Рішення № 121855734, 25.09.2024, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/1119/24 Провадження № 2/395/295/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Новомиргородський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача в якому просить визнати таким,що непідлягає виконанню,виконавчий напис№5204,вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу ОстапенкоЄвгеном Михайловичем27.01.2021року простягнення з ОСОБА_1 накористь ТОВ«Фінпром маркет»заборгованості урозмірі 4583,84грн. за Кредитнимдоговором №1714від 28січня 2017року,укладеного міжТОВ «Мікрокредит»(кодЄДРПОУ 37422865)та ОСОБА_1 ,право вимогиза якимвідступлено напідставі Договоруфакторингу №20170525від 25травня 2017року ТОВ«Європейська агенціяз поверненняборгів» (кодЄДРПОУ 35465907),право вимогиза якимвідступлено напідставі Договоруфакторингу №23/12/20від 23грудня 2020року ТОВ«Фінансова компаніяуправління активами»(кодЄДРПОУ 35017877),право вимогиза якимвідступлено напідставі Договоруфакторингу №24122020-ФКвід 24грудня 2020року ТОВ«Фінпром маркет»та стягнути з ТОВ «Фінпром маркет» ЄДРПОУ:43311346 незаконно утримані за виконавчим написом № 5204 від 27.01.2021 року суми у загальному розмірі 4549,01 грн. та судові витрати.

Обґрунтовуючи позов вказує, що позивач не отримував вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань, не отримував також повідомлень про погашення заборгованості, а тому не мав можливості подати свої заперечення стосовно наявності заборгованості та її розміру. А тому, логічним і беззаперечним є твердження, що нотаріусу не були подані всі необхідні документи, визначені Порядком та Переліком, приватний нотаріус не встановив безспірність заборгованості на підставі належних документів та вчинив виконавчий напис на підставі неналежної нормативної підстави.

З огляду на вищевикладене, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», а тому вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріус вчинив його з порушенням вимог законодавства, а саме з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерстваюстиції України22.02.2012№ 296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172,тобто не перевірившибезспірності заборгованості. А відтак нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис. Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. До суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, підтримує позов.

Відповідач всудове засіданняне з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням «Укрпошти» про вручення поштового відправлення (рекомендоване) від №0600278609984 від 05.08.2024 року, №0600282087127 від 18.09.2024 року та через оголошення, які розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2024 року, від 31.07.2024 року, від 10.09.2024 року.

Отже,за вищевказанихобставин увідповідності дост.130ЦПК Українивідповідач про час та місце розгляду у справі повідомлений належним чином.

Треті особи, пояснень до суду не надали, про час, місце та дату розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідностідо ч.1ст.280ЦПК України:суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що27 січня 2021 року приватним нотаріусомКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгеномМихайловичем видановиконавчий напис№5204у відповідностідо якогозадоволено вимогиТОВ «ФІНПРОММАРКЕТ» урозмірі 4583,84грн. (а.с.7)

Державним виконавцем Новомиргородського ВДВС Шерстюк Яною Русланівною відкрито виконавче провадження №65406024 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 4583,84 грн. за виконавчим написом №5204 від 27.01.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем. (а.с. 8)

Відповідно до виконавчого напису, ОСОБА_1 є боржником за Кредитним договором №1714 від 28 січня 2017 року, укладеного між ТОВ «Мікрокредит» (код ЄДРПОУ 37422865) та ОСОБА_1 , право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №20170525 від 25 травня 2017 року ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35465907), право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №23/12/20 від 23 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877), право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №24122020-ФК від 24 грудня 2020 року ТОВ «Фінпром маркет».

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно дост.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена уГлаві 14 Закону України «Про нотаріат»та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно дост. 88 Закону України « Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесенихпостановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зміни, внесеніпостановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662до Переліку, визнано незаконними та нечинними.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року рішення суду залишено без змін.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягаєпостанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 від 29 червня 1999 року/ в редакції постанови КМУ від 29 листопада 2001 року /.

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесенихпостановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Будь-яких доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених Переліком та достатніх для вчинення виконавчого напису, відповідач та третіми особами не надано.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вимогам, які пред`являється вище приведеним Переліком.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зоруст.88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимогстатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чекитощо.

Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4ст.263 ЦПК України.

На думку Верховного суду в постанові № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, розрахунок заборгованості, зроблений стягувачем,з урахуванням положень Переліку документів,не може вважатись доказом на підтвердження безспірності заборгованості боржника.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості по наданому кредитодавцем нотаріусу кредитному договору та розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має кредитодавець при зверненні до нотаріуса.

Враховуючи, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, між сторонами виникли також спірні правовідносини, які регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так,відповідно доположень ч.ч.1,2особа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.3 ст.1212ЦК України положення глави 83цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому, набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі № 753/15556/15-ц, від 23.01.2020 року в справі № 910/3395/19.

Так, згідно довідки від 01.07.2024 року № 7 станом на 31.05.2024 року по виконавчому провадженню № 65406024 заборгованість утримано в розмірі 4549,01 грн.(а.с.9)

Оскільки виконавчий напис нотаріуса підлягає скасуванню, то похідна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, відповідно до ст.1212 ЦК України, усумі 4549,01 грн. підлягає задоволенню.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,3ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав до суду відзив, будь-які заяви чи клопотання по суті справи, тому суд обмежений лише тими доказами, які є наявні у матеріалах справи.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, спірності заборгованості позивача перед товариством, не спростованої відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.1,87,88,89 Закону України «Про нотаріат»,постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст.2,4,5,11,12,13,76 - 82,109,110,141,259,263 - 265,268,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Новомиргородський РВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та повернення стягнутого - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №5204, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 27.01.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 4583 (чотири тисяч п`ятсот вісімдесят три) гривні 84 копійки за Кредитним договором №1714 від 28 січня 2017 року, укладеного між ТОВ «Мікрокредит» (код ЄДРПОУ 37422865) та ОСОБА_1 , право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №20170525 від 25 травня 2017 року ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35465907), право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №23/12/20 від 23 грудня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877), право вимоги за яким відступлено на підставі Договору факторингу №24122020-ФК від 24 грудня 2020 року ТОВ «Фінпром маркет».

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» код ЄДРПОУ:43311346, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , незаконно утримані за виконавчим написом №5204 від 27.01.2021 року суми у загальному розмірі 4549 (чотири тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривні 01 копійка.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» код ЄДРПОУ:43311346, на користь ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,суму судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 25 вересня 2024 року.