Ухвала суду № 12183972, 08.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5076/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: < Текст >

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" листопада 2010 р. м. Київ

№ 2а-5076/09/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів: Кучми А.Ю. і Лічевецького І.О.

При секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ВАТ «Сан ІнБев Україна»до спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 року позов задоволений. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення №0000444240/0 від 13.11.2008 року та №0000454240/0 від 14.11.2008 року оскільки позивач не порушував вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон про ПДВ) і правомірно сформував податковий кредит за відповідний період. Припущення податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами, не підтверджені належними доказами і не позбавляють правового значення виданих контрагентом позивача податкових накладних.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в який просив її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. На думку апелянта рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ТОВ всупереч вимогам пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ включило до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, згідно з податковими накладними, виданими контрагентом позивача ТОВ «Новотрейд»за операціями, що проведені на підставі нікчемних правочинів. При цьому СДПІ посилається на те, що одними із постачальників ТОВ «Новотрейд»є ПП «Весна»та ПП «Демол –Сервіс», які не мають достатніх адміністративно –господарських можливостей для виконання господарських зобов’язань з поставки товарів. У зв’язку із зміною найменування ВАТ «Сан ІнБев Україна»замінено на ПАТ «САН ІНБЕВ УКРАЇНА».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

СДПІ проведені документальні невиїзні перевірки ВАТ «Сан ІнБев Україна»з питань правових відносин з ТОВ «Новотрейд»по придбанню товарів (преформ) з 01.01.2008 року по 31.06.2008 року та з 01.07.2007 року по 31.07.2008 року, за результатами яких складені акти перевірок від 31.10.2008 року №585/42-40/30965655 та від 05.11.2008 року №590/42-40/30965655, на підставі яких СДПІ винесла податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань за платежем податок на додану вартість від 13.11.2008 року №0000444240/0 в сумі 4 695 775, 20 грн., з яких: 3 130 516, 80 грн. за основним платежем та 1 565 258, 40 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 14.11.2008 року №0000454240/0 в сумі 6 177 680, 72 грн., з яких: 4 167 751,71 грн. за основним платежем та 2 009 929, 01 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що між ВАТ «Сан Інтербрю Україна»(попередня назва позивача) (покупець) та ТОВ «Новотрейд»(постачальник) укладено договір поставки №30/11 від 30.11.2006 року, відповідно до якого постачальник зобов’язується виготовити, поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити ПЕТ преформи (надалі - товар) на умовах, визначених договором та його додатками, які невід’ємні від договору. Загальна сума отриманого позивачем товару за період з 01.07.2007 року. по 31.07.2008 року складає 114 902 730,05 грн., в тому числі ПДВ 19 150 456,08 грн. За вказаний період позивач перерахував кошти ТОВ «Новотрейд»у рахунок оплати за відвантажений товар на загальну суму 96 994 634, 09 грн. згідно виписок банку, платіжних доручень та акту звіряння взаєморозрахунків, тобто формування податкового кредиту здійснювалось позивачем шляхом віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту по товарах, які поставлялись від ТОВ «Новотрейд»на підставі податкових накладних останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ в ході перевірки досліджувала договори транспортування товару, товарно–транспорті накладні із зазначенням пунктів навантаження та розвантаження товару, довіреності на отримання товару (із зазначенням номенклатури товару, кількості та ціни), що свідчать про переміщення товару від продавця ТОВ «Новотрейд»до позивача. Перевіркою також було встановлено, що ВАТ «Сан ІнБев Україна»є кінцевим споживачем зазначеної продукції, який використовує преформи у виробництві для розливу готової продукції (пива). На підтвердження обґрунтованості віднесення до податкового кредиту сум ПДВ позивач під час перевірки надавав податківцям всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження сплати контрагенту коштів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону про ПДВ ненадходження сум податку на додану вартість до бюджету від контрагентів платника ПДВ не є підставою для виключення відповідних сум зі складу податкового кредиту такого платника, оскільки для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Питання формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Крім того, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним лише на підставі припущень контролюючого органу. Наведені обставини та документальні докази підтверджують факт виконання господарських зобов’язань сторонами договору поставки і свідчать про реальне настання правових наслідків, обумовлених цим договором. Вказані обставини встановлені під час перевірок та відображені в актах перевірок.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту). Платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів за відсутності податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону), які підтверджують сплату ПДВ. Наведені обставини та надані докази свідчать про відсутність у позивача та його контрагента умислу на укладення правочину з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки реальність даної операції не заперечується СДПІ.

Виконання договору поставки встановлено також судом при розгляді справи щодо спору про визнання недійсним вказаного договору; рішенням господарського Дніпропетровської області від 03.02.09р., залишеним без змін за наслідками апеляційного та касаційного перегляду.

На підставі викладено та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.11.2010 р.