Рішення № 121835522, 23.09.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8607/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8607/24 за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12.07.2024 ОСОБА_1 направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов, що заявлений до Господарського суду Полтавської області, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов`язавши при цьому Господарський суд Полтавської області видати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", абз. 4 ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023, з 01.01.2024.

Мотивуючи свої вимоги, заявниця посилається на те, що відповідно до приписів Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначається залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. На звернення позивача щодо видачі довідок станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 відповідачем виготовлено довідку станом на 01.01.2024, де визначено розмір посадового окладу позивача з розрахунку прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн відповідно до положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" із застосуванням спеціального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, а не із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2024 - 2920,00 грн), що призвело до протиправного зменшення гарантованого законодавством розміру окладу судді та порушення прав позивача.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У відзиві на позовну заяву (а.с. 32-34) зазначив, що на запит ОСОБА_1 від 14.02.2024 Господарським судом Полтавської області 20.02.2024 видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №08-13/134/2004 на підставі Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та на основі вимог до заповнення Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2 до постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1) «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України», з урахуванням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Посадовий оклад судді, який працює на відповідній посаді, визначений у штатному розписі Господарського суду Полтавської області на 2024 рік, який затверджений в.о. начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, та складає 69366 грн. У супровідному листі до виданої довідки про суддівську винагороду від 20.02.2024 повідомлено, що з 2020 року посадовий оклад судді місцевого суду не змінювався та складає 69366 грн. При обрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання було взято за основу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2024, визначений статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", відповідно до якої прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 гривні. Згідно з приписами ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Станом на час розгляду даної справи норма статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік» (щодо прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні) не визнана неконституційною, а тому підстави для її незастосування Господарським судом Полтавської області відсутні. Крім того відповідач зазначив, що позивач не зверталася до Господарського суду у 2021, 2022, 2023 роках з приводу видачі довідок про суддівську винагороду станом на 1 січня 2021, 2022, 2023 року.

Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористалася.

Розгляд справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Комсомольськ-на-Амурі Хабаровського краю, до звільнення у відставку обіймала посаду судді Господарського суду Полтавської області.

Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 №2762-VI "Про звільнення суддів" ОСОБА_1 звільнено з посади судді Господарського суду Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

14.02.2024 позивач звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою про видачу їй довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абз. 4 ст. 3 законів України "Про Державний бюджет на 2021 рік", "Про Державний бюджет на 2022 рік", "Про Державний бюджет на 2023 рік", "Про Державний бюджет на 2024 рік (а.с. 10).

20.02.2024 відповідачем на ім`я ОСОБА_1 була складена лише довідка №08-13/134/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці про те, що станом на 01.01.2024 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 110 985,60 грн (а.с. 36), а саме: посадовий оклад 69 366,00 грн; доплата за вислугу років (60%) 41 619,60 грн.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо видачі довідок станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та закону про державний бюджет на відповідний рік, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми чинного законодавства.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначено Законом України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (надалі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України Про судоустрій і статус суддів, частини другої статті 27 Закону України Про Конституційний Суд України органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно зі статтею 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Частиною першою статті 4 Закону №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону №1402-VIII, зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначається на кожен рік законами України про Державний бюджет України, зокрема на 2021 рік - 2 270,00 грн, на 2022 рік - 2481,00 грн, на 2023 рік - 2 684,00 грн, на 2024 рік - 3 028,00 грн.

Як стверджує відповідач, при обчисленні суддівської винагороди врахуванню підлягає прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, розмір якого з 2020 року є незмінним та становить 2102,00 грн.

Однак суд наголошує на тому, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України "Про судоустрій і статус суддів") гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 01.12.2004 №19-рп/2004, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, від 22.05.2008 №10-рп/2008, від 03.06.2013 №3-рп/2013, а також від 04.12.2018 №11-р/2018.

30.09.2016 набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02.06.2016 №1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).

Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди імперативом про те, що розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій.

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння відносно того, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.

Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України Про прожитковий мінімум.

Відповідно до статті 1 Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

За змістом наведеної норми Закону України Про прожитковий мінімум закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас статтями 7 законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік" разом із встановленням станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн та 3028,00 грн відповідно, був введений такий вид прожиткового мінімуму як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.

До 2021 року відповідачем для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст. 135 Закону №1402-VIII.

У зв`язку з цим суд зазначає, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України Про прожитковий мінімум щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закони України про Державний бюджет України на 2021 - 2024 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України та частиною третьою статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів.

Закон України про Держбюджет не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України Про судоустрій і статус суддів закріплено імператив, відповідно до якого для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, то суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України Про судоустрій і статус суддів.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, на іншу розрахункову величину, яка Законом України Про судоустрій і статус суддів не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), є неправомірною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Господарського суду Полтавської області виготовити на ім`я ОСОБА_1 та видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 та 01.01.2024, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн та 3028,00 грн відповідно.

За таких обставин позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, визначений судом.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнена від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи, інших судових витрат не понесла, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/8607/24 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Господарського суду Полтавської області щодо видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 із застосуванням розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Зобов`язати Господарський суд Полтавської області виготовити на ім`я ОСОБА_1 та видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2021 у розмірі 2 270,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Полтавської області виготовити на ім`я ОСОБА_1 та видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 у розмірі 2 481,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Полтавської області виготовити на ім`я ОСОБА_1 та видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 у розмірі 2 684,00 грн.

Зобов`язати Господарський суд Полтавської області виготовити на ім`я ОСОБА_1 та видати їй довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024 у розмірі 3 028,00 грн.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Господарський суд Полтавської області (код ЄДРПОУ 03500004; вул. Капітана В. Кісельова, буд. 1, м. Полтава, 36000).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун