Ухвала суду № 121864426, 25.09.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2264/24

ун. № 759/3060/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Натальчук А.І., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Нурищенко С.В., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кар`єва А.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача про зміну предмету позову та залучення третьої особи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівни про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа.

Представник позивача - адвокат Нурищенко С.В. в судовому засіданні звернувся з заявою про зміну предмету позову, в якій просив викласти прохальну частину заяви в наступній редакції:

« - визнати право власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судових витрат;

- залучити в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дванадцяту Київську державну нотаріальну контору (ідентифікаційний код 02883185)».

Просив прийняти позовну заяву (нова редакція) про визнання права власності на спадкове майно до розгляду у цивільній справи № 759/3060/24 та залучити в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дванадцяту Київську державну нотаріальну контору (ідентифікаційний код 02883185).

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував щодо задоволення заяви про зміну предмета позову, прийняття до справи позовну заяву (нова редакція) про визнання права власності на спадкове майно та залучення третьої особи. Повідомив суд, що не планує користуватися правом на подачу відзиву.

Вивчивши заяву представника позивача про зміну предмета позову та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

ЦПК України передбачає право позивача змінити предмет або підставу позову, тому необхідно чітко розуміти поняття й ознаки цих правових явищ. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний суд у постанові № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, суд розцінює заяву представника позивача як заяву про зміну предмета позову.

В аспекті можливості чи неможливості прийняття до розгляду такого процесуального документу як «нова редакція позовної заяви», суд виходить з того, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм вважається порушенням права на справедливий суд, а відтак вважає за можливе прийняти до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову та розглядати справу з урахуванням викладення позовних вимог позивача у редакції від 25.09.2024 року.

Звідси, приймаючи до уваги зміст поданої заяви про зміну предмета позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі, або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб повинно бути зазначено, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 53 ЦПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Вислухавши думку учасників процесу, що з`явились у судове засідання, вивчивши матеріали справи позовної заяви (нова редакція), суд дійшов висновку про залучення до розгляду цієї справи в якості третьої особи: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора (ідентифікаційний код 02883185).

Керуючись: ст.ст.13, 49, 53, 240, 258-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача про зміну предмету позову та залучення третьої особи у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівни про визнання заповіту недійсним - задовольнити.

Прийняти заяву представника позивача Нурищенко С.В. від 25.09.2024 року про зміну предмета позову у цивільній справі № 759/3060/24 та позовну заяву (нова редакція) про визнання права власності на спадкове майно.

В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зміну предмету позову та редакція позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно від 25 вересня 2024 року.

Залучити до участі у цивільній справі № 759/3060/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: на предмет спору Дванадцяту Київську державну нотаріальну контору (ідентифікаційний код 02883185).

Зобов`язати позивача не пізніше п`яти днів з дня отримання цієї ухвали суду вручити (направити) третій особі копію позовної заяви з додатками.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, мають процесуальні права та обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. (п.6 ст.53 Цивільного процесуального кодексу України).

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не тягне за собою розгляд справи спочатку.

У судовому засіданні оголосити перерву до 14.10.2024 року на 11 годину 30 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Суддя Н.О. Горбенко