Ухвала суду № 121833388, 20.09.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

20 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/4851/24

категорія 111031101

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шуляк Л.А., розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 05.04.2023: №0022270-2409-0620; №0022271-2409-0620; №0022274-2409-0620; №0022275-2409-0620.

Також позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. Вказує, що у встановлений 20-денний строк він не отримав рішення щодо розгляду його скарг на оскаржувані податкові повідомлення-рішення від ДПС України, а тому в силу п.56.9 ст.56 ПКУ вважав, що його скарги повністю задоволені й отримані після цього строку рішення, на його думку, не породжували для нього ніяких правових наслідків. 06.03.2024 він отримав через "Електронний кабінет платника податків" повідомлення про наявність податкового боргу, що виник на підставі оскаржуваних рішень, що й зумовило його звернення до суду з даним позовом.

Відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску місячного строку звернення до суду.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження. Питання щодо строків не вирішувалось.

Суд, розглянувши клопотання позивача та заяву відповідача, зазначає наступне.

Приписами частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Тобто, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що відповідно до п.56.8 ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Згідно із п.56.9. ст.56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що рішення про результати розгляду скарг від 22.09.2023 (отримано 26.09.2023) було винесено 31.10.2023 з урахуванням рішень про продовження строку їх розгляду від 11.10.2024.

Водночас, рішення про продовження строку було надіслано позивачу 26.10.2023, після спливу 20-денного строку, наступних за днем отримання скарги, тому у позивача виникли обґрунтовані сподівання, що його скарги вважаються повністю задоволеними в силу п.56.9 ст.56 ПК України. Про наявність податкового боргу, нарахованого на підставі оспорюваних рішень позивач дізнався 06.03.2024.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що строк оскарження пропущено з поважних причин.

Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), у рішенні "Іліан проти Туреччини" встановив, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Суд врахував обставини справи, про які зазначав позивач та забезпечуючи позивачу право на доступ до правосуддя, вважає за необхідне поновити строк звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Відповідно заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі № 240/4851/24.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про залишення позовної заяви без розгляду

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.А.Шуляк