Рішення № 121835828, 24.09.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 року м. Рівне№460/7774/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача, які полягають у обчисленні розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні вперше з 01.03.2023 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки та зобов`язати відповідача здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, яка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020-2022 роки, проіндексованої на коефіцієнт підвищення такої заробітної плати на 1,197 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що він як пенсіонер перебуває на обліку у відповідача, де в період з 17.09.2007 до 01.03.2023 отримував пенсію, яка була призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-XII), а з 01.03.2023 позивачу призначено пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV, однак будь-якого рішення позивачу про переведення на пенсію за віком відповідачем не надсилалось, що слугувало підставою для подання відповідачу адвокатського запиту, за результатом розгляду якого він листом від 08.04.2024 повідомив про те, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При цьому, зі змісту рішення відповідача про перерахунок пенсії позивача вбачається, що для обчислення розміру пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, яка враховується при переведенні на інший вид пенсії із застосуванням в наступному коефіцієнтів її збільшення, зокрема 1,197 з 01.03.2024, а не середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, як цього вимагає чинне законодавство при призначенні пенсії за віком вперше. З огляду на вказане, позивач вважає такі дії відповідача незаконними, а тому звернувся до суду із вказаною позовною заявою, позовні вимоги якої просить суд задовольнити повністю.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про те, що згідно з електронною пенсійною справою, з 17.09.2007 позивачу було призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком на умовах Закону №1058-IV, з 16.01.2008 позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ; з 01.03.2023 позивача переведено на пенсію за віком на умовах Закону №1058-IV. При переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону для обчислення пенсії враховано середню заробітну плату по Україні за 2014-2016 роки (3764,40 грн) відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону (зі змінами), проіндексовану: з 01.03.2019 на коефіцієнт 1,17 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124; з 01.05.2020 на коефіцієнт 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251; з 01.03.2021 на коефіцієнт 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127; з 01.03.2022 на коефіцієнт 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; з 01.03.2023 на коефіцієнт 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, тобто застосований при обчисленні пенсії за віком позивача показник середньої заробітної плати по країні для обчислення пенсії становить 7405,03 грн. При цьому відповідач наголошує на тому, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії застосовується при призначенні пенсії (вперше), що встановлено частиною 3 статті 40 Закону №1058-IV. Водночас, статтею 45 Закону №1058-IV передбачено застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною 2 статті 40 цього Закону, для призначення пенсії лише при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за умови якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У зв`язку з наведеним відповідач вважає, що підстави для призначення позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020 - 2022 роки, відсутні, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 17.07.2024 позивачем через представника у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 17.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 22.07.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та витребував у відповідача докази.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 22.08.2024 відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач є пенсіонером, як пенсіонер перебуває на обліку у відповідача, яким з 12.11.2010 позивачу було призначено пенсію за віком за Законом №3723-XII, а з 01.03.2023 відповідачем переведено позивача з пенсії призначеної відповідно до Закону №3723-XII на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV, для обчислення якої відповідачем використано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014- 2016 роки (3764,40 грн), підвищений: з 01.03.2019 на коефіцієнт 1,17 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124; з 01.05.2020 на коефіцієнт 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251; з 01.03.2021 на коефіцієнт 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127; з 01.03.2022 на коефіцієнт 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118; з 01.03.2023 на коефіцієнт 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, тобто використана відповідачем для обчислення з 01.03.2023 пенсій за віком позивача заробітна плата становить 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197).

Зазначені встановлені судом обставини справи не оспорюється сторонами, визнані ними у їх заявах по суті спору і підтверджуються даними з наявних у матеріалах справи копії документів, а саме: листа відповідача адресованого для позивача від 08.04.2024 №1700-0202-8/19587, проведених відповідачем розрахунків (перерахунків) пенсії позивача від 10.03.2023 (при переході з пенсії за віком за Законом №3723-XII на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV) та від 05.09.2018 (при призначенні пенсії за віком).

Листом від 08.04.2024 за №1700-0202-8/19587 за результатами розгляду адвокатського запиту від адвоката позивача відповідач повідомив йому, що при обрахунку пенсії позивача за віком з 01.03.2023 відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки з подальшою індексацією (7405,03 грн), а підстав для врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки немає, оскільки пенсія за віком призначається безстроково і позивач реалізував своє право на призначення пенсії за віком. Для обчислення пенсії позивача враховано заробітну плату за періоди з 01.09.1991 по 31.05.1998 на підставі довідок від 15.01.2008 №2 та від 24.04.2008 №01/10-477-02.

Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є дії відповідача, які полягають у відмові здійснити з 01 березня 2023 року розрахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Приписами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до приписів частини 1 статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, а згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що: особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина 1); особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (частина 2).

Отже нормами Закону №1058-IV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії, тим самим законодавець визначив чіткий перелік видів пенсії, що призначаються і виплачуються за Законом №1058-IV.

Водночас, приписами абзаців 1 та 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом Закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Тим самим нормами чинного пенсійного законодавства України передбачено також можливість призначення пенсії особі за вислугу років.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+Кз2+Кз3+...+Кзn);

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Приписами частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно із пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

З огляду на вказане, частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV встановлений порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

В ході розгляду справи суд встановив, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII на підставі рішення 956120807913 від 05.09.2018. При цьому пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.

Водночас, з наявних у матеріалах справи документів суд встановив, що з 01.03.2023 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону №3723-XII, на пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV, тобто позивача з 01.03.2023 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча і за нормами іншого закону.

Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, відтак показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №3723-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.

Наведена позиція суду у спірних правовідносинах узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21, від 27.06.2023 у справі №500/4392/22.

Отже, автоматичне переведення позивача на однаковий вид пенсії не є призначенням пенсії повторно на підставі положень Закону №1058-IV, тому при обчисленні перерахованої пенсії не підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за період 2020-2022, як зазначається позивачем в позовних вимогах.

5. Висновки суду по суті спору та позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до наступних висновків по суті спору та позовних вимог.

В ході розгляду справи суд встановив, що позивачу було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII, а з 01.03.2023 переведено на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV, і при цьому для обчислення такої пенсії позивача за віком відповідачем використано показник середньої заробітної плати по Україні за 2014- 2016 роки (3764,40 грн), який з урахуванням індексацій становить 7405,03 грн. При цьому, право позивача на пенсію за віком відповідно до норм Закону №1058-IV не є спірним у цій справі та не заперечується сторонами.

Водночас, враховуючи той факт, що позивача з 01.03.2023 переведено на пенсію за віком згідно з Законом №1058-IV, який не передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, то з урахуванням наведеного вище нормативно-правового регулювання спірних правовідносин та висновків Верховного суду суд дійшов висновку про те, що призначення позивачу з 01.03.2023 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV не є призначенням позивачу пенсії за віком вперше.

З огляду на вказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

6. Розподіл судових витрат.

У зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову позивача до суб`єкта владних повноважень, а відповідач не подав до суду доказів понесення будь-яких судових витрат, суд вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; РНОКПП: 21084076).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК