Рішення № 121855375, 25.09.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1544/24

Провадження № 2/344/2985/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

25 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2024 згідно дати реєстрації представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 30155 грн, яка складається з 7770 грн - заборгованості за тілом кредиту, 22385 грн - заборгованості за відсотками, 2422,40 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №00-7551034 у формі електронного документа. Відповідач за допомогою мережі інтернет, перейшла на офіційний сайт - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача. Відповідно до умов договору відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 7770 грн. На виконання умов договору ТОВ ««Качай гроші» свої зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши ОСОБА_1 кредитні кошти, проте останній своїх зобов`язань належним чином не виконав, порушивши умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 30155 грн, яка складається з 7770 грн - заборгованості за тілом кредиту, 22385 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

30.10.2024 між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» було укладено договір факторингу №30102023, за яким до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором кредитної лінії №00-75 від 02.04.2023 на загальну суму 14200 грн.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач свого зобов`язання належним чином не виконував, тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023 у розмірі 30155 грн та судові витрати по справі.

29.05.2024 ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

17.06.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано судді Кіндратишин Л.Р.

20.06.2024 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена відповідно до вимог закону, в тому числі через сайт «Судова влада». Правом на подання відзиву не скористалася. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавала.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 25.09.2024 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259 ЦПК України і ч. 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст. 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

13.04.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-7551034, відповідно якого відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 7770 грн. на строк 120 днів до 11.08.2023 або достроково (п. 1.3. Договору), шляхом перерахування Кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту на карту Позичальника № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі ХХХХХХ****ХХХХ, емітовану банком України (п.2.2.). За надання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити комісію у розмірі 370 грн, Позичальник доручає Кредитодавцю розмір зазначеної комісії із суми кредиту, тобто Позичальнику перераховується сума кредиту 7400 грн за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту (п. 2.2.1.). Договір підписано у формі електронного документа підписаного з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора з боку позичальника (п. 7.11 Договору). Відповідачем ОСОБА_1 договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5604F, який відправлено : 2023-04-13 о 09:15:07, введено : 2023-04-13 о 09:16:04, який було надіслано на номер мобільного телефону НОМЕР_2 , що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 12-14).

Відповідно до графіку платежів, Додаток № до Кредитного договору №00-7551034 від 13.04.2023, загальна вартість кредиту становить 20720 грн, що складається з 7400 грн - суми кредиту, 370 грн - комісії за надання кредиту, 20720 грн - проценти за користування кредитом (а.с. 15).

Також, 13.04.2023 року ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора підписав паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування (а.с. 30-31).

Відповідно до Повідомлення ТОВ «Фінансова Компанія «Сан-Райз Фінанс» від 10.11.2023 за період з 29.09.2022 по 01.05.2023 через компанію ТОВ «Фінансова Компанія «Сан-Райз Фінанс» було проведено успішні виплати кредиту на сайті https://kachay.com.ua/, в тому числі і ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на картку № НОМЕР_1 у розмірі 7400 грн, що також підтверджується додатком до вказаного повідомлення, де відповідач зазначений під порядковим номером 737 (а.с. 33 зворот, 35 зворот).

Згідно детального розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023 станом на 30.10.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 30 155 грн., із яких 7400 грн. тіло кредиту, 22 385грн. відсотки, 370 грн. - комісія, відсотки за користування кредитом нараховані до 11.08.2023 включно (а.с. 51).

Відповідно до договору факторингу № 30102023 від 30.10.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Качай гроші», ТОВ «Качай гроші» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» приймає належні ТОВ «Качай гроші» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, де під порядковим номером 2460 зазначено боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору №00-7551034 від 13.04.2023, сума заборгованості 30155 грн (а.с. 42-44, 48-49).

Відповідно до повідомлення №25770587872/ВМ від 28.02.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надіслало повідомлення відповідачу з пропозицією погасити заборгованість у сумі 30155 грн за Кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 (а.с. 52)

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (а.с. 61-62).

Отже, за вище зазначених обставин позивач є новим кредитором за договором кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 13.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай гроші» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №00-7551034, який був укладений в електронній формі на суму 7770 грн, 7400 грн тіла кредиту та 370 грн комісії, сплаченої за надання кредиту (п. 2.2.1. Договору)

Відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за договором кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023 від 13.04.2023 в розмірі 7400 грн.

Щодо стягнення процентів за кредитним договором суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Пунктом 1.4.1 кредитного договору, передбачено 1,50 % від суми кредиту за кожен день користування ( знижена процентна ставка). Пунктом 1.4.2., передбачено стандартну процентну ставку -2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, у межах строку надання кредиту.

Згідно детального розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023, станом на 30.10.2023, дату укладення договору факторингу № 30102023 відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 22385 грн нараховані до 11.08.2023 включно, тобто в межах строку дії вказаного договору, який зазначений у п. 1.3.

Крім, того умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту, що зазначено у п 2.2.1.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови договору кредитної лінії №00-7551034 від 13.04.2023 належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, суд вважає за необхідне, задовольнити в цій частині позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за даним кредитним договором в загальному розмірі 30155 грн., з яких: 7400 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 370 грн - комісії за надання кредиту, 22385 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024 (а.с. 54-55); адвокатський запит №04/04/2024-Н1 від 04.04.2024 (а.с. 37); копію ордера серіїАА №1426978 (а.с. 38); додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024 (а.с. 56-58); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956 (а.с. 59); довіреність від 30.10.2023 (а.с. 60; ); акт прийому-передачі вказаних послуг до Договору про надання правничої допомоги №03/04/24 від 03.04.2024 згідно якого, загальна вартість послуг складає 5000 грн : складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 - 3000 грн (2 години), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 - 500 грн (1 година), надання усної консультації стосовно складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 - 500 грн (1 година), підготовка адвокатського запиту про зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 - 500 грн (1 година), підготовка клопотання про витребування інформації щодо зарахування/перерахування коштів на картковий рахунок боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором №00-7551034 від 13.04.2023 - 500 грн (1 година) (а.с. 64).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 5000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, так як позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача.

На підставі та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 259, 223, 263, 265, 268, 273, 280-285, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 00-7551034 від 13.04.2023 у розмірі 30 155 (тридцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з 7 770 (сім тисяч сімсот сімдесят) гривень 00 копійок заборгованості за тілом кредиту та 22 385 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот ) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи :

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956;

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання : АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 25.09.2024.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.