Постанова № 12185508, 05.11.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2010 р.

10 год. 00 хв.Справа № 2а-2849/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

представника позивача - Кушніра Г. А.,

представників відповідача - Шевченка О. А., Мальчевської А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

до державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання протиправними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Херсоні (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень рішень від28.09.2009р. №№ 0000752200/0, 0004312301/0, 0004322301/0, від 08.12.2009р. №0000752200/1, від 14.12.2009р. №№0004312301/1, 0004322301/1, від 16.02.2010р. №0000752200/2, від 19.02.2010 р. №0004322301/2, від 18.05.2010р. №0000752200/3, якими позивачеві збільшено зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 422049,45 грн., у тому числі за основним платежем на 140683,15 грн., збільшено зобовязання з податку на додану вартість на 163986,5 грн., у тому числі за основним платежем на 105141 грн., та зменшено заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість за грудень 2008р. на 6493,0 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 3246,5 грн., у звязку з отриманням цього бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, просив скасувати спірні податкові повідомлення рішення, оскільки для їх складення використані незаконні висновки акту перевірки позивача від 15.09.2009р. №2702/23-5/14308500.

Позивач вважає безпідставним визначення зобовязань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, оскільки ним проводились виплати іноземним особам як компенсація вартості проданих товарів (робіт, послуг), а відповідно до положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) зазначені виплати не можуть бути обєктом оподаткування податком на прибуток.

Протизаконним, на думку позивача, є висновок відповідача щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Альбатрос Керч" та ТОВ "Селект", тому що не декларування зобовязань з податку на додану вартість контрагентами не позбавляє права на декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по цим операціям.

Представники відповідача проти позову заперечували, суду пояснили, що висновки акту перевірки від 15.09.2009р. №2702/23-5/14308500, а, відповідно, і складені на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення базуються на чинному податковому законодавстві. Просили суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні податкові повідомлення-рішення складено на підставі висновків акту виїзної планової перевірки відповідача від 15.09.2009р. №2702/23-5/14308500 та на підставі апеляційного узгодження донарахованих податкових зобовязань.

Процедура апеляційного узгодження донарахованих зобовязань завершена шляхом розгляду скарги позивача ДПА України. За результати розгляду скаргу позивача залишено без задоволення, а донараховані зобовязання з податків залишено без змін.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 28.09.2009р. № 0000752200/0, від 08.12.2009р. №0000752200/1, від 16.02.2010р. №0000752200/2, від 18.05.2010р. №0000752200/3 відповідачем визначені зобовязання з податку на прибуток з іноземних юридичних осіб, у звязку з тим що ВАТ "Херсонський суднобудівний завод" проводились виплати іноземним контрагентам без утримання податку на прибуток з цих виплат та без належного підтвердження пільгового режиму оподаткування цих виплат.

Так, відповідач встановив, що позивачем на користь іноземних партнерів було проведено наступні виплати:

- Компанії «Allgemeine Beteiligungsverwaltungs-und Handelsgesellshaft m.b.H» за угодою від 28.03.2008р. №1-F за надання консультативних послуг (оцінка організації керівництва, виробництва, виробничих процесів, процесів управління та надання допомоги у впроваджені поліпшень та змін у відповідних процесах) - 30000,0 євро ( 226590,78 грн.);

- Компанії «Germanischer Lloyd AG» за договором від 19.12.2007р. №07-020/ODA за надання технічних послуг (визнання сертифікатів зварювальників, продовження схвалення зварювального виробництва і т.д.) - 3647,0 євро (27789,21 грн.);

- Компанії «W.Jacquet BvBA» за агентським договором від 25.07.2007р. б/н (організація переговорів і укладення договорів, консультаційні послуги) - 57505,2 євро (383335,41 грн.);

-Компанії «MV Shipping Co. Inc» за договором від 29.09.2008р. №09/08 - 106600,0 євро (750430,67 грн.) за послуги по доставці корпусу танкера-хімовоза покупцю .

Відповідач, посилаючись на п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що всі виплати на користь іноземних осіб нерезидентів України повинні оподатковуватись за ставкою 15 відсотків, крім випадків коли міжнародні угоди передбачають звільнення від сплати цього податку нерезидентами України. Відповідач стверджує, що згідно з п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів на користь іноземних партнерів українською стороною є наявність належним чином складеної довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування. Відповідач вважає, що оскільки іноземними контрагентами позивача зазначеної довідки не надавалось, то всі випалити підлягали оподаткуванню податком на прибуток на загальних підставах.

Виходячи із економічної суті проведених позивачем виплат на користь іноземних партнерів суд вважає за потрібним врахувати наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України №334/94-ВР будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті, під доходами отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Документи, які надані суду підтверджують, що позивач спірні виплати іноземним партнерам провадив як компенсацію вартості наданих йому робіт та послуг.

Тому виплати на користь компаній Allgemeine Beteiligungsverwaltungs-und Handelsgesellshaft m.b.H», «Germanischer Lloyd AG» «W.Jacquet BvBA» не підлягають оподаткуванню податком з доходів іноземних юридичних осіб незалежно від існування між Україною та країною, де зареєстровані ці компанії угод про уникнення подвійного оподаткування їх доходів.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334/94-ВР сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків з джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

За змістом п. 1.35 ст. 1 Закону № 334/94-ВР фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону. Під терміном "базова ставка фрахту" розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Виходячи із зазначених норм Закону № 334/94-ВР суд вважає, що відповідач правомірно визначив податок на прибуток з доходів, виплачених Компанії «MV Shipping Co. Inc» за фрахт судна по доставці корпусу танкеру покупцю (податок 45025,84 грн.).

Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню на 286971,93 грн., у тому числі за основним платежем - на 95657,31грн. та за штрафними санкціями - на 191314,62 грн.

За податковими повідомленнями-рішеннями від 28.09.2009р. № 0004312301/0 та від 14.12.2009р. №0004312301/1 позивачеві зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за грудень 2008р. на 6493,0 грн. і застосовано штрафні санкції у сумі 3246,5 грн., у звязку з отриманням цього бюджетного відшкодування. Підставою для зменшення задекларованої суми бюджетного відшкодування було те, що позивач на, думку відповідача, неправомірно відніс до податкового кредиту жовтня 2008 року податок на додану вартість у сумі 6493,00грн., сплачений ТОВ «Альбатрос Керч» за податковими накладними від 19.09.2008р. №№ 459 та 460. За даними відповідача, ТОВ «Альбатрос Керч» перед місцевим податковим органом не звітує і, відповідно, зобовязання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок продажу товарів (робіт, послуг) в бюджет, не сплачує.

Відповідач, посилаючись на Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) вважає, що джерелом відшкодування надмірно сплаченого ПДВ з бюджету є сплата цього податку до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг), по взаємовідносинах з якими виникло право на декларування бюджетного відшкодування, і тому, у звязку з тим що ТОВ «Альбатрос Керч» не сплатив це зобовязання до бюджету, у позивача було відсутнє право на отримання цього відшкодування з бюджету.

Суд, виходячи з аналізу приписів Закону України «Про податок на додану вартість», вважає, що головними умовами, які дають право на формування податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності платника податку в межах оподатковуваних операцій та підтвердження сплати(нарахування) податку належним чином складеними податковими накладними, а для отримання бюджетного відшкодування - ще й фактична сплата, задекларованого у складі податкового кредиту, податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг).

Бухгалтерські та податкові документи, за якими формується податковий кредит, повинні бути складені у спосіб, який дозволяв би встановити їх приналежність до господарської діяльності платника податків та використання їх у межах оподатковуваних операцій. Зазначені документи повинні містити детальний опис товарів складу або наданих послуг чи виконаних робіт для їх співставлення з напрямками діяльності платника податку.

У ході розгляду справи позивачем було надано акт виконаних робіт від 19.09.2008р., який засвідчує виконання робіт по заміні металевих конструкцій на теплоході «Агатис» ТОВ«Альбатрос-Керч». Але, зазначений документ не розкриває у повній мірі зміст господарської операції і не дозволяє встановити приналежність цієї операції до використання її в оподатковуваних операціях позивача і тому суд погоджується з висновками відповідача про неправомірне формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивача за наслідками операцій з ТОВ «Альбатрос Керч ».

За податковими повідомленнями-рішеннями від 28.09.2009р. № 0004322301/0, від 14.12.2009р. №0004322301/1 та від 19.02.2010р. №0004322301/2 позивачеві збільшено податкові зобовязання з податку на додану вартість на 163986,5 грн., у тому числі за основним платежем на 105141,0 грн. та за штрафними санкціями на 58845,5 грн.

Позивач вважає, що збільшення відповідачем зобовязань з ПДВ відбулось за рахунок неправомірної оцінки відповідачем операцій з ТОВ «Селект».

Позивач заперечує факт заниження зобовязань з податку на додану вартість за основним платежем на 105141,00 грн., мотивуючи це тим, що відповідач неправомірно виключив із складу податкового кредиту податок за операціями з ТОВ «Селект». Позивач наполягає, що послуги, які надавались ТОВ «Селект», використані ним для потреб його господарської діяльності та для обслуговування оподатковуваних операцій та підкріплені належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами.

Відповідач під час проведення перевірки встановив, що виплата комісійної винагороди ТОВ «Селект» здійснювалась на підставі договору комісії від 24.01.2008р. №701/КД-451. За цим договором ТОВ «Селект» отримувало винагороду за послуги по придбання металопрокату в інтересах позивача, розмір винагороди визначався п 5.1 Угоди і складав 1250 000 грн., крім того ПДВ 250000грн. За п. 5.2 Угоди підставою для отримання винагороди комісіонером є надання комітенту звіту комісіонера, отримання товару та підписання сторонами акту надання послуг. Відповідач при проведені перевірки встановив, що позивачем при визначені розміру винагороди на користь ТОВ «Селект» не дотримувалось співвідношення витрат на комісійну винагороду до вартості придбаних товарів, а суми комісійної винагороди, які включені до складу валових витрат, свідчать про проведення позивачем завідомо нерентабельних операцій з придбання товарів, що, у свою чергу, на думку відповідача, є порушенням принципу підприємництва та законодавства України, яке регулює господарські відносини субєктів підприємницької діяльності.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво» від 07.02.1991р. № 695-ХІІ підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Відповідач при проведені перевірки не довів відсутність поставок товарів за угодами комісії за участю ТОВ «Селекта» і тому не має права на встановлення розміру винагороди або обмеження її розміру при здійснені позивачем підприємницької діяльності.

Згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 р. за N 925/11205,не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. В даному разі, відповідач, оцінюючи взаємовідносини позивача з ТОВ «Селект», виходив не з фактичних обставин справи, а з субєктивної оцінки наслідків господарської діяльності позивача, що у свою чергу, не може бути достатнім аргументом для зменшення задекларованих валових витрат та податкового кредиту платника податку.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06. 2001 року N 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07. 2001 р. за N 567/5758, податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення у таких випадках: а) якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження суми податкового зобов'язання. Отже, для визначення податкових зобовязань за наслідками проведення перевірок складені матеріали цих перевірок повинні свідчити про заниження платником податків зобовязань з певного виду податків і зборів.

У ході судового слідства судом проаналізовано висновки відповідача стосовно нарахування та сплати податку на додану вартість та встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки від 15.09.2009 р. №2702/23-5/14308500 відповідач при перевірці правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту не встановив заниження (завищення) цих показників за перевірений період, висновки акту перевірки не містять висновків щодо заниження зобовязань з податку на додану вартість за результатами цієї перевірки. Але при описі податкового кредиту відповідач зазначає про неправомірність включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Селект» на суму 500000 грн. та з Херсонськими міськими електромережами на суму 12 550,0 грн. Відповідач вважає, що зазначені вище порушення щодо податкового кредиту мали наслідок у вигляді завищення позивачем рядку 26 "Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" Декларації з ПДВ за березень 2009 року на 388365,00 грн. та заниження рядку 27 "Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду" Декларації з ПДВ за березень 2009 року на 117691,0 грн.

Отже, висновки акту перевірки суперечать одне одному, а висновок щодо заниження рядка 27 декларації з ПДВ за березень 2009р. не відповідає спірним податковим повідомленням рішенням від 28.09.2009р. № 0004322301/0, від 14.12.2009р. №0004322301/1 та від 19.02.2010р. №000432201/2.

За цих обставин суд не може визначити, які саме порушення законодавства з ПДВ були підставою для донарахуванням зобовязань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відслідкувати можливий вплив та визначити механізм такого впливу описаних відповідачем порушень податкового законодавства на нарахування та сплату зобовязань з податку на додану вартість позивача у березні 2009 року.

Враховуючи, що відповідачем не приведено належних доказів порушення позивачем законодавства з податку на додану вартість, які привели до заниження зобовязань з цього податку на 105141,0 грн. суд приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2009р. № 0004322301/0 , від 14.12.2009р. №0004322301/1 та від 19.02.2010р. №000432201/2.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо прийняття податкових повідомлень-рішень та визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 163 986,50 грн., в тому числі за основним платежем - 105 141,00 грн., за штрафними санкціями - 58845,50 грн. та зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 286 971,93грн., у тому числі за основним платежем - 95657,31 грн., за штрафними санкціями - 191 314,62грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ВАТ «Херсонський суднобудівний завод».

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"до державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 28.09.2009 р. №0004322301/0, від 14.12.2009 р. №0004322301/1, від 19.02.2010 р. №0004322301/2 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 163 986,50 грн., в тому числі за основним платежем - 105 141,00 грн., за штрафними санкціями - 58845,50 грн.

Визнати частково протиправними податкові повідомлення - рішення від 28.09.2009 р. №0000752200/0, від 08.12.2009 р. №0000752200/1, від 16.02.2010 р. №0000752200/2, від 18.05.2010р. №0000752200/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 286 971,93грн., у тому числі за основним платежем - 95657,31 грн., за штрафними санкціями - 191 314,62грн., в іншій частині - залишити без змін.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 28.09.2009 р. №0004312301/0, від 14.12.2009 р. № 0004312301/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 6 493,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 3 246,50 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2010 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 2.11.3