Вирок № 121863039, 25.09.2024, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Ст. 1 із 6

Справа № 303/8865/23

1-кп/303/664/23

Номер рядка стат. звіту - 285

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.07.2023 року за № 12023071040000748 про обвинувачення

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської

області, зареєстрованого та жителя

АДРЕСА_1 , з середньою

спеціальною освітою, раніше не судимого,

неодруженого, непрацюючого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 16 березня 2023 року, будучи військовозобов`язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з оголошенням Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, де пройшов медичний огляд, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України (додаток 4), за результатами якої визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Цього ж дня ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року, останній достовірно знаючи, що відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану на території України» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ,

Ст. 2 із 6

ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022, під свій особистий підпис 16.03.2023 року, отримав виклик (повістку) за якою, мав з`явитися о 12 годині 00 хвилин на 17.03.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки у військову частину для проходження військової служби за мобілізацією, однак 16.03.2023 року він письмово відмовився від проходження військової служби та не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 17.03.2023 року, і за таких обставин ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав частково та показав, що один або два рази в березні 2023 року, точних дат не пам`ятає, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де пройшов військово-лікарську комісію, за висновком якої був визнаний придатним до військової служби. У той же день в березні 2023 року він письмово відмовився від проходження військової служби та у визначений у повістці час, а саме на наступний день не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження військової служби. Визнає свою вину частково, тому що вважає, що у нього є кілька хронічних хвороб, а саме він має проблеми з шлунком, кишківником, легенями та психікою, медичне обстеження його ВЛК було проведено формально і швидко, він лікарям повідомляв, що у нього є проблеми зі здоров`ям, у той же час не скаржився конкретно на якесь захворювання. Після цього він не звертався за медичною допомогою до лікарів, які не мають відношення до ТЦК, не пропонував пройти незалежне медичне обстеження за своїми скаргами, хоча має договір із сімейним лікарем. У вчиненому щиро розкаявся, знає, що порушив закон, просив призначити йому покарання із застосуванням іспитового строку.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, також підтверджується у сукупності наступними належними, допустимими, достовірними доказами:

інформацією, зазначеній у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071040000748 від 01.07.2023 року, згідно якої до чергової частини Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , відмовився від мобілізації;

повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України адресоване 27 червня 2023 року під №8881 начальнику Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, згідно якого начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснити розслідування по факту ухилення від військової служби за призовом під час загальної мобілізації, на особливий період щодо громадянина ОСОБА_3 ;

речовим доказом - особовою справою громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 , яку відповідно до постанови слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про визнання письмовим доказом від 14.07.2023 року визнано письмовим доказом у кримінальному провадженні №12023071040000436, зареєстрованому в ЄРДР 04.04.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України;

інформацією, зазначеною у листі начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.07.2023 року №9899/1/1, про те, що бронювання відстрочки від призову працівника ТОВ «АС Манюфекчурінг» громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в ІНФОРМАЦІЯ_7 не проводились. ОСОБА_3

Ст. 3 із 6

перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 26.04.2018 року;

розпискою ОСОБА_3 від 16.03.2023 року про отримання повістки про зобов`язання прибути до ІНФОРМАЦІЯ_9 о 12 год. 00 хв. 17.03.2023 року;

карткою обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби від 13.03.2023 року № 69252, за інформацією якої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здоровим та придатним до військової служби;

інформацією, зазначеною у довідці військово-лікарської комісії від 16.03.2023 року №2972, відповідно до якої 16 березня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК НОМЕР_1 ОСОБА_3 , 1992 року народження, та визнано його здоровим та придатним до військової служби;

інформацією, зазначеною у заяві ОСОБА_3 , зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_10 23.06.2023 року за № 9496, відповідно до якої, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець м.Мукачево відмовляється бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.20222 року, у зв`язку з тим, що йому не представили змоги пройти медичну комісію ВЛК в повному обсязі;

відомостями, зазначеними в обліковій картці, згідно якої ОСОБА_3 має військове звання «солдат», категорії обліку І, групою обліку НПО, склад «рядовий» та 07.10.2010 року прибув з строкової служби.

Всі вищезазначені докази у даному кримінальному провадженні є належними, тобто згідно вимог ст.85 КПК України, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність.

Також ці докази є допустимими, тобто згідно вимог ч.1 ст.86 КПК України, були отримані в порядку, встановленому цим Кодексом, що підтверджено наступними процесуальними рішеннями:

ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 07.07.2023 року про надання (забезпечення) слідчому СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: особової справи громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_1 , які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_6 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , із можливістю вилучення оригіналів зазначених документів;

тимчасовим доступом до речей і документів від 14.07.2023 року, відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.07.2023 року якого, слідчим СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області у період часу з 16 год. 15 хв. до 16 год. 20 хв. 14.07.2023 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 проведено тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: довідки №4 ВЛК, оригінал повістки від 16.03.2023 року, оригінал заяви відмови від мобілізації; облікової картки, копії картки обстеження №13;

описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.07.2023 року, згідно якого у ІНФОРМАЦІЯ_9 вилучено: оригінал довідки №4 ВЛК, оригінал повістки виданої 16.03.2023 року ОСОБА_3 , оригінал заяви відмови від мобілізації; облікова картка, копія картки обстеження №13.

Проаналізувавши іоцінивши всідокази вїх сукупності,суд вважає,що діїобвинуваченого кваліфіковановірно,вина обвинуваченого ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.336КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, є доведеною повністю.

Ст. 4 із 6

При цьому доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про наявність у нього кількох хвороб, швидке і формальне проведення його медичного огляду військово-лікарською комісією судом відхиляються, оскільки згідно картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби від 16.03.2023 року ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , оглянуто кількома лікарями спеціалістами, його визнано здоровим та придатним до військової служби.

Крім цього, ОСОБА_3 після незгоди з висновками ВЛК і на час розгляду вказаного кримінального провадження в суді, не звертався зі скаргами на своє здоров`я до інших (незалежних) лікарів спеціалістів, які не мають відношення ні до ВЛК, ні до РТЦК та СП.

Відповідно до ст.66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років.

При цьому суд враховує відомості про особу обвинуваченого, зокрема, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку лікарів: психіатра, фтизіатра та нарколога, а також на обліку в статусі безробітного в Мукачівській філії Закарпатського обласного центру зайнятості станом на 06.07.2023 року не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Вирішуючипитання про призначенняобвинуваченому покарання умежах,установлених санкцією статті,яка передбачаєвідповідальність завчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення,суд враховуєнорму ч.1ст.65КК України,згідно якоїсуд призначаєпокарання: умежах,установлених усанкції статті(санкціїчастини статті)Особливоїчастиницього Кодексу,що передбачаєвідповідальність завчинене кримінальнеправопорушення,за виняткомвипадків,передбаченихчастиною другоюстатті53цього Кодексу; відповіднодо положеньЗагальноїчастиницього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 6ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 5 та 6статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються судами при застосуванні таких норм права.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду у своїй постанові від 09.10.2018 року у справі № 756/4830/17-к вказала про те, що визначені уст. 65 КК Українизагальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи

Ст. 5 із 6

оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Верховний Суд зазначив, що згідност. 414 КПК України,невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість. При призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо. Верховний Суд роз`яснив, що термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частиниКК України, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд не визнає щире його каяття, як пом`якшуючу обставину, оскільки саме по собі розкаяння обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, не є обставиною, яка свідчить про його каяття, адже він жодним чином не намагався виправити ситуацію, що склалася, до призовного пункту ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) після вчинення кримінального правопорушення не з`являвся.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022на території України з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому продовжено і він діє до сьогодні. Відповідно до вимогКонституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України.

Таким чином,вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, хоч і відноситься до категорії нетяжких злочинів, однак враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України і в умовах збройної агресії з боку іншої держави, захист Вітчизни набуває особливого значення.

З урахуванням вищенаведеного та фактичних обставин скоєного кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, який підстав передбачених законодавством на відстрочку від призову чи інших поважних причин не має, в період воєнного стануприоголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував свій конституційний обов`язок щодо захисту Батьківщини, суд прийшов до переконання про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання, у виді позбавлення волі за мінімальною санкцією, передбаченою статті 336 КК України, за якою він притягається до кримінальної відповідальності, що буде достатнім для досягнення мети покарання, а саме запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень.

При цьому, суд не вбачає підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373-376, 615 КПК України, суд

У ХВ АЛ ИВ :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Ст. 6 із 6

Речові (письмові) докази: особову справу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного на придатність до військової служби додаток №13; оригінал довідки військово-лікарської комісії додаток №4, зареєстрованої від 16.03.2023 року № 2972; оригінал облікової картки виданої на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; оригінал заяви про відмову від мобілізації; оригінал повістки виданої 16.03.2023 року на 12:00 17.03.2023 року, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження, повернути до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).

Вирок суду може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1