Рішення № 121835600, 24.09.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 24 вересня 2024 року м. ПолтаваС справа № 440/9986/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

. 20 серпня 2024 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача, виражену у формі рішення № 121630011819 від 01.08.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.07.2024 із зарахуванням до страхового стажу позивача періодів:

- навчання згідно атестату № 207126 від 14.11.1978 - з 17.06.1976 по 28.06.1978;

- роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 16.06.1978 по 02.07.1979;

- отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 27.07.2004 по 21.07.2005.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу протиправно відмовлено в призначенні пенсії за віком з мотивів недостатності у неї страхового стажу. Вважає протиправними дії щодо незарахування до страхового стажу періодів навчання з 17.06.1976 по 28.06.1978, роботи з 16.06.1978 по 02.07.1979 та отримання допомоги по безробіттю з 27.07.2004 по 21.07.2005. Вказує, що стаж роботи підтверджується як записами в трудовій книжці, так і іншими доступними документами, що були надані разом із заявою про призначення пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 вересня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що спірним рішенням позивачу обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатньої тривалості страхового стажу роботи, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-VI, оскільки згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 18 років 9 місяців 2 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

25.07. 2024 позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви, зокрема, додано копії: трудової книжки, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудової книжки, атестата, документи про місце реєстрації (проживання) особи, заяву про спосіб виплати пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №121630011819 від 01.08.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з мотивів недостатності передбаченого законом страхового стажу.

У спірному рішенні зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 21 років, а обчислений відповідачем страховий стаж позивача складає 18 років 09 місяців 2 дні.

Також у рішенні зазначено, що згідно приєднаних до заяви документів до страхового стажу не зараховано період навчання з 01 вересня 1980 по 27 травня 1985 року.

З письмових пояснень представника відповідача встановлено, що до страхового стажу позивача фактично не зараховано:

- період навчання згідно атестату № 207126 від 14.11.1978 - з 17.06.1976 по 28.06.1978 з мотивів відсутності в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії;

- період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 16.06.1978 по 02.07.1979 через те, що в записі про прийняття на роботу відсутня дата підстави;

- період отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 27.07.2004 по 21.07.2005 з тих підстав, що запис про припинення виплати допомоги не завірено підписом уповноваженої особи.

Позивач не погодився з позицією відповідача та оскаржив такі дії до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - від 21 до 31 року.

У розумінні частини третьої зазначеної статті у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - від 15 до 21 року.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У силу пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядок № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Судом встановлено, що позивачці 14.07.2024 виповнилось 63 роки, що підтверджено копією її паспорта.

Пенсійним органом проведено обчислення страхового стажу позивача та визначено, що такий стаж становить 28 років 09 місяців 2 дні, про що зазначено безпосередньо в спірному рішенні.

Спірним питанням у цій справі є правомірність незарахування до страхового стажу позивача окремих періодів через наявність у підтверджуючих документах певних недоліків. Так, відповідачем до страхового стажу гр. ОСОБА_1 не виключено:

- період навчання згідно атестату № 207126 від 14.11.1978 - з 17.06.1976 по 28.06.1978 з мотивів відсутності в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії;

- період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 16.06.1978 по 02.07.1979 через те, що в записі про прийняття на роботу відсутня дата підстави;

- період отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 27.07.2004 по 21.07.2005 з тих підстав, що запис про припинення виплати допомоги не завірено підписом уповноваженої особи

Надаючи правову оцінку цим доводам відповідача, суд враховує, що у трудовій книжці позивача наявні відомості про його роботу 16.06.1978 по 02.07.1979 на посаді прядильниці, а також про те, що з 27.07.2004 по 21.07.2005 позивач отримувала допомогу по безробіттю, однак зазначені записи мають незначні недоліки, що стало підставою для висновку органа ПФУ про необхідність виключення зазначених періодів зі страхового стажу позивача та відмови у призначенні пенсії.

Суд не визнає такі дії відповідача правомірними з огляду на те, що громадянин не може здійснювати контроль та впливати на правильність оформлення трудової книжки, а тому не може нести і негативних наслідків порушення порядку її ведення.

Слід звернути увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової документації.

З тих самих підстав суд відхиляє доводи відповідача про неможливість включення до страхового стажу позивача періоду навчання згідно атестату № 207126 від 14.11.1978 - з 17.06.1976 по 28.06.1978 з мотивів відсутності в дипломі підпису голови екзаменаційної комісії.

Судом встановлено, що виданий на ім`я позивача атестат № 207126 від 14.11.1978 містить підпис директора училища та його заступника з навчально-виробничої роботи, однак підпис голови екзаменаційної комісії в атестаті дійсно відсутній.

На переконання суду позивач не може впливати на правильність оформлення виданих навчальним закладом документів.

Принагідно суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, органи Пенсійного фонду України уповноважені самостійно витребовувати у підприємств, установ/ організацій) усі необхідні для вирішення питання про призначення пенсії особі документи, при цьому така вимога передує винесенню рішення щодо призначення пенсії, а не висувається у вже прийнятому рішенні про відмову у призначенні пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що в дослідженому випадку відповідач не скористався правом на збір додаткових документів, на перевірку чи уточнення спірних обставин.

Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі цієї справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Таким чином, суд вважає достатніми підстави для зарахування спірних періодів навчання, роботи та отримання допомоги по безробіттю до страхового стажу позивача.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84121, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 121630011819 від 01.08.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди:

- навчання згідно атестату № 207126 від 14.11.1978 - з 17.06.1976 по 28.06.1978;

- роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 16.06.1978 по 02.07.1979;

- отримання допомоги по безробіттю згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1978 - з 27.07.2004 по 21.07.2005.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.07.2024 з урахуванням висновків суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяА.О. Чеснокова