати і батько, на відміну від матері, займається його вихованням та утриманням.

Разом з тим, у заяві про збільшення позовних вимог до первинної вимоги додано вимогу про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон без згоди та супроводу матері терміном до 06.07.2026, тобто до його 16-річчя, з тих підстав, що він має потребу у виїзді за кордон для розвитку своїх спортивних здібностей, але мати не надає йому згоди на виїзд за кордом.

Тобто, доповнюючи свої позовні вимоги новою вимогою, позивач тим самим змінює предмет позову, а також поряд з новим предметом позову відбувається ще заміна підстав первинного позову, що в сукупності недопустимо.

Оскільки подана позивачем заява про збільшення позовних вимог передбачає одночасну зміну предмету і зміну підстав позову, і в цілому не відповідає правилу збільшення позовних вимог (є новою вимогою, що може бути заявлено як новий позов) заява не підлягає прийняттю.

Щодо клопотання відповідача.

Відповідач звертає увагу, що при зверенні до суду з цим позовом, ОСОБА_3 не сплатив повністю судовий збір, тому позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно з абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 1 211,20 грн. станом на дату звернення ОСОБА_3 з цим позовом до суду).

Позивач надав доказ оплати ним судового збору в сумі 1 073,60 грн. Отже, недоплата судового збору становить 137,60 грн.

У той же час, немає принципового значення особа платника за подання позову (це може бути і представник, законний представник, тощо). Важливим є надходження цих коштів до бюджету.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови коли предметом позову є захист, зокрема, сімейних прав.

Позовна заява подана дитиною, віком 14 років, а предметом позову є захист сімейних прав цієї дитини.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочки позивачу строку доплати за подання позову судового збору в розмірі 137,60 грн. до ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 47, 49, 58-60, 64 ЦПК України ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог - відмовити.

Клопотання відповідача про залишення позову без руху з підстав недоплати судового збору - задовольнити частково.

Відстрочити позивачу строк доплати за подання позову судового збору в розмірі 137,60 грн. до ухвалення рішення у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 25.09.2024.

Суддя Ярема Х.С.