Ухвала суду № 121864341, 06.09.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9052/19

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С. ,

за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 у справі за позовом ПАТ «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми та постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19.07.2023.

Зазначав, що відповідно до заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 позов ПАТ «Просто-страхування» до нього про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено.

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 07.11.2022 заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу - відмовлено.

Згідно з постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.07.2023 постанова Київського апеляційного суду від 07.11.2022 скасована, заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 змінено з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, а у решті залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Просто-страхування» судовий збір у розмірі 10 381 грн. 04 коп.

Обґрунтовуючи заяву, вказав, що у зв`язку з початком військової агресії, скороченням робочих місця та доходів, не може наразі виконати рішення суду.

Крім того, вказав на те, що не має у власності нерухомого майна, а також на його утриманні знаходиться недієздатна ОСОБА_2 .

Посилаючись на зазначені обставини, просив відстрочити виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 та постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19.07.2023 до 19.07.2024.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник ПАТ «Просто-страхування» у судове засідання не з`явився, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. ст. 223, 435 ЦПК України суд ухвалив розглядати заяву за відсутності сторін.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 позов ПАТ «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Просто-страхування» 346 035 грн. на відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Просто-страхування» 5 190 грн. 52 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Просто-страхування» 5000 грн. витрат на правничу допомогу. (т. 1 а.с.103-105).

Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 07.11.2022 заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в порядку регресу - відмовлено.

Стягнуто з ПАТ «Просто-страхування» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 785 грн. 78 коп. (т. 1 а.с.212-217).

Згідно з постановою Верховного Суду від 19.07.2023 постанову Київського апеляційного суду від 07.11.2022 скасовано, заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 змінено з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, а у решті залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Просто-страхування» судовий збір у розмірі 10 381 грн. 04 коп. (т. 2 а.с. 44-48).

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення ОСОБА_1 вказав на те, що у зв`язку з початком військової агресії його матеріальний стан значно погіршився, на підтвердження чого надав довідку форми ОК-5 щодо індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб від 22.08.2023 (т. 2 а.с.79).

Відповідно до довідки керівника ТОВ «Фрут Лідер» дохід ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 складає 51 000 грн. (т. 2 а.с.80).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Розділом VI ЦПК України.

Питання щодо розстрочки виконання рішення під час ухвалення в порядку ст. ст. 265 , 267 ЦПК України судом не вирішувалося.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 Постанови № 8 від 25.09.2015 «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

Заявник стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, що підтверджується документами, доданими до заяви (а.с. 78-80 т. 2) та те, що на даний час є опікуном недієздатної ОСОБА_2 (а.с. 81-85 т. 2), у зв`язку з чим, просить суд відстрочити виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 до 19.07.2024.

Таким чином, скрутне матеріальне становище, яке дає йому підставу для відстрочення рішення Подільського районного суду м. Києва на момент подачі заяви підтверджується відповідними доказами, доданими до заяви.

В заяві ОСОБА_1 просив відстрочити виконання заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 22.09.2021 у вищезазначеній справі до 19.07.2024, станом на 06.09.2024 заяв про визначення іншого терміну для розстрочки від ОСОБА_1 не надходило.

Згідно із загальними принципами ЦПК України, суд не може вийти за межі вимог, зазначених в заяві.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 353, 354, 431, 435 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про стягнення суми - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвалу суду може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

СуддяС. С. Захарчук