Постанова № 12185541, 18.10.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-6369/10/2270/9

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л.

при секретаріБуяновській М.С.

за участі:представників позивача - Дудар Г.К. за довіреністю від 01.09.2010р., Лисяк ЄБ. за довіреністю від 24.09.2010р.

представника відповідача - Сеник Т.В. за довіреністю від 16.03.2010р. №2058/10-025 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у Волочиському районі <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 0000101700/0 від 19.04.2010 року., № 0000101700/1 від 14.05.2010 року та № 0000101700/2 від 22.07.2010 року , -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» звернулось в суд з позовом до державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000101700/0 від 19.04.2010р., №0000101700/1 від 14.05.2010р., №0000101700/2 від 22.07.2010р., якими позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 8032,65 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2677,55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5355,1 грн.. З висновками відповідача позивач не погоджується, зазначає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Позивач зазначає, що вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». При відчуженні (продажу, переуступці) у подальшому такого корпоративного права (інвестиційного активу) об»єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, повязані з придбанням такого корпоративного права. Вказує на те, що при здійсненні операції з формування статутного фонду товариства (виконання свого обовязку перед товариством, в якості його учасника) фізична особа не отримала в замін будь-яких коштів.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі. Зазначили, що відповідач невірно вважає передачу фізичною особою власного майна до статутного капіталу господарського товариства продажем (обміном) такого майна із відповідними правовими наслідками оподаткування таких операцій. Зазначають, що відповідно до положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при внесенні засновниками майна до статутного капіталу господарського товариства у засновників фізичних осіб не виникає доходу. Крім того, вважають, що вказаний Закон не покладає на емітента корпоративних прав функцій податкового агента, а сама операція по внесенню майна до статутного капіталу не є продажем. Додатково пояснили, що у засновника ТзОВ «Бубнівський цегельний завод» при внесенні майна до статутного капіталу не виникло доходу і позивач не зобовязаний був утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб при здійсненні засновником товариства операцій з інвестиційними активами.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечує, вважає твердження позивача безпідставними, адміністративний позов необґрунтованим та просить у позові відмовити. Суду пояснила, що при перевірці позивача в порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» останнім не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб у випадку, коли податковим агентом ТзОВ «Бубнівський цегельний завод» не оподатковано майнові внески фізичної особи до статутного фонду товариства у вигляді рухомого та нерухомого майна. Вказує на те, що інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого та рухомого майна є з її боку відчуження такого майна. У звязку з тим, що громадянином Майструком О.В. нерухоме та рухоме майно передано ТОВ «Бубнівський цегельний завод», тобто відбувся продаж (міна) нерухомого та рухомого майна, то відповідно до п.п. 11.1.2 ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з обєктів нерухомості, зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту (житловий будинок, квартира або частина квартири, кімната, садовий будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі обєкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), або від продажу обєкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 ст.7 цього Закону, а саме за ставкою 50% та відповідно до п.12.1 ст.11 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року, підлягає оподаткуванню за ставкою 15%. Вказує на те, що згідно підпункту 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обовязкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обовязковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобовязання з такого податку, збору (обовязкового платежу).

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в її взаємному звязку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» зареєстроване 16.10.2007 року Волочиською районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 16.10.2007 року за №16541020000000515, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.10.2007р. за №1019.

Основними видами діяльності товариства є: виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з випаленої глини; виробництво вогнетривких керамічних виробів; виробництво керамічних плиток та плит; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.

В період часу з 26.02.2010р. по 24.03.2010р. (термін перевірки з врахуванням невикористаних робочих днів з 03.03.2010р. по 05.03.2010р. включно переносився на термін з 15.03.2010р. по 17.03.2010р. на підставі наказу ДПІ у Волочиському районі від 15.03.2010р. №99, термін проведення перевірки продовжувався з 18.03.2010р. по 24.03.2010р. на підставі наказу ДПІ у Волочиському районі від 17.03.2010р. №103) працівниками державної податкової інспекції у Волочиському районі на підставі направлень від 26.02.2010р. №46, від 15.03.2010р. №60 та від 18.03.2010р., згідно із частиною 1-5 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» проведена планова виїзна перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» з питань дотримання вимог податкового податкового законодавства за період з 16.10.2007р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 16.10.2007р. по 31.12.2009р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №0343/23/35345009 від 12.04.2010р., відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення п.1.6 ст.1, п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІV від 22.05.2003р. (далі Закон) занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 2677,55 грн..

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Волочиському районі від 19.04.2010 року №0000101700/0, яким позивачеві визначене податкове зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 8032,65 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 2677,55 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5355,1 грн..

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДПІ у Волочиському районі, ДПА у Хмельницькій області. Однак рішенням ДПІ у Волочиському районі, ДПА у Хмельницькій області про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення, в звязку з чим ТОВ «Бубнівський цегельний завод» оскаржено його в судовому порядку.

Судом встановлено, що підставою для визначення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб є викладені в акті планової виїзної перевірки висновки відповідача щодо не утримання і не перераховання до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 2677,55 грн. за 2007 рік, у випадку, коли податковим агентом ТзОВ «Бубнівський цегельний завод» не оподатковано майнові внески фізичної особи (Майструк О.В.) до статутного фонду товариства у вигляді рухомого майна вартістю 1658 грн. та нерухомого майна вартістю 48577 грн. (сума відчуженого майна склала 50235 грн.). Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності нерухомого та рухомого майна є з її боку відчуження такого майна. У звязку з тим, що громадянином Майструком О.В. нерухоме майно передано ТОВ «Бубнівський цегельний завод», тобто відбувся продаж (міна) нерухомого майна, то відповідно до п.п.11.1.2 ст.11 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш ніж одного з обєктів нерухомості , зазначених у підпункті 11.1.1 цього пункту (житловий будинок, квартира або частина квартири, кімната, садовий будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі обєкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), або від продажу обєкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 ст.7 цього Закону, а саме за ставкою 5%. Оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна, регламентується ст.12 Закону, відповідно п.12.1 ст.11 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону. У звязку з тим, що громадянином Майструком О.В. рухоме майно передано ТОВ «Бубнівський цегельний завод», тобто відбувся продаж (міна) нерухомого майна, то відповідно до п.п.12.1 ст.12 Закону дохід, отриманий платником податку від продажу обєкта рухомого майна протягом звітного податкового року, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.7.1 ст.7 Закону, а саме за ставкою 15%.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Згідно пп. «в» п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», доходом з джерелом його походження з України є дохід у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах. Правила оподаткування інвестиційного прибутку визначені п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно пп.9.6.1 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Пп. 9.6.2 передбачено, що операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права вважаються придбанням інвестиційного активу. Подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених в звязку з придбанням такого активу є інвестиційним прибутком, що є обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб при здійсненні платником податку зазначеної операції.

Обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та4.3.17 цієї статті. Інвестиційний прибуток відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у звязку з придбанням такого активу. З урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

Проте, в даному випадку інвестиційного прибутку не було, оскільки відбувався не продаж інвестиційного активу, а його придбання.

У відповідності до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внесок фізичної особи у вигляді майна до статутного фонду юридичної особи є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у звязку із придбанням інвестиційного активу, а не доходами фізичної особи. Крім цього, п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено види доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку. Так, пп. 4.3.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає, що до складу загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою-резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, коли таке нарахування ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну номінальну вартість таких нарахованих дивідендів.

Відповідно до пп.9.6.6 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

Як вбачається з матеріалів справи фізичними особами, засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» були здійснені саме операції з внесення майна до статутного фонду юридичної особи-резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Згідно п.6.2 статуту (із внесеними змінами 19.11.2009р.) ТОВ «Бубнівський цегельний завод» засновниками якого є Мельниченко В.В. та Майструк О.В. утворює установчий фонд в сумі 1400000 грн., статутний фонд формується за рахунок грошових та майнових внесків учасників у таких розмірах та частках : Мельниченко В.В. 700000 грн. - 50% статутного фонду, Майструк О.В. 700000 грн. 50% статутного фонду. На період перевірки статутний фонд позивача сформовано за рахунок грошових коштів в сумі 1295364 грн. та майнових внесків в сумі 50235 грн.. Зокрема засновником ТОВ «Бубнівський цегельний завод» внесено до статутного фонду товариства майнові внески на суму 50235 грн. (рухоме майно на суму 1658 грн., нерухоме майно на суму 48577 грн.) згідно акту приймання-передачі майна, як внеску до статутного капіталу (договір купівлі-продажу частки у праві власності від 22.01.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Яковлєвою С.Л. за №185) в обмін на корпоративні права на таку ж суму. Що підтверджується актом приймання-передачі майна (згідно договору купівлі-продажу частки у праві власності від 22.01.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Яковлевою С.Л. №185) від 22.01.2007р.; актом передачі майна, як внеску, до статутного капіталу (статутного фонду) товариства з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» від 05.10.2007 року. В бухгалтерському обліку ці господарські операції відображені по кредиту рахунка 40 «Статутний капітал», з подальшим віднесенням цих основних фондів до відповідної їх групи бухгалтерським записом Д-т рах.10 «Основні фонди» та К-т рах.152. Також, встановлено, що комплекс, цегельний завод (майнові внески (нерухоме та рухоме майно) в сумі 50235 грн.) зареєстровано на праві власності за ТОВ «Бубнівський цегельний завод», що не заперечується відповідачем.

Вказані операції одного з засновників позивача, відповідно до положень підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вважаються придбанням інвестиційного активу, а не продажем майна.

Отже, враховуючи отримання громадянином Майструком Олександром Васильовичем прав управління юридичною особою-резидентом шляхом формування статутного капіталу товариства за рахунок свого рухомого та нерухомого майна, підстав для віднесення суми такого статутного капіталу до оподатковуваного доходу позивача немає. Дохід у такої особи може виникнути лише у разі наступного відчуження інвестиційного активу (придбаного корпоративного права) відповідно до вимог пп.9.6.2 п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Таким чином, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» чітко визначив, що обєктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб у відповідності із підпунктом 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 даного Закону є інвестиційний прибуток, який отримує фізична особа від операцій з продажу інвестиційного активу, а не операції з придбання інвестиційного активу, а тому позивач в такому випадку не зобовязаний був виступати податковим агентом, оподатковувати дохід та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб за передане до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод» рухоме та нерухоме майно загальною вартістю 50235 грн.

У звязку з відсутністю порушень позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» при передачі фізичною особою до статутного фонду нерухомого та рухомого майна податковим органом безпідставно в податковому повідомленні рішенні визначено товариству з обмеженою відповідальністю «Бубнівський цегельний завод»суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 2677,55 грн..

Оскільки позивачем у цих правовідносинах не допущено порушень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відсутні і підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень форми «Р» №0000101700/0 від 19.04.2010р., №0000101700/1 від 14.05.2010р., №0000101700/2 від 22.07.2010р, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" до Державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" № 0000101700/0 від 19.04.2010 року., № 0000101700/1 від 14.05.2010 року та № 0000101700/2 від 22.07.2010 року задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Волочиському районі форми "Р" № 0000101700/0 від 19.04.2010 року., № 0000101700/1 від 14.05.2010 року та № 0000101700/2 від 22.07.2010 року

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 22 жовтня 2010 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >Д.Л. Фелонюк

< для копії >< для копії >