Ухвала суду № 121835233, 23.09.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14319/22

УХВАЛА

23 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду

ВСТАНОВИВ:

У проваджені Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Одеського апеляційного суду про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії.

Рішенням суду від 10.03.2023 року адміністративний позов задоволено частково,

а саме:

визнано протиправними дії Одеського апеляційного суду, пов`язані із нарахуванням та виплатою суддівської винагороди, в період з 01 січня 2021 року по 10 березня 2023 року, не у відповідності до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

зобов`язано Одеський апеляційний суд здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року (10 березня 2023 року), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та виплатити з урахуванням раніше сплачених сум, з відрахуванням передбачених діючим законодавством обов`язкових платежів;

в іншій частині позовних вимог відмовлено;

стягнуто з Одеського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Постановою П`ятого апеляційного суду від 05.07.2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Одеського апеляційного суду задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року змінено у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові. Резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року змінено, виклавши абзаци 2, 3 у наступній редакції:

«Зобов`язати Одеський апеляційний суд нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2023 року відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Одеського апеляційного суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплат судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік» відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням раніше виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року залишено без змін.

Ухвало суду від 06.11.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника Одеського апеляційного суду про встановлення чи зміну способу і порядку виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 року у справі №420/14319/22.

Ухвало суду від 07.02.2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника Одеського апеляційного суду від 23.01.2024 року про відстрочення виконання рішення суду від 05.07.2023 року у справі №420/14319/22.

До Одеського окружного адміністративного суд від Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення, а саме:

змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 420/14319/22 від 06.11.2023, виданого Одеським окружним адміністративним судом про, зобов`язання Одеського апеляційного суду нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 5 липня 2023 року відповідно до ст. 135 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік,2022 рік та 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів один мільйон сто сорок чотири тисячі п`ятсот дванадцять гривень, п`ятдесят чотири копійки (1 144 512,54 грн.) з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» і постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 420/14319/22 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

Від Державної казначейської служби України надійшли пояснення на заяву державного виконавця у справі №420/14319/22, в яких представник зазначив, що заявником запропоновано встановлення способу виконання судового рішення, котрий не враховує ані вимоги законодавства України щодо виконання судових рішень, ані повноваження Казначейства та його органів у відповідній сфері.

На думку Казначейства, в контексті спірних правовідносин у справі №420/14319/22, обставини, якими Мінюст обґрунтовує необхідність зміни способу і порядку виконання виконавчого листа, не є підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-506а14. У постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 759/1928/13-а, від 30.07.2019 у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, рішення суду має зобов`язальний характер щодо нарахування та виплати коштів, тобто покладає певні обов`язки саме на боржників та потребує вчинення ними певних дій. Крім того, постановою суду зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Одеського апеляційного суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів. В той же час, запропонований спосіб виконання рішення, який зазначений в заяві Мінюста, фактично змінює по суті рішення суду. У свою чергу, Казначейство наголошує, що Закон про гарантії також передбачає стягнення коштів насамперед з рахунків боржника, отже, якщо Боржник не має достатніх асигнувань для виплати відповідних коштів, то Казначейство жодним чином не зможе «пришвидшити» списання коштів з рахунків боржника. Разом із тим, стаття 3 Закону про гарантії передбачає, що у разі відсутності у державного органу відповідних призначень, виконання рішень суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Запропонований заявником спосіб виконання рішення суду, є помилковим та не призведе до перерахування коштів ОСОБА_1 у зв`язку із щорічним передбаченням Верховною Радою України критично недостатнього обсягу бюджетних асигнувань за КПКВК 3504040 та визначеною черговістю погашення заборгованості.

ОСОБА_1 подав до суду пояснення на заяву державного виконавця у справі №420/14319/22, в яких зазначено, що заява старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню, оскільки адміністративним судом було прийнято рішення про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яке підлягає виконанню у порядку, передбаченому ст. 63 Розділу VІІ Закону України «Про виконавче провадження». Адміністративний суд не приймав рішення про стягнення коштів з державного органу. Таким чином, задоволення заяви державного виконавця призведе до зміни резолютивної частини рішення адміністративного суду.

Від Одеського апеляційного суду надійшла заява, в якій представник відповідача зазначив, що Одеський апеляційний суд вжив усі передбачені чинним законодавством заходи для виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 у справі №420/14319/22. Вимоги про стягнення суддівської винагороди і про зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду (з урахуванням положень статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") є двома різними способами захисту порушеного права, що передбачає відмінний механізм їхнього виконання/реалізації. Зміна способу виконання рішення суду шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, потягне за собою зміну рішення по суті, що не відповідає самому інституту зміни способу його виконання.

В судове засідання, призначене на 23.09.2024 року на 11:45 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені відповідно до вимог КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У відповідності ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зміни способу та порядку виконання, суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може встановити спосіб і порядок виконання рішення лише: 1) у виняткових випадках; 2) за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим; 3) за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням суду від 10.03.2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправними дії Одеського апеляційного суду, пов`язані із нарахуванням та виплатою суддівської винагороди, в період з 01 січня 2021 року по 10 березня 2023 року, не у відповідності до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

зобов`язано Одеський апеляційний суд здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 28 лютого 2023 року (10 березня 2023 року), обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та виплатити з урахуванням раніше сплачених сум, з відрахуванням передбачених діючим законодавством обов`язкових платежів;

в іншій частині позовних вимог відмовлено;

стягнуто з Одеського апеляційного суду на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір в розмірі 496,20 грн (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Постановою П`ятого апеляційного суду від 05.07.2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , Одеського апеляційного суду задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року змінено у мотивувальній частині з підстав, викладених у цій постанові. Резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року змінено, виклавши абзаци 2, 3 у наступній редакції:

«Зобов`язати Одеський апеляційний суд нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2023 року відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» без застосування обмежень, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Одеського апеляційного суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплат судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік, 2022 рік та 2023 рік» відповідно до ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням раніше виплачених сум».

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року залишено без змін.

В заяві старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МУЮ зазначено, що Одеський апеляційний суд листом від 07.02.2024 №04-08/4/2024 повідомив відділ про неможливість виконання вимог виконавчого листа № 420/14319/22/ від 06.11.2023, виданого Одеським окружним адміністративним судом, зазначаючи, про те , що виконання можливе тільки після виділення додаткових асигнувань Державною судовою адміністрацією, Одеським апеляційним судом, як розпорядником коштів нижчого рівня, надісланий до ДСА України лист від 11.07.2023 № 06-04/18/2023 про виділення додаткових бюджетних асигнувань за КЕКВ 2730 у сумі 1 159 181,54 грн.

Також в заяві вказано, що у відповідь на лист Одеського апеляційного суду від 11.07.2023 № 06-04/18/2023 листом ДСА України від 26.07.2023 № 11-8967/23 повідомлено, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно з законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період. Також повідомлено, про те, що кошторисом Одеського апеляційного суду на 2024 рік бюджетних асигнувань за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» передбачено лише у сумі 23,8 тис. грн. Лисом ДСА повідомила про відсутність можливості виділити додаткові бюджетні асигнування за вказаною бюджетною програмою.

Разом з тим, заявник вказує, що 26.07.2024 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу згідно якої останнього зобов`язано надати інформацію щодо виконання рішення суду, а саме повідомити про залишок невиплаченої суми суддівської винагороди ОСОБА_1 яка нарахована за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2023 року. Одеський апеляційний суд листом від 19.08.2024 № 04-08/21/2024 повідомив відділ про те, що здійснив виплату недоотриманої суддівської винагороди ОСОБА_1 в межах виділених асигнувань у сумі 14669,00 грн. Згідно з розрахунками за період з 01 січня 2021 року по 05 липня 2023 року ОСОБА_1 сума недоотриманої винагороди з урахуванням раніше виплачених сум складає 1 159 181,54 грн. Враховуючи вищевикладене залишок невиплаченої суддівської винагороди судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_1 складає 1 144 512,54 грн.

Саме посилаючись на вказані обставини, заявник стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 420/14319/22 можливо виконати лише шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів".

Суд зазначає, що дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини зазначеного рішення суду у справі №420/14319/22.

Тобто, з заяви вбачається наявність нових позовних вимог, які не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, позаяк обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабміну України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабміну України від 30.01.2013 № 45 зі змінами).

Відповідно до п. 25 Порядку № 845 у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03 листопада 2022 року № 2710-IX Державній судовій адміністрації України, як головному розпоряднику, затверджені бюджетні призначення за бюджетною програмою КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів.

Як зазначає представник Державної казначейської служби України Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» передбачає відповідну бюджетну програму, що має найменування КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі КПКВК 3504040), розмір бюджетних призначень за якою встановлений на рівні 100 млн гривень. Станом на 09.09.2024 на виконанні за КПКВК 3504040 перебувають 223 723 судових рішень на загальну суму понад 8,674 мільярдів гривень. Отже, встановлений Законом України «Про Державний бюджет України» недостатній обсяг коштів не дозволить Казначейству здійснити погашення заборгованості за рахунок КПКВК 3504040 за всіма рішеннями судів, гарантованими державою, щонайменше протягом 2024 року (з незалежних від Казначейства причин/обставин).

Суд зазначає, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів та працівників апаратів судів, здійснюється у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства України Державною судовою адміністрацією України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Відповідно до листів Одеського апеляційного суду сума недоотриманої суддівської винагороди ОСОБА_1 складає 1159181,54 грн.

В постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 року визначено, що саме ДСА України повинна здійснити фінансування Одеського апеляційного суду з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів.

Отже, як вже зазначено судом в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 року, в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 року чітко визначений порядок виконання рішення.

Враховуючи наведене, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права позивача, підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 256, 295-297, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України про встановлення чи зміну способу і порядку виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 року у справі №420/14319/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.П. Марин