Рішення № 12186665, 08.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.11.10 р.                     Справа № 37/189пн(2/202-10)                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ ідентифікаційний код 21673832 в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 25017674

про: зобов’язання повернути орендоване майно балансоутримувачу

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Донецький національний технічний університет в особі Краматорського індустріального інституту ДВНЗ „Донецький національний технічний університет” м. Красноармійськ, ідентифікаційний код 02070826

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Манжула А.М.(за довіреністю №68 від 22.07.2010р.);

від Відповідача - Кондратенко М.С. (за довіреністю №111 від 19.03.2010р.);

від Третьої особи – Білібін О.І. (за довіреністю №14-390/10 від 27.10.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засідання оголошувалася перерва до 08.11.2010р.

У судовому засіданні 08.11.2010р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ (далі – Відповідач) про зобов’язання повернути орендоване державне майно – частину даху площею 10,00 кв.м., що розташоване за адресою Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 53 його балансоутримувачу Краматорському індустріальному інституту Державного вищого навчального закладу „Донецький національний технічний університет”.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на припинення дії договору оренди №1813/2005 від 16.05.2005р. внаслідок закінчення строку його дії 20.04.2010р. і відмови орендодавця від продовження правовідносин на новий строк.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №1813/2005 від 16.05.2005р. з додатками, додатковою угодою №1; Положення про Філію ЗАТ „Київстар Дж.Ес.Ем.”, листування з доказами надсилання та отримання.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 10, 17, ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12,13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України.

Позивачем до Господарського суду Дніпропетровської області надано письмове пояснення від 30.08.2010р. (а.с. 38 т.1), яким просить суд розглянути справу за доданими належним чином завіреними копіями відповідних документів в порядку ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України без участі свого представника, та надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 39-47 т.1).

Відповідач надав клопотання №59/и-юр/10 від 27.09.2010р. (а.с. 35) про направлення справи на розгляд Господарського суду Донецької області за місцем знаходження майна.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2010р. згідно зі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу №2/202-10 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ про примусове повернення майна було направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарський суд Донецької області від 06.10.2010р. прийняв справу №2/202-10 до свого провадження, призначив до розгляду та залучив до участі у справу у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, на стороні Позивача Балансоутримувача - Донецький національний технічний університет м. Донецьк в особі Краматорського індустріального інституту ДВНЗ „Донецький національний технічний університет” м. Красноармійськ (далі – Третя особа).

Відповідач надав відзив №6018/8/04/00/00 від 29.10.2010р. з додатками (а.с.а.с.68-96т.1), яким проти позову заперечив, посилаючись на: не укладання договору відносно оренди нерухомого майна у м. Краматорську по вул.. Горького, 53; відсутність у заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повноважень на надсилання листа щодо відмови від подальшого продовження договору оренди.

Позивачем надані пояснення від 03.11.2010р. з підтверджуючими доказами (а.с.а.с.10-27 т.2) на спростування аргументів відзиву та клопотання від 03.11.2010р. про уточнення назви балансоутримувача та адреси розташування майна (а.с.9 т.2), яким усунув допущену у позовні заяві помилку відносно визначення означених параметрів за м. Краматорськ, а не Красноарміськ, як не обхідно і вбачається із змісту представлених документів.

Третя особа надала пояснення №1-2/46 від 27.10.2010р. з витребуваними судом документами (а.с.а.с.97-150 т.1, а.с.а.с.1-3 т.2), якими позовні вимоги підтримала у повному обсягу, повідомивши про те, що спірне майно досі не було повернуто Відповідачем.

У судовому засіданні 03.11.2010р. та 08.11.2010р. представники учасників справи підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин

Вислухавши у судовому засідання представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2005р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди №1813/2005 (а.с.а.с. 7-10), згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно – частину даху, площею 10,00кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, 53, яке знаходиться на балансі Красноармійської філії (Красноармійський індустріальний інститут – відокремлений структурний підрозділ без права юридичної особи а.с.а.с.126-147 т.1) Донецького національного технічного університету (Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою майна станом на 31.10.2004р. - 3798,00грн., з метою розташування обладнання та антенно-фідерних пристроїв базової станції мобільного зв’язку та надання послуг мобільного зв’язку, строком на 360 днів - до 11.05.2006р.

Будівля (гуртожиток), в якій розташовано об’єкт оренди, згідно рішення Виконавчого комітету Красноармійської міської ради №276 від 16.05.2001р. (а.с.149 т.1) належить державі в особі Верховної ради України/Красноармійська філія Донецького державного технічного університету.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - лютий 2005р. – становить 33,83грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця за базовий місяць на індекс інфляції травень-квітень-березень і сплаті з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 50% та 50% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

Положеннями п. 2.4 вказаного договору сторони визначили, що у разі його припинення приміщення повертається Орендарем Балансоутримувачу за актом приймання-передачі, передбачивши, при цьому у п. 10.6 можливість автоматичного продовження договору на новий строк за відсутності заяв про припинення або зміну договору. Майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі, обов’язок по складанню якого п. 2.5. покладений на сторону, яка передає майно іншій стороні по договору.

Обов’язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.7 договору.

За змістом п. 10.8. договору закінчення строку його дії визначається у якості однієї з підстави для припинення.

16.04.2005р. відповідно до умов п. 2.1. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.12 т.1).

Додатковою угодою №1 до договору оренди (а.с. 13 т.1) сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати.

Листом №11-06-04-05365 від 19.05.2010р. (а.с.а.с. 15, 16 т.1) Позивач повідомив Відповідача про закінчення 20.04.2010р. строку дії договору оренди, необхідність повернення майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, а також у зв’язку з тим, що за місяць до спливу строку зазначеного договору оренди від орендаря інформації про намір продовжити договір оренди на новий строк до регіонального відділення не надходило, крім того, орендарем порушується істотна умова договору в частині страхування орендованого майна, проведення звірок з орендної плати, надання платіжних доручень про перерахування орендної плати з відміткою банку, тощо, тому право Відповідача взяти участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна на новий термін відсутнє. Означений лист з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по донецькій області підписано заступником начальника відділення Арабей П.О., яка відповідно до п. 4 Наказу Позивача №240-к від 15.10.2009р. (а.с.24 т.2) уповноважена на вчинення відповідних дій.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.17-19) вказаний лист був отриманий філією Відповідача у м. Дніпропетровську 25.05.2010р., а безпосередньо юридичною особою – 26.05.2010р.

07.06.2010р. Балансоутримувач листом №12/211 (а.с.2 т.2) повідомив Орендодавця про те, що об’єкт оренди Відповідачем не повернуто та не здійснено демонтаж розташованих пристроїв.

За таких обставин Позивач наполягає на задоволені позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №6019/8/04/00/00 від 29.10.2010р. (а.с.а.с.68-70 т.1)          

Третя особа свою позицію по суті спору сформулювала у письмових поясненнях №1-2/46 від 27.10.2010р. (а.с.а.с.97, 98 т.1)

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення орендованого майна у зв’язку із припиненням орендних правовідносин через закінчення строку дії договору та відмову Орендаря від його продовження.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди №1813/2005 від 16.05.2005р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії – 11.05.2006р., а також – приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 Цивільного кодексу України, умови п. 10.6 договору, та зміст листів учасників правовідносин, суд дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами неодноразово продовжувалися на новий 360-ти денний строк , востаннє - до 20.04.2010р. включно.

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння об’єктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.

Як встановлено п. 10.8 договору оренди №1813/2005 від 16.05.2005р., закінчення строку дії є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

За висновками суду, волевиявлення Орендодавця, викладене в листі №11-06-04-05365 від 19.05.2010р. (а.с.а.с. 15,16 т.1), отриманому Орендарем 25.05.2010р. і 26.05.2010р. (а.с.а.с.17-19 т.1), щодо відмови від продовження орендних правовідносин, унеможливлює повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Заперечення Відповідача щодо відсутності повноважень у заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області Арабей Н.О. на підписання листа про повернення орендованого майна спростовується встановленими судом обставинами справи, адже представлений Наказ Позивача №240-к від 15.10.2009р. є належною у розумінні ч. 3 ст. 227 Цивільного кодексу України правовою підставою для вчинення означеною особою відповідних дій від імені Орендодавця.

В свою чергу, зауваження щодо не укладання договору оренди відносно майна у м. Краматорську судом не можуть враховуватися у якості підстави для відхилення позовних вимог з огляду на усунення Позивачем припущеної у позовній заяві відповідної помилки (а.с.9 т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв’язку із закінченням строку є обов’язок орендаря повернути об’єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов’язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно п.п. 2.4, 5.7. договору оренди повернення майна здійснюється Орендарем Балансоутримувачу у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, і опосередковується актом приймання-передачі, обов’язок по складанню якого у такому випадку покладається саме на Орендаря. Обов’язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

У світлі наведених висновків суду неповернення об’єкту оренди Балансоутримувачу за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов’язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Отже, за висновками суду, порушені права держави підлягають захисту способом, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме – у спосіб спонукання до примусового виконання обов’язку з повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Вказаний спосіб судового захисту є співмірним та адекватними наявному порушенню прав Позивача, а отже – відповідає вимогам ефективного захисту, встановленим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов’язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – повернути об’єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд, враховуючи тривалість прострочення повернення майна Відповідачем, дійшов висновку про необхідність встановлення такого строку вчинення відповідних дій протягом 5-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили задля забезпечення Відповідачеві можливості звільнити приміщення від власних речей і привести його у відповідний стан.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача у повному обсягу та підлягають стягненню в доход державного бюджету, оскільки Позивач у встановленому порядку звільнений від сплати означених платежів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ (ідентифікаційний код 21673832) в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 25017674) про зобов’язання повернути орендоване майно балансоутримувачу задовольнити у повному обсягу.

2. Зобов’язати Закрите акціонерне товариство „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ (ідентифікаційний код 21673832) в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 25017674) протягом 5-ти календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили повернути Донецькому національного технічного університету (ідентифікаційний код 02070826) в особі філії – Красноарміський індустріальний інститут ДВНЗ „Донецький національний технічний університет) орендоване майно – частину даху, площею 10,00кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, 53.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Київ (ідентифікаційний код 21673832) в особі Філії Закритого акціонерного товариства „Київстар Дж.Ес.Ем.”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 25017674) в доход державного бюджету державне мито в сумі 85,00 грн., витрати з оплати послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 08.11.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2010р.

Суддя